Darby Bible Translation

Переклад Огієнка

Give Thanks to the Lord, for He is Good

Hallelujah! Give ye thanks unto Jehovah; for he is good; for his loving-kindness [endureth] for ever.

1

„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“

2

Who can utter the mighty acts of Jehovah? [who] can shew forth all his praise?

2

хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,

3

Blessed are they that keep justice, [and] he that doeth righteousness at all times.

3

із країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!

4

Remember me, O Jehovah, with [thy] favour toward thy people; visit me with thy salvation:

4

Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,

5

That I may see the prosperity of thy chosen ones, that I may rejoice in the joy of thy nation, that I may glory with thine inheritance.

5

голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.

6

We have sinned with our fathers, we have committed iniquity, we have done wickedly.

6

І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

7

Our fathers in Egypt considered not thy wondrous works; they remembered not the multitude of thy loving-kindnesses; but they rebelled at the sea, at the Red Sea.

7

І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.

8

Yet he saved them for his name's sake, that he might make known his might.

8

Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

9

And he rebuked the Red Sea, and it dried up; and he led them through the deeps as through a wilderness.

9

бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!

10

And he saved them from the hand of him that hated [them], and redeemed them from the hand of the enemy.

10

Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,

11

And the waters covered their oppressors: there was not one of them left.

11

бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.

12

Then believed they his words; they sang his praise.

12

Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,

13

They soon forgot his works; they waited not for his counsel:

13

і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!

14

And they lusted exceedingly in the wilderness, and tempted God in the desert.

14

І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.

15

Then he gave them their request, but sent leanness into their soul.

15

Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

16

And they envied Moses in the camp, [and] Aaron, the saint of Jehovah.

16

бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!

17

The earth opened and swallowed up Dathan, and covered the company of Abiram;

17

Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

18

And fire was kindled in their company; a flame burned up the wicked.

18

Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,

19

They made a calf in Horeb, and did homage to a molten image;

19

і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —

20

And they changed their glory into the similitude of an ox that eateth grass.

20

Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!

21

They forgot God their Saviour, who had done great things in Egypt,

21

Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,

22

Wondrous works in the land of Ham, terrible things by the Red Sea.

22

і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!

23

And he said that he would destroy them, had not Moses, his chosen, stood before him in the breach, to turn away his fury, lest he should destroy [them].

23

Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —

24

And they despised the pleasant land; they believed not his word,

24

вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!

25

But murmured in their tents: they hearkened not unto the voice of Jehovah.

25

Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,

26

And he lifted up his hand to them, that he would make them fall in the wilderness;

26

до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!

27

And that he would make their seed fall among the nations, and disperse them through the countries.

27

Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!

28

And they joined themselves unto Baal-Peor, and ate the sacrifices of the dead;

28

Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

29

And they provoked [him] to anger with their doings; and a plague broke out among them.

29

Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,

30

Then stood up Phinehas and executed judgment, and the plague was stayed;

30

і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.

31

And that was reckoned unto him for righteousness, from generation to generation, for evermore.

31

Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!

32

And they moved him to wrath at the waters of Meribah, and it went ill with Moses on their account;

32

Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!

33

For they provoked his spirit, so that he spoke unadvisedly with his lips.

33

Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,

34

They did not destroy the peoples, as Jehovah commanded them;

34

плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.

35

But they mingled with the nations, and learned their works;

35

Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,

36

And they served their idols; and they were a snare unto them:

36

і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,

37

And they sacrificed their sons and their daughters unto demons,

37

і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!

38

And shed innocent blood, the blood of their sons and of their daughters, whom they sacrificed unto the idols of Canaan; and the land was polluted with blood.

38

І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!

39

And they were defiled with their works, and went a-whoring in their doings.

39

Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.

40

Then was the anger of Jehovah kindled against his people, and he abhorred his inheritance;

40

Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,

41

And he gave them into the hand of the nations; and they that hated them ruled over them: