Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

The Queen of Sheba

And the queen of Sheba heard of the fame of Solomon, and came to Jerusalem to prove Solomon with enigmas; with a very great train, and camels that bore spices and gold in great abundance, and precious stones; and she came to Solomon, and spoke with him of all that was in her heart.

1

Як перечула цариця Сабська про славу Соломонову, прибула вона, вивідати Соломона загадками, до Ерусалиму з великим багацьтвом, з верблюдами, що везли пахощі та премного золота й дорогоцїнного каміння. І прибувши до Соломона, розмовляла з ним про все, що було в неї на серцї.

2

And Solomon explained to her all she spoke of, and there was not a thing hidden from Solomon that he did not explain to her.

2

І відповідав їй Соломон на все, про що вона питала, й не знайшлось нїчого невідомого в Соломона, чого б він їй не вияснив.

3

And when the queen of Sheba saw the wisdom of Solomon, and the house that he had built,

3

І побачила цариця Сабська мудрість Соломонову й дім, що він збудував,

4

and the food of his table, and the deportment of his servants, and the order of service of his attendants and their apparel, and his cupbearers and their apparel, and his ascent by which he went up to the house of Jehovah, there was no more spirit in her.

4

І страви до столу його, й житла дворян його, й заняттє слуг його й одежу їх, і пивничників його та одежу на їх, і хідник, через який він ходив в дім Господень, і вона не стямилась;

5

And she said to the king, It was a true report that I heard in mine own land of thine affairs and of thy wisdom;

5

І промовила до царя: Щира правда те, що я чула в землї моїй про дїла твої та про мудрість твою,

6

but I gave no credit to their words, until I came and mine eyes had seen; and behold, the half of the greatness of thy wisdom was not told me: thou exceedest the report that I heard.

6

Та я не йняла віри переказам про їх, доки не прийшла й не побачила на свої очі. І оце менї й половини не сказано про твою велику мудрість: у тебе сього більше, нїж ійде чутка, що я чула.

7

Happy are thy men, and happy are these thy servants, who stand continually before thee and hear thy wisdom!

7

Щасливі люде твої, й щасливі сї слуги твої, що по всяк час стоять перед тобою, та слухають мудростї твоєї.

8

Blessed be Jehovah thy God, who delighted in thee, to set thee on his throne, to be king to Jehovah thy God! Because thy God loved Israel, to establish them for ever, therefore did he make thee king over them, to do judgment and justice.

8

Нехай буде слава Господеві, Богові твойму, що зволив посадити тебе на престол свій за царя в Господа, Бога твого. Се тому, що Бог твій полюбив Ізраїля, і хотїв зміцнити його на віки, настановив він тебе царем над ним, щоб чинив суд та правду.

9

And she gave the king a hundred and twenty talents of gold, and spices in very great abundance, and precious stones; neither was there any such spice as that which the queen of Sheba gave to king Solomon.

9

І подарувала вона цареві сто й двайцять талантів золота й велику силу пахощів та дорогого каміння; й не бувало таких пахощів, які подарувала цариця Сабська цареві Соломонові.

10

(And the servants also of Huram, and the servants of Solomon, who brought gold from Ophir, brought sandal-wood and precious stones.

10

А слуги Гирамові й слуги Соломонові, що привезли золото з Офира, привезли й червоного дерева та благородного каміння.

11

And the king made of the sandal-wood stairs for the house of Jehovah, and for the king's house, and harps and lutes for the singers. And there were none such seen before in the land of Judah.)

11

І поробив царь з сього червоного дерева східцї до дому Господнього і до дому царського, і цитри та псалтирі для сьпівцїв. І не видано було нїчого такого переднїйше в землї Юдейській.

12

And king Solomon gave to the queen of Sheba all her desire, whatever she asked, besides what she had brought to the king. And she turned and went to her own land, she and her servants.

12

Царь же Соломон дав царицї Сабській усе, чого вона забажала і чого вона просила, окрім подібних річей, які вона привезла цареві. І вибралась вона назад у землю свою, вона й прислуга її.

13

Solomon's Wealth and Splendor

And the weight of gold that came to Solomon in one year was six hundred and sixty-six talents of gold,

13

Ваги в золотї, що приходило до Соломона що року, було шістьсот шістьдесять шість талантів золота;

14

besides [what] dealers and merchants brought, and [what] all the kings of Arabia and the governors of the country brought of gold and silver to Solomon.

14

Окрім того, приносили посланцї та купцї, та й всї царі Арабські й намісники земські приносили золото та срібло Соломонові.

15

And king Solomon made two hundred targets of beaten gold, -- he applied six hundred [shekels] of beaten gold to one target;

15

І зробив царь Соломон двістї великих щитів із кованого золота, — по шістьсот секлів кованого золота пішло на кожний щит, —

16

and three hundred shields of beaten gold, -- he applied three hundred [shekels] of gold to one shield; and the king put them in the house of the forest of Lebanon.

16

І триста щитів меньших з кованого золота, — по триста секлів золота пішло на кожний щит; і помістив їх царь в домі з Ливанського дерева.

17

And the king made a great throne of ivory, and overlaid it with pure gold;

17

І зробив царь великий престол із слонової костї, й обтягнув його щирим золотом.

18

and the throne had six steps, with a footstool of gold fastened to the throne; and there were arms on each side at the place of the seat, and two lions stood beside the arms;

18

І шість східцїв до престола й золотий підніжок, прироблений до престола, й поруччя по обидва боки сїдалища, а два леви, стояли коло поруччя,

19

and twelve lions stood there on the one side and on the other upon the six steps: there was not the like made in any kingdom.

19

Дванайцять же левчуків стояло там на шести ступенях по обидва боки. Не було такого (престола) нї в одному царстві.

20

And all king Solomon's drinking vessels were of gold, and all the vessels of the house of the forest of Lebanon were of precious gold: silver was not of the least account in the days of Solomon.

20

І ввесь пивний посуд у царя Соломона був із золота, та й усе знаряддє в будинку з деревнї Ливанської були з добірнього золота; срібло за часів Соломонових вважалось нї защо,

21

For the king's ships went to Tarshish with the servants of Huram: once in three years came the ships of Tarshish, bringing gold and silver, ivory, and apes, and peacocks.

21

Бо цареві кораблї ходили в Тарсис із слугами Гирамовими, й що три роки вертались кораблї з Тарсиса, й привозили золото й срібло, слонову кість і малпи й пави.

22

And king Solomon was greater than all the kings of the earth in riches and wisdom.

22

І переважив Соломон усїх царів на землї заможностю і мудростю.

23

And all the kings of the earth sought the presence of Solomon, to hear his wisdom, which God had put in his heart.

23

І всї царі на землї бажали бачити Соломона, щоб послухати мудростї його, що вложив йому Бог у серце.

24

And they brought every man his present, vessels of silver and vessels of gold, and clothing, armour, and spices, horses and mules, a rate year by year.

24

І кожний з їх приносив у дарі посуд срібний, і посуд золотий, і вбрання, зброю й пахощі, конї й мули, що року.

25

And Solomon had four thousand stalls for horses and chariots, and twelve thousand horsemen; and he placed them in the chariot-cities, and with the king at Jerusalem.

25

І було в Соломона чотири тисячі стаєн на конї й вози, й дванайцять тисяч їздецїв, а порозміщував він їх по колесничнїх містах і при цареві — в Ерусалимі;

26

And he ruled over all the kings from the river as far as the land of the Philistines, and up to the border of Egypt.

26

І панував він над усїма царями, від ріки Евфрату до землї Филистійської й до гряниць Египту.

27

And the king made silver in Jerusalem as stones, and cedars made he as the sycamores that are in the lowland for abundance.

27

І зробив царь в Ерусалимі срібло в рівній цїнї з простим каміннєм, а кедри задля їх множества в однаковій цїнї що й сикомори по низинах.

28

And they brought to Solomon horses out of Egypt, and out of all lands.

28

Конї приводили Соломонові з Египту й з усїх країв.

29

The Death of Solomon

And the rest of the acts of Solomon first and last, are they not written in the words of Nathan the prophet, and in the prophecy of Ahijah the Shilonite, and in the visions of Iddo the seer concerning Jeroboam the son of Nebat?

29

Прочі дїї Соломонові, як перші так і останні, записані в лїтописях пророка Натана і в пророкуваннях Ахії з Силому та в видїннях віщого Йоїля про Еробоама, сина Набатового.

30

And Solomon reigned in Jerusalem over all Israel forty years.

30

А царював Соломон в Ерусалимі над усїм Ізраїлем сорок років.

31

And Solomon slept with his fathers, and they buried him in the city of David his father; and Rehoboam his son reigned in his stead.

31

І спочив Соломон із батьками своїми, й поховали його в містї Давида, батька його. І зацярював Робоам, син його, замість його.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

2 Chronicles 9

2 Хронік 9