Darby Bible Translation

Переклад Огієнка

The Parable of the Banquet

And Jesus answering spoke to them again in parables, saying,

1

А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:

2

The kingdom of the heavens has become like a king who made a wedding feast for his son,

2

„Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́.

3

and sent his bondmen to call the persons invited to the wedding feast, and they would not come.

3

І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти.

4

Again he sent other bondmen, saying, Say to the persons invited, Behold, I have prepared my dinner; my oxen and my fatted beasts are killed, and all things ready; come to the wedding feast.

4

Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“

5

But they made light of it, and went, one to his own land, and another to his commerce.

5

Та вони злегковажили та порозхо́дились, — той на поле своє, а той на свій торг.

6

And the rest, laying hold of his bondmen, ill-treated and slew [them].

6

А останні, похапавши рабів його́, знущалися, та й повбивали їх.

7

And [when] the king [heard of it he] was wroth, and having sent his forces, destroyed those murderers and burned their city.

7

І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

8

Then he says to his bondmen, The wedding feast is ready, but those invited were not worthy;

8

Тоді каже рабам своїм: „Весі́лля готове, але́ недостойні були́ ті покликані.

9

go therefore into the thoroughfares of the highways, and as many as ye shall find invite to the wedding feast.

9

Тож підіть на роздорі́жжя, і кого тільки спіткаєте, — кличте їх на весі́лля“.

10

And those bondmen went out into the highways, and brought together all as many as they found, both evil and good; and the wedding feast was furnished with guests.

10

І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна́та гістьми́ перепо́внилась.

11

And the king, having gone in to see the guests, beheld there a man not clothed with a wedding garment.

11

Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі́льну не вбра́ного,

12

And he says to him, [My] friend, how camest thou in here not having on a wedding garment? But he was speechless.

12

та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“ Той же мовчав.

13

Then said the king to the servants, Bind him feet and hands, and take him away, and cast him out into the outer darkness: there shall be the weeping and the gnashing of teeth.

13

Тоді́ цар сказав своїм слу́гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо́внішньої те́мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“.

14

For many are called ones, but few chosen ones.

14

Бо багато покли́каних, — та ви́браних мало“.

15

Paying Taxes to Caesar

Then went the Pharisees and held a council how they might ensnare him in speaking.

15

Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.

16

And they send out to him their disciples with the Herodians, saying, Teacher, we know that thou art true and teachest the way of God in truth, and carest not for any one, for thou regardest not men's person;

16

І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.

17

tell us therefore what thou thinkest: Is it lawful to give tribute to Caesar, or not?

17

Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“

18

But Jesus, knowing their wickedness, said, Why tempt ye me, hypocrites?

18

А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?

19

Shew me the money of the tribute. And they presented to him a denarius.

19

Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.

20

And he says to them, Whose [is] this image and superscription?

20

А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“

21

They say to him, Caesar's. Then he says to them, Pay then what is Caesar's to Caesar, and what is God's to God.

21

Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.

22

And when they heard [him], they wondered, and left him, and went away.

22

А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.

23

Sadducees Question the Resurrection

On that day came to him Sadducees, who say there is no resurrection; and they demanded of him,

23

Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,

24

saying, Teacher, Moses said, If any one die, not having children, his brother shall marry his wife and shall raise up seed to his brother.

24

та й сказали: „Учителю, Мойсей наказав: „Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову́ його, — і відно́вить насіння для брата свого“.

25

Now there were with us seven brethren; and the first having married died, and not having seed, left his wife to his brother.

25

Було ж у нас сім братів. І перший, одружи́вшись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружи́ну свою братові своєму.

26

In like manner also the second and the third, unto the seven.

26

Так само і другий, і третій, — аж до сьомого.

27

And last of all the woman also died.

27

А по всіх вмерла й жінка.

28

In the resurrection therefore of which of the seven shall she be wife, for all had her?

28

Отож, у воскре́сенні котро́му з сімох вона дружи́ною буде? Бо всі мали її“.

29

And Jesus answering said to them, Ye err, not knowing the scriptures nor the power of God.

29

Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.

30

For in the resurrection they neither marry nor are given in marriage, but are as angels of God in heaven.

30

Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі.

31

But concerning the resurrection of the dead, have ye not read what was spoken to you by God, saying,

31

А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:

32

*I* am the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob? God is not God of [the] dead, but of [the] living.

32

„Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“.

33

And when the crowds heard [it] they were astonished at his doctrine.

33

А наро́д, чувши це, дивувався науці Його.

34

The Greatest Commandment

But the Pharisees, having heard that he had put the Sadducees to silence, were gathered together.

34

Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.

35

And one of them, a lawyer, demanded, tempting him, and saying,

35

І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:

36

Teacher, which is the great commandment in the law?

36

„Учителю, котра́ заповідь найбільша в Зако́ні?“

37

And he said to him, Thou shalt love [the] Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy understanding.

37

Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.

38

This is [the] great and first commandment.

38

Це найбільша й найперша заповідь.

39

And [the] second is like it, Thou shalt love thy neighbour as thyself.

39

А друга одна́кова з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“.

40

On these two commandments the whole law and the prophets hang.

40

На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“.

41

Whose Son is the Christ?

And the Pharisees being gathered together, Jesus demanded of them,

41

Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

42

saying, What think ye concerning the Christ? whose son is he? They say to him, David's.

42

і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“ Вони Йому кажуть: „Давидів“.

43

He says to them, How then does David in Spirit call him Lord, saying,

43

Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

44

The Lord said to my Lord, Sit on my right hand until I put thine enemies under thy feet?

44

„Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.

45

If therefore David call him Lord, how is he his son?

45

Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“

46

And no one was able to answer him a word, nor did any one dare from that day to question him any more.

46

І ніхто не спромігся відпові́сти Йому ані сло́ва... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Огієнка

Matthew 22

Матвія 22