Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

The Beheading of John

At that time Herod the tetrarch heard of the fame of Jesus,

На той час тетрарх [1] Ірод почув про Ісуса

and said to his servants, This is John the baptist: *he* is risen from the dead, and because of this these works of power display their force in him.

2

і сказав своїм слугам: Це Іван Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому чудеса діють у ньому!

3

For Herod had seized John, and had bound him and put him in prison on account of Herodias the wife of Philip his brother.

3

Оскільки Ірод, схопивши Івана, зв’язав його й посадив до в’язниці через Іродіяду, дружину свого брата Филипа,

4

For John said to him, It is not lawful for thee to have her.

4

бо Іван говорив йому: Не годиться тобі її мати!

5

And [while] desiring to kill him, he feared the crowd, because they held him for a prophet.

5

За ці слова Ірод хотів вбити його, та боявся народу, тому що Івана вважали пророком.

6

But when Herod's birthday was celebrated, the daughter of Herodias danced before them, and pleased Herod;

6

Коли був день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала серед гостей і сподобалася Іродові;

7

whereupon he promised with oath to give her whatsoever she should ask.

7

він з клятвою пообіцяв їй дати те, чого тільки не попросить.

8

But she, being set on by her mother, says, Give me here upon a dish the head of John the baptist.

8

Вона ж, намовлена своєю матір’ю, сказала: Дай мені тут на полумиску голову Івана Хрестителя!

9

And the king was grieved; but on account of the oaths, and those lying at table with [him], he commanded [it] to be given.

9

Цар засмутився, але через клятву й тих, які сиділи, наказав дати,

10

And he sent and beheaded John in the prison;

10

тож послав стяти голову Іванові у в’язниці.

11

and his head was brought upon a dish, and was given to the damsel, and she carried [it] to her mother.

11

Голову принесли на полумиску та подали дівчині, а вона віднесла своїй матері.

12

And his disciples came and took the body and buried it, and came and brought word to Jesus.

12

І прийшли його учні, взяли тіло, поховали його та пішли й сповістили Ісуса.

13

The Feeding of the Five Thousand

And Jesus, having heard it, went away thence by ship to a desert place apart. And the crowds having heard [of it] followed him on foot from the cities.

13

Почувши це, Ісус відплив звідти човном у безлюдне місце й усамітнився; довідавшись про те, багато людей пішло за Ним пішки з міст.

14

And going out he saw a great crowd, and was moved with compassion about them, and healed their infirm.

14

Вийшовши, [Ісус] побачив багатьох людей, змилосердився над ними і оздоровив їхніх хворих.

15

But when even was come, his disciples came to him saying, The place is desert, and [much of] the [day] time already gone by; dismiss the crowds, that they may go into the villages and buy food for themselves.

15

А як звечоріло, підійшли до Нього учні, та й кажуть: Тут місце пустинне і година вже пізня; відпусти людей, щоби пішли у села купити собі їсти.

16

But Jesus said to them, They have no need to go: give *ye* them to eat.

16

Ісус же відповів їм: Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!

17

But they say to him, We have not here save five loaves and two fishes.

17

Та вони говорять Йому: Маємо тут лише п’ять хлібів і дві риби.

18

And he said, Bring them here to me.

18

А Він сказав: Принесіть їх Мені сюди.

19

And having commanded the crowds to recline upon the grass, having taken the five loaves and the two fishes, he looked up to heaven, and blessed: and having broken the loaves, he gave [them] to the disciples, and the disciples [gave them] to the crowds.

19

І, звелівши людям посідати на траві, узяв п’ять хлібів та дві риби, звернув погляд до неба, поблагословив і, переломивши, дав хліб учням, а учні — людям.

20

And all ate and were filled, and they took up what was over and above of fragments twelve hand-baskets full.

20

І всі їли й наїлися, і назбирали залишків дванадцять повних кошиків.

21

But those that had eaten were about five thousand men, besides women and children.

21

А тих, які їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.

22

Jesus Walks on Water

And immediately he compelled the disciples to go on board ship, and to go on before him to the other side, until he should have dismissed the crowds.

22

І зараз же звелів [Ісус Своїм] учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей.

23

And having dismissed the crowds, he went up into the mountain apart to pray. And when even was come, he was alone there,

23

Відпустивши народ, піднявся Сам на гору, щоб молитися. Як звечоріло, Він залишався там на самоті.

24

but the ship was already in the middle of the sea tossed by the waves, for the wind was contrary.

24

Човен уже був далеко від берега; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер.

25

But in the fourth watch of the night he went off to them, walking on the sea.

25

У четверту сторожу ночі [2] [Ісус] попрямував до них, ідучи по морю.

26

And the disciples, seeing him walking on the sea, were troubled, saying, It is an apparition. And they cried out through fear.

26

А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали.

27

But Jesus immediately spoke to them, saying, Take courage; it is *I*: be not afraid.

27

Зараз же сказав їм Ісус: Кріпіться, це Я, не бійтеся!

28

And Peter answering him said, Lord, if it be *thou*, command me to come to thee upon the waters.

28

Петро, озвавшись до Нього, сказав: Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!

29

And he said, Come. And Peter, having descended from the ship, walked upon the waters to go to Jesus.

29

Він же сказав: Іди! І, вийшовши із човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса.

30

But seeing the wind strong he was afraid; and beginning to sink he cried out, saying, Lord, save me.

30

Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: Господи, спаси мене!

31

And immediately Jesus stretched out his hand and caught hold of him, and says to him, O thou of little faith, why didst thou doubt?

31

І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його, та й каже йому: Маловірний, чому ти засумнівався?

32

And when they had gone up into the ship, the wind fell.

32

Коли вони ввійшли до човна, вітер стих.

33

But those in the ship came and did homage to him, saying, Truly thou art God's Son.

33

А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: Ти насправді є Божий Син!

34

Jesus Heals at Gennesaret

And having crossed over they came to the land of Gennesaret.

34

Перепливши, ступили на землю Генісаретську.

35

And when the men of that place recognised him, they sent to that whole country around, and they brought to him all that were ill,

35

Упізнавши Його, люди цієї місцевості сповістили всю околицю, принесли до Нього всіх хворих

36

and besought him that they might only touch the hem of his garment; and as many as touched were made thoroughly well.

36

і благали Його, щоб тільки доторкнутися до краю Його одягу; і ті, хто доторкався, — одужували.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

Matthew 14

Матвія 14