Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

God's Judgment on the Nations

Who is this that cometh from Edom, with deep-red garments from Bozrah, this that is glorious in his apparel, travelling in the greatness of his strength? -- I that speak in righteousness, mighty to save.

1

Хто ж це йде з Едому, у багряних шатах з Боцри? Такий величний у своїй одежі, що виступає повний сили? Це я, той, що повідає справедливість, великий у спасінні.

2

Wherefore is redness in thine apparel, And thy garments like him that treadeth in the winevat?

2

Чому шати твої багряні, одежа твоя, мов у того, хто топтав грона у винотоці?

3

I have trodden the winepress alone, and of the peoples not a man was with me; and I have trodden them in mine anger, and trampled them in my fury; and their blood is sprinkled upon my garments, and I have stained all mine apparel.

3

Я топтав сам один у винотоці, нікого з-поміж народів не було зо мною. Я їх топтав у моїм гніві, давив їх у моїй досаді, їхній сік на мої шати бризкав, і я заплямив усю мою одежу.

4

For the day of vengeance was in my heart, and the year of my redeemed had come.

4

Бо я в моїм серці постановив день помсти, і надійшов рік моєї відплати.

5

And I looked, and there was none to help; and I wondered that there was none to uphold: and mine own arm brought salvation unto me; and my fury, it upheld me.

5

Дивився я, але помічника не було; глядів здивований, та не було, щоб хто підтримав. Тоді рамено моє прийшло мені у підмогу, і моє обурення мене підтримало.

6

And I have trodden down the peoples in mine anger, and made them drunk in my fury; and their blood have I brought down to the earth.

6

Я роздавив народи в моїм гніві, я їх розбив у моїй люті, пролив їхній сік на землю.

7

God's Mercies Recalled

I will record the loving-kindnesses of Jehovah, the praises of Jehovah, according to all that Jehovah hath bestowed upon us, and the great goodness toward the house of Israel which he hath bestowed upon them according to his mercies, and according to the multitude of his loving-kindnesses.

7

Я славитиму ласки Господні, Господні подвиги за те все, що Господь учинив нам, за те велике благо для ізраїльського дому, що він учинив нам у своїм милосерді, у своїй великій ласці.

8

And he said, They are indeed my people, children that will not lie; and he became their Saviour.

8

Бо він сказав: «Вони ж мій народ, діти, що не будуть віроломні!» Він став їхнім Спасом,

9

In all their affliction he was afflicted, and the Angel of his presence saved them: in his love and in his pity he redeemed them; and he bore them and carried them all the days of old.

9

у кожній їхній недолі. То не вістун, не ангел урятував їх, а його обличчя. У своїй любові й у своїм милосерді він викупив їх, він їх підняв, носив їх за часів минулих.

10

But they rebelled and grieved his holy Spirit: and he turned to be their enemy; himself, he fought against them.

10

Вони ж: зворохобились, завдали смутку духові його святому. І він їм ворогом зробився, став з ними воювати.

11

But he remembered the days of old, Moses [and] his people: Where is he that brought them up out of the sea with the shepherds of his flock? Where is he that put his holy Spirit within him,

11

Тоді вони згадали дні днедавні, дні Мойсея: Де той, що вивів з моря пастиря свого стада? Де той, що дух свій святий вклав у нього?

12

his glorious arm leading them by the right hand of Moses, dividing the waters before them, to make himself an everlasting name,

12

Що вів Мойсея за правицю раменом своїм преславним, розділив води перед ними, щоб учинити собі ім'я вічне?

13

-- who led them through the depths, like a horse in the wilderness, [and] they stumbled not?

13

Що вів їх через безодні, немов коня широким степом, так що вони не спотикались?

14

As cattle go down into the valley, the Spirit of Jehovah gave them rest; so didst thou lead thy people, to make thyself a glorious name.

14

Мов череду, що сходить у долину, дух Господній вів їх до спокою. Отак водив ти свій народ, щоб учинити собі славне ім'я.

15

Prayer for Mercy

Look down from the heavens, and behold from the habitation of thy holiness and of thy glory! Where is thy zeal and thy strength, the sounding of thy bowels and of thy tender mercies? Are they restrained toward me?

15

Споглянь же з неба й подивися з преславного, святого твого житла! Де твоя горливість і твоя потуга, твій жаль і твоє милосердя? Не стримуй їх супроти мене!

16

For thou art our Father, though Abraham be ignorant of us, and Israel acknowledge us not: thou, Jehovah, art our Father; our Redeemer, from everlasting, is thy name.

16

Бо ти — наш Батько. Не знає нас Аврааам, не згадує про нас Ізраїль. Ти, Господи, наш Батько; «наш Викупитель споконвіку» — твоє ім'я.

17

Why, O Jehovah, hast thou made us to err from thy ways, hast hardened our heart from thy fear? Return for thy servants' sake, the tribes of thine inheritance.

17

Чому, о Господи, ти допустив, щоб ми блукали далеко від твоїх доріг, щоб закаменіло наше серце, тебе більше не боялось? Повернися з любови до слуг твоїх, до колін твого спадкоємства!

18

Thy holy people have possessed [it] but a little while: our adversaries have trodden down thy sanctuary.

18

Чому нечестивці лізуть у твою святиню, вороги наші твоє святилище взяли під ноги?

19

We have become [like those] over whom thou never barest rule, those not called by thy name.

19

Ми стали, немов люди, над якими ти не володів ніколи, які не прикликали ніколи імени Бога. Коли б ти був прорвав небо і зійшов, гори розтанули б перед тобою!

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

Isaiah 63

Ісаї 63