Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

The Plot to Kill Jesus

And it came to pass when Jesus had finished all these sayings, he said to his disciples,

1

Якже Ісус скінчив усі ці слова, сказав до своїх учнів:

2

Ye know that after two days the passover takes place, and the Son of man is delivered up to be crucified.

2

“Ви знаєте, що через два дні буде Пасха й Син Чоловічий буде виданий на розп'яття.”

3

Then the chief priests and the elders of the people were gathered together to the palace of the high priest who was called Caiaphas,

3

Тоді зібралися первосвященики і старші народу в палаці первосвященика, що звався Каяфа,

4

and took counsel together in order that they might seize Jesus by subtlety and kill him;

4

і радились, як би то підступом схопити Ісуса й убити.

5

but they said, Not in the feast, that there be not a tumult among the people.

5

Тільки ж казали: “Не в свято, щоб не було в народі заколоту.”

6

Jesus Anointed at Bethany

But Jesus being in Bethany, in Simon the leper's house,

6

І от коли Ісус був у Витанії в домі Симона прокаженого,

7

a woman, having an alabaster flask of very precious ointment, came to him and poured it out upon his head as he lay at table.

7

підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла його йому на голову, як він сидів при столі.

8

But the disciples seeing it became indignant, saying, To what end [was] this waste?

8

Побачивши це учні, нарікали й казали: “Навіщо таке марнотратство?

9

for this might have been sold for much and been given to the poor.

9

Це можна б було дорого продати й — дати бідним!”

10

But Jesus knowing [it] said to them, Why do ye trouble the woman? for she has wrought a good work toward me.

10

Ісус зауважив це й сказав їм: “Чому ви докучаєте цій жінці? Вона зробила добре діло для мене.

11

For ye have the poor always with you, but me ye have not always.

11

Завжди бо бідних маєте з собою; мене ж не завжди маєте.

12

For in pouring out this ointment on my body, she has done it for my burying.

12

Виливши це миро на моє тіло, вона вчинила те на похорон мій.

13

Verily I say to you, Wheresoever these glad tidings may be preached in the whole world, that also which this [woman] has done shall be spoken of for a memorial of her.

13

Істинно кажу вам: Де тільки буде проповідуватись ця Євангелія по всьому світі, оповідатиметься і про те, що вона зробила, їй на спомин.”

14

Judas Agrees to Betray Jesus

Then one of the twelve, he who was called Judas Iscariote, went to the chief priests

14

Тоді один із дванадцятьох, що звався Юда Іскаріотський, подався до первосвящеників

15

and said, What are ye willing to give me, and *I* will deliver him up to you? And they appointed to him thirty pieces of silver.

15

і каже: “Що хочете мені дати, і я вам його видам?” Ті відважили йому тридцять срібняків.

16

And from that time he sought a good opportunity that he might deliver him up.

16

І з того часу він шукав доброї нагоди, щоб його видати.

17

The Last Supper

Now on the first [day] of [the feast of] unleavened bread, the disciples came to Jesus, saying, Where wilt thou that we prepare for thee to eat the passover?

17

Першого дня Опрісноків приступили учні до Ісуса й питають: “Де хочеш, щоб ми приготовили тобі їсти Пасху?”

18

And he said, Go into the city unto such a one, and say to him, The Teacher says, My time is near, I will keep the passover in thy house with my disciples.

18

Він відповів їм: “Ідіть до такого ось одного в місто й скажіть йому: Учитель каже: Час мій близько, тож у тебе споряджу Пасху з учнями моїми.”

19

And the disciples did as Jesus had directed them, and they prepared the passover.

19

Учні зробили так, як їм звелів Ісус, і приготовили Пасху.

20

And when the evening was come he lay down at table with the twelve.

20

Коли ж настав вечір, сів він до столу з дванадцятьма учнями,

21

And as they were eating he said, Verily I say to you, that one of you shall deliver me up.

21

і коли вони їли, він промовив: “Істинно, кажу вам: Один з вас мене зрадить.”

22

And being exceedingly grieved they began to say to him, each of them, Is it *I*, Lord?

22

Засмучені глибоко, почали кожний з них запитувати його: “Чи то часом не я, Господи?”

23

But he answering said, He that dips his hand with me in the dish, *he* it is who shall deliver me up.

23

Він відповів: “Хто вклав зо мною руку в миску, той мене зрадить.

24

The Son of man goes indeed, according as it is written concerning him, but woe to that man by whom the Son of man is delivered up; it were good for that man if he had not been born.

24

Син Чоловічий іде, як написано про нього, та горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого! Ліпше було б тому чоловікові не народитись!”

25

And Judas, who delivered him up, answering said, Is it *I*, Rabbi? He says to him, *Thou* hast said.

25

А Юда, зрадник його, і собі озвався: “Чи то часом не я, Учителю?” Каже Ісус до нього: “Ти мовив.”

26

The Lord's Supper Instituted

And as they were eating, Jesus, having taken [the] bread and blessed, broke [it] and gave [it] to the disciples, and said, Take, eat: this is my body.

26

Якже вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, розламав і дав учням, кажучи: “Беріть, їжте: це моє тіло.”

27

And having taken [the] cup and given thanks, he gave [it] to them, saying, Drink ye all of it.

27

Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: “Пийте з неї всі,

28

For this is my blood, that of the [new] covenant, that shed for many for remission of sins.

28

бо це кров моя (Нового) Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів.

29

But I say to you, that I will not at all drink henceforth of this fruit of the vine, until that day when I drink it new with you in the kingdom of my Father.

29

Кажу вам: Не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до дня того, як питиму його новим з вами в Царстві Отця мого.”

30

And having sung a hymn, they went out to the mount of Olives.

30

І відспівавши, вийшли вони на Оливну гору.

31

Jesus Predicts Peter's Denial

Then saith Jesus to them, All *ye* shall be offended in me during this night. For it is written, I will smite the shepherd, and the sheep of the flock shall be scattered abroad.

31

Тоді Ісус сказав їм: “Усі ви зневіритесь у мені цієї ночі. Написано бо: Ударю пастиря, і розбіжаться вівці стада.

32

But after that I shall be risen, I will go before you to Galilee.

32

А після мого воскресіння я випереджу вас у Галилеї.”

33

And Peter answering said to him, If all shall be offended in thee, *I* will never be offended.

33

Озвався тоді Петро й каже йому: “Навіть якби всі зневірились у тобі, я не зневірюся ніколи.”

34

Jesus said to him, Verily I say to thee, that during this night, before [the] cock shall crow, thou shalt deny me thrice.

34

Ісус же мовив до нього: “Істинно кажу тобі: Цієї ще ночі, перше, ніж заспіває півень, ти тричі мене відречешся.”

35

Peter says to him, If I should needs die with thee, I will in no wise deny thee. Likewise said all the disciples also.

35

Каже йому Петро: “Навіть якби я мав з тобою вмерти, не відречуся тебе!” Так само мовили всі учні.

36

Jesus Prays at Gethsemane

Then Jesus comes with them to a place called Gethsemane, and says to the disciples, Sit here until I go away and pray yonder.

36

Тоді Ісус приходить з ними на місце, зване Гетсиманія, і каже до учнів: “Посидьте тут, поки піду та помолюся там.”

37

And taking with [him] Peter and the two sons of Zebedee, he began to be sorrowful and deeply depressed.

37

І взяв Петра з собою і двох синів Заведея, і почав скорбіти та тужити.

38

Then he says to them, My soul is very sorrowful even unto death; remain here and watch with me.

38

Тоді сказав їм: “Смуток у мене на душі — аж до смерти! Зостаньтеся тут і чувайте зо мною.”

39

And going forward a little he fell upon his face, praying and saying, My Father, if it be possible let this cup pass from me; but not as *I* will, but as *thou* [wilt].

39

І пройшовши трохи далі, упав обличчям додолу, молившися і промовляючи: “Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене. Однак не як я бажаю, лише — як ти.”

40

And he comes to the disciples and finds them sleeping, and says to Peter, Thus ye have not been able to watch one hour with me?

40

Повернувся він до учнів і, знайшовши їх заснулими, каже до Петра: “Отож і однієї години не спромоглися чувати зо мною?

41

Watch and pray, that ye enter not into temptation: the spirit indeed [is] ready, but the flesh weak.

41

Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне.”

42

Again going away a second time he prayed saying, My Father, if this cannot pass [from me] unless I drink it, thy will be done.

42

Знову, вдруге, відійшов він і почав молитися: “Отче мій, коли ця чаша не може минути, щоб я її не пив, хай буде твоя воля!”

43

And coming he found them again sleeping, for their eyes were heavy.

43

І, повернувшися, знову знайшов, що вони спали, бо очі в них були отяжілі.

44

And leaving them, he went away again and prayed the third time, saying the same thing.

44

Залишив він їх, пішов знову й почав молитись утретє, повторюючи ті самі слова.

45

Then he comes to the disciples and says to them, Sleep on now and take your rest; behold, the hour has drawn nigh, and the Son of man is delivered up into the hands of sinners.

45

Потім повернувся до учнів і каже до них: “Спіть собі й відпочивайте; наблизилась уже година, і Син Чоловічий буде виданий грішникам у руки.

46

Arise, let us go; behold, he that delivers me up has drawn nigh.

46

Уставайте, ходімо! Ось наблизився мій зрадник.”

47

Jesus' Betrayal and Arrest

And while he was yet speaking, behold, Judas, one of the twelve, came, and with him a great crowd with swords and sticks from the chief priests and elders of the people.

47

Він говорив ще, як надійшов Юда, один з дванадцятьох, а з ним і сила народу з мечами та дрючками — від первосвящеників та старших народу.

48

Now he that delivered him up had given them a sign, saying, Whomsoever I shall kiss, he it is: seize him.

48

Зрадник його дав їм знак, мовивши: “Кого я поцілую, це він, беріть його.”

49

And immediately coming up to Jesus he said, Hail, Rabbi, and covered him with kisses.

49

І відразу ж підійшов він до Ісуса й каже: “Радуйся, мій Учителю!” — та й поцілував його.

50

But Jesus said to him, [My] friend, for what purpose art thou come? Then coming up they laid hands upon Jesus and seized him.

50

Тоді питає його Ісус: “Чого прийшов єси, друже?!” — І зараз ті приступили, наклали на Ісуса руки і схопили його.

51

And behold, one of those with Jesus stretched out his hand and drew his sword, and smiting the bondman of the high priest took off his ear.

51

Аж тут один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив свого меча й, ударивши слугу первосвященика, відтяв йому вухо.

52

Then saith Jesus to him, Return thy sword to its place; for all who take the sword shall perish by the sword.

52

Тоді Ісус сказав до нього: “Вклади твій меч назад до піхви: всі бо, що за меч беруться, від меча загинуть.

53

Or thinkest thou that I cannot now call upon my Father, and he will furnish me more than twelve legions of angels?

53

Чи гадаєш, що я не міг би попросити Отця мого, і він зараз же не дав би мені більш як дванадцять легіонів ангелів?

54

How then should the scriptures be fulfilled that thus it must be?

54

Як же то збулися б Писання, що воно так мусить статися?”

55

In that hour Jesus said to the crowds, Are ye come out as against a robber with swords and sticks to take me? I sat daily [with you] teaching in the temple, and ye did not seize me.

55

Тоді Ісус промовив до народу: “Немов на розбійника вийшли ви з мечами та дрючками, щоб мене схопити! Щодня сидів я, навчаючи, у храмі, і ви мене не взяли.

56

But all this is come to pass that the scriptures of the prophets may be fulfilled. Then all the disciples left him and fled.

56

Та все це сталося, щоб збулися Писання пророків.” Тоді всі учні залишили його й повтікали.

57

Jesus Before the Sanhedrin

Now they that had seized Jesus led [him] away to Caiaphas the high priest, where the scribes and the elders were assembled.

57

Ті, що схопили Ісуса, повели його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші.

58

And Peter followed him at a distance, even to the palace of the high priest, and entering in sat with the officers to see the end.

58

Петро ж ішов слідом за ним оподалік, аж до палацу первосвященика й, увійшовши до середини, сів із слугами, щоб побачити, чим воно скінчиться.

59

And the chief priests and the elders and the whole sanhedrim sought false witness against Jesus, so that they might put him to death.

59

Первосвященики та ввесь синедріон шукали ложного свідоцтва на Ісуса, щоб його вбити,

60

And they found none, though many false witnesses came forward. But at the last two false witnesses came forward

60

і не знайшли, дарма, що було з'явилось багато ложних свідків. Нарешті прийшло двоє

61

and said, *He* said, I am able to destroy the temple of God, and in three days build it.

61

і кажуть: “Цей сказав: Я можу зруйнувати храм Божий і за три дні його відбудувати.”

62

And the high priest standing up said to him, Answerest thou nothing? What do these witness against thee?

62

Тут підвівся первосвященик і сказав до нього: “Нічого не заперечуєш, що вони на тебе свідчать?”

63

But Jesus was silent. And the high priest answering said to him, I adjure thee by the living God that thou tell us if *thou* art the Christ the Son of God.

63

Але Ісус мовчав. Первосвященик каже до нього: “Заклинаю тебе живим Богом, щоб ти сказав нам, чи ти Христос, син Божий.”

64

Jesus says to him, *Thou* hast said. Moreover, I say to you, From henceforth ye shall see the Son of man sitting at the right hand of power, and coming on the clouds of heaven.

64

Тоді Ісус сказав до нього: “Ти мовив. Тільки ж кажу вам: Віднині ви побачите Чоловічого Сина, який сидітиме праворуч Всемогутнього й ітиме на небесних хмарах.”

65

Then the high priest rent his clothes, saying, He has blasphemed: what need have we any more of witnesses? behold, now ye have heard the blasphemy.

65

Тоді первосвященик роздер свою одежу і заявляє: “Він сказав богохульство! Нащо нам ще свідків? Оце ж ви щойно чули богохульство!

66

What think ye? And they answering said, He is liable to the penalty of death.

66

Як вам здається?” Ті відповіли; “Він — винен смерти.”

67

Then they spit in his face, and buffeted him, and some struck him with the palms of their hand,

67

Тоді вони почали плювати йому в обличчя та бити кулаками; інші ж били його в обличчя

68

saying, Prophesy to us, Christ, Who is it who struck thee?

68

і промовляли: “Проречи нам, Христе, хто тебе вдарив?”

69

Peter Denies Jesus

But Peter sat without in the palace-court; and a maid came to him, saying, And *thou* wast with Jesus the Galilaean.

69

Петро ж сидів надворі. Аж тут одна служниця підійшла до нього й каже: “І ти був з Ісусом Галилеєм.”

70

But he denied before all, saying, I do not know what thou sayest.

70

Але той перед усіма відрікся і заявив: “Не знаю, що таке говориш.”

71

And when he had gone out into the entrance, another [maid] saw him, and says to those there, This [man] also was with Jesus the Nazaraean.

71

Коли ж: він вийшов до воріт, уздріла його інша й каже до тих, що там були: “Цей був з Ісусом з Назарету.”

72

And again he denied with an oath: I do not know the man.

72

Він знову, клявшися, відрікся: “Не знаю я цього чоловіка.”

73

And after a little, those who stood [there], coming to [him], said to Peter, Truly *thou* too art of them, for also thy speech makes thee manifest.

73

Десь трохи згодом приступили ті, що там стояли, і заговорили до Петра: “Ти таки справді один з них, бо й твоя вимова тебе виявляє.”

74

Then he began to curse and to swear, I know not the man. And immediately [the] cock crew.

74

Тоді Петро почав клястися та божитися: “Не знаю я цього чоловіка.” І враз заспівав півень.

75

And Peter remembered the word of Jesus, who had said [to him], Before [the] cock crow thou shalt deny me thrice. And he went forth without, and wept bitterly.

75

І Петро згадав те слово, що Ісус сказав був: “Раніше, ніж півень заспіває, ти тричі зречешся мене.” І вийшовши звідтіль, заплакав гірко.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

Matthew 26

Матвія 26