Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

Drought, Famine, Sword, Pestilence

The word of Jehovah that came to Jeremiah concerning the drought.

1

І було Господнє слово до Єремії через посуху.

2

Judah mourneth, and the gates thereof languish, they are black unto the ground; and the cry of Jerusalem goeth up.

2

Заплакала Юдея, і спорожніли її брами та потемніли на землі, і піднявся крик Єрусалима.

3

And their nobles send their little ones for water: they come to the pits, they find no water; they return with their vessels empty; they are ashamed, they are confounded, and have covered their heads.

3

І його вельможі послали своїх молодших по воду. Вони прийшли до джерел, та не знайшли води і порожнім повернули свій посуд.

4

Because the ground is chapt, for there hath been no rain on the earth, the ploughmen are ashamed, they cover their heads.

4

І землеробство занепало, бо не було дощу. Застидалися рільники, покрили свою голову.

5

For the hind also calveth in the field, and forsaketh [its young], because there is no grass.

5

І олені народили в полі, і покинули, бо не було рослинності.

6

And the wild asses stand on the heights, they snuff up the wind like jackals; their eyes fail, because there is no herbage.

6

Дикі осли стали в лісистих долинах, втягували повітря, їхні очі занепали, бо не було трави.

7

Jehovah, though our iniquities testify against us, do thou act for thy name's sake; for our backslidings are many -- we have sinned against thee.

7

Якщо наші гріхи стали проти нас, Господи, учини з нами задля Тебе, бо численні наші гріхи перед Тобою, бо ми згрішили проти Тебе.

8

Thou hope of Israel, its Saviour in the time of trouble, why wilt thou be as a stranger in the land, and as a traveller that turneth aside to stay a night?

8

Ти — очікування Ізраїля, Господи, і врятуєш у час зла. Чому став Ти на землі як приходько і як тубілець, що повертається на спочинок?

9

Why wilt thou be as a man astonished, as a mighty man that cannot save? Yet thou, Jehovah, art in the midst of us, and we are called by thy name: leave us not.

9

Чи будеш як чоловік, що спить, чи як чоловік, що не може спасти? І Ти є в нас, Господи, і на нас закликається Твоє Ім’я. Не забудь нас!

10

Thus saith Jehovah to this people: Even so have they loved to wander, they have not refrained their feet; and Jehovah hath no delight in them: now will he remember their iniquity, and visit their sins.

10

Так говорить Господь до цього народу: Вони полюбили мандрувати своїми ногами і не стрималися, і Бог їх не вподобав. Тепер Він згадає їхні неправедності.

11

And Jehovah said unto me, Pray not for this people for their good.

11

І Господь сказав мені: Не молися за цей народ на добро.

12

When they fast, I will not hear their cry; and when they offer up burnt-offering and oblation, I will not accept them: for I will consume them by sword, and by famine, and by pestilence.

12

Бо коли будуть постити, не вислухаю їхнього благання, і якщо принесуть всепалення і жертви, не вподобаю їх, бо Я покладу їм край мечем, голодом і смертю.

13

And I said, Alas, Lord Jehovah! Behold, the prophets say unto them, Ye shall not see the sword, neither shall ye have famine; for I will give you assured peace in this place.

13

І я сказав: О, Ти, Господи, що є! Ось їхні пророки проповідують і говорять: Не побачите меча, і не буде у вас голоду, бо відійшли, і дам мир на землю і в цьому місці.

14

And Jehovah said unto me, The prophets prophesy falsehood in my name; I have not sent them, neither have I commanded them, nor spoken unto them: they prophesy unto you a false vision, and divination, and a thing of nought, and the deceit of their heart.

14

14— Та Господь сказав мені: Обман пророкують пророки в Моє Ім’я, Я їх не послав, і Я не заповів їм, і Я не говорив до них! Адже вони вам пророкують обманливі видіння, і чаклунства, і ворожбитства, і задуми їхнього серця.

15

Therefore thus saith Jehovah concerning the prophets that prophesy in my name, and I sent them not, and who say, Sword and famine shall not be in this land: By sword and by famine shall those prophets be consumed;

15

Через це так говорить Господь про пророків, що з оманою пророкують в Моє Ім’я, і Я їх не послав, які кажуть: На цій землі не буде меча і голоду. Вони в смертельній хворобі помруть, і пророки скінчаться від голоду.

16

and the people to whom they prophesy shall be cast out in the streets of Jerusalem, because of the famine and the sword; and there shall be none to bury them, them, their wives, and their sons, and their daughters; and I will pour their wickedness upon them.

16

І народ, яким вони пророкують, і вони самі будуть покинені на дорогах Єрусалима від лиця голоду та меча, і не буде того, хто їх хоронитиме, — і їхні жінки, і їхні сини, і їхні дочки. І виллю на них їхнє зло.

17

And thou shalt say this word unto them: Let mine eyes run down with tears, night and day, and not cease; for the virgin daughter of my people is broken with a great breach, with a very grievous blow.

17

І скажеш їм це слово: Зведіть сльози з ваших очей вночі та вдень, і хай не перестануть, бо побиттям і дуже поганою раною буде побита дочка Мого народу.

18

If I go forth into the field, behold the slain with the sword! and if I enter into the city, behold them that pine away with famine! For both prophet and priest shall go about into a land that they know not.

18

Якщо вийду на рівнину, і ось побиті мечем, і якщо ввійду в місто, і ось труднощі голоду. Бо пророк і священик пішли до землі, якої ви не знали.

19

A Prayer for Mercy

-- Hast thou then utterly rejected Judah? Doth thy soul loathe Zion? Why hast thou smitten us, and there is no healing for us? Peace is looked for, and there is no good, -- and a time of healing, and behold terror!

19

Невже справді відкинув [1] Ти Юду, і від Сіону відстала Твоя душа? Навіщо Ти нас побив, і немає нам оздоровлення? Ми очікували миру, та не було добра, часу лікування, та ось замішання.

20

Jehovah, we acknowledge our wickedness, the iniquity of our fathers; for we have sinned against thee.

20

Господи, ми пізнали наші гріхи, неправедності наших батьків, бо ми згрішили перед Тобою.

21

For thy name's sake, do not spurn [us], do not disgrace the throne of thy glory: remember, break not thy covenant with us.

21

Спинися за Твоє Ім’я, не знищ престолу Твоєї слави, згадай, не знищ Твого з нами завіту.

22

Are there any among the vanities of the nations that can cause rain? or can the heavens give showers? Art not thou HE, Jehovah, our God? And we wait upon thee; for thou hast made all these things.

22

Хіба в ідолах народів є той, хто дає дощ? І чи небо дасть свою повноту? Чи не Ти є Ним? І очікуватимемо Тебе, бо Ти це все зробив.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

Jeremiah 14

Єремії 14