Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Job Laments his Birth

After this, Job opened his mouth and cursed his day.

1

Аж ось отворив Йов уста свої й проклинав день уродин своїх.

2

And Job answered and said,

2

І почав Йов говорити:

3

Let the day perish in which I was born, and the night that said, There is a man child conceived.

3

Нехай би (був) щез день, коли я на сьвіт родився, й ніч, коли проречено: Зачався чоловік!

4

That day -- let it be darkness, let not +God care for it from above, neither let light shine upon it:

4

Нехай би той день був темрявою; і нехай би Бог на висотї не згадав (був) про його, й нехай би ясність не засияла (була) над ним!

5

Let darkness and the shadow of death claim it; let clouds dwell upon it; let darkeners of the day terrify it.

5

Нехай би затьмила (була) його темрява й густа тїнь смертна; нехай би обняла його густа мрака, нехай би (були) лякались його, неначе палючого жару!

6

That night -- let gloom seize upon it; let it not rejoice among the days of the year; let it not come into the number of the months.

6

А ніч тая — нехай би (була) в мороцї потонула, нехай би не лїчилась між днями в року, й не входила в рахубу в місяцях!

7

Behold, let that night be barren; let no joyful sound come therein;

7

О, ніч тая — нехай би була вона безлюдна, й не озивались в нїй веселощі!

8

Let them curse it that curse the day, who are ready to rouse Leviathan;

8

Нехай би її (були) прокляли ті, що проклинають день*, та готові й дракона розбудити!

9

Let the stars of its twilight be dark; let it wait for light, and have none, neither let it see the eyelids of the dawn:

9

Нехай би (були) зорі її розсьвіту померкли; нехай би ждала (була) сьвітла, а воно не приходило й щоб не побачила (була) поранньої зарі,

10

Because it shut not up the doors of the womb that bore me, and hid not trouble from mine eyes.

10

За те, що не зачинила дверей матерньої утроби, й не закрила горя перед очима моїми!

11

Wherefore did I not die from the womb, -- come forth from the belly and expire?

11

Чом я не вмер, виходячи з утроби, і не сконав, як вийшов із живота?

12

Why did the knees meet me? and wherefore the breasts, that I should suck?

12

Про що мене взято на колїна? про що було менї ссати груди?

13

For now should I have lain down and been quiet; I should have slept: then had I been at rest,

13

Тепер би лежав я й спочивав; спав би й був би спокоєн

14

With kings and counsellors of the earth, who build desolate places for themselves,

14

З царями та з владиками земними, що забудовували собі пустинї,

15

Or with princes who had gold, who filled their houses with silver;

15

Або з князями, що золотом блищали, сріблом свої палати збогачали;

16

Or as a hidden untimely birth I had not been; as infants that have not seen the light.

16

Або як збігленя невидиме, як дїти, що не побачили сьвіта.

17

There the wicked cease from troubling; and there the wearied are at rest.

17

Там проступники перестають наводити страх, там спочивають ті, що вичерпали сили.

18

The prisoners together are at ease; they hear not the voice of the taskmaster.

18

Там вязнї, сковані до купи, відпочивають, і не чують крику наставника.

19

The small and great are there, and the bondman freed from his master.

19

Малий і великий там собі рівні, а невольник вільний від пана свого.

20

Wherefore is light given to him that is in trouble, and life to those bitter of soul,

20

Про що дане нуждареві сьвітло, про що життє тим, що їм на душі гірко,

21

Who long for death, and it [cometh] not, and dig for it more than for hidden treasures;

21

Що ждуть смертї, а її нема, що копали б за нею раднїйше, нїж за скарбом;

22

Who rejoice even exultingly and are glad when they find the grave? --

22

Вони зрадїли б без міри, одушевились би, коли б знайшли свою там домовину.

23

To the man whose way is hidden, and whom +God hath hedged in?

23

На що тому на сьвітї жити, кого Господь обняв ночною тьмою й загородив дорогу?

24

For my sighing cometh before my bread, and my groanings are poured out like the waters.

24

Зітхання мої випереджують їжу мою, а стогнання мої ллються, як вода;

25

For I feared a fear, and it hath come upon me, and that which I dreaded hath come to me.

25

Бо страшне, чого я боявся, те й постигло мене, й перед чим тремтїв я, те склалось надо мною.

26

I was not in safety, neither had I quietness, neither was I at rest, and trouble came.

26

Нема менї миру, нема спокою, нема відради: прийшло на мене саме нещастє!

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Job 3

Йова 3