Darby Bible Translation

Сучасний переклад

The Plot to Kill Jesus

And it came to pass when Jesus had finished all these sayings, he said to his disciples,

1

Коли Ісус закінчив говорити, Він звернувся до Своїх учнів:

2

Ye know that after two days the passover takes place, and the Son of man is delivered up to be crucified.

2

«Ви знаєте, що через два дні Пасха, і Сина Людського буде віддано ворогам, щоб Його розіп’яли на хресті».

3

Then the chief priests and the elders of the people were gathered together to the palace of the high priest who was called Caiaphas,

3-4

Тоді головні священики й старійшини зібралися у дворі палацу первосвященика Каяфи, де радилися, як би так влаштувати, щоб схопити і вбити Ісуса у тайні від усіх.

4

and took counsel together in order that they might seize Jesus by subtlety and kill him;

5

but they said, Not in the feast, that there be not a tumult among the people.

5

При тому вони говорили: «Тільки це не можна робити на свята, бо народ може збунтуватись».

6

Jesus Anointed at Bethany

But Jesus being in Bethany, in Simon the leper's house,

6-7

Коли Ісус був у Віфанії та сидів за столом у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка з алебастровим глечиком, наповненим надзвичайно дорогими пахощами й почала лити їх Ісусові на голову.

7

a woman, having an alabaster flask of very precious ointment, came to him and poured it out upon his head as he lay at table.

8

But the disciples seeing it became indignant, saying, To what end [was] this waste?

8

Побачивши це, учні Ісуса розсердилися й мовили: «Навіщо таке марнотратство?

9

for this might have been sold for much and been given to the poor.

9

Це мирро можна було б дорого продати, а гроші роздати бідним».

10

But Jesus knowing [it] said to them, Why do ye trouble the woman? for she has wrought a good work toward me.

10

Ісус знав, про що вони говорять, і сказав: «Навіщо ви докоряєте цій жінці? Вона зробила добре діло для Мене.

11

For ye have the poor always with you, but me ye have not always.

11

Адже бідні завжди будуть з вами, [80] а Я — ні.

12

For in pouring out this ointment on my body, she has done it for my burying.

12

Помазавши мирром тіло Моє, вона приготувала Мене до похорону.

13

Verily I say to you, Wheresoever these glad tidings may be preached in the whole world, that also which this [woman] has done shall be spoken of for a memorial of her.

13

Істинно кажу вам: відтепер хоч би де проповідувалась у світі Євангелія, люди завжди будуть згадувати про те, що зробила ця жінка».

14

Judas Agrees to Betray Jesus

Then one of the twelve, he who was called Judas Iscariote, went to the chief priests

14-15

Один з дванадцятьох учнів Ісуса, який звався Юдою Іскаріотом, прийшов до головних священиків і запитав: «Що ви дасте мені за те, що я вам видам Ісуса?» Ті запропонували йому тридцять срібних монет.

15

and said, What are ye willing to give me, and *I* will deliver him up to you? And they appointed to him thirty pieces of silver.

16

And from that time he sought a good opportunity that he might deliver him up.

16

З тієї миті Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса.

17

The Last Supper

Now on the first [day] of [the feast of] unleavened bread, the disciples came to Jesus, saying, Where wilt thou that we prepare for thee to eat the passover?

17

Першого дня свята Прісних Хлібів Ісусові учні запитали Його: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували Тобі Пасхальну вечерю?»

18

And he said, Go into the city unto such a one, and say to him, The Teacher says, My time is near, I will keep the passover in thy house with my disciples.

18

Ісус відповів: «Ідіть у місто до одного чоловіка, якого Я вам назву, й передайте йому, що Вчитель каже так: „Час, призначений Мені, наближається. Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями у твоїй оселі”».

19

And the disciples did as Jesus had directed them, and they prepared the passover.

19

Учні зробили так, як Він наказав, і приготували Пасхальну вечерю.

20

And when the evening was come he lay down at table with the twelve.

20

Увечері Ісус сидів за столом з дванадцятьма учнями Своїми.

21

And as they were eating he said, Verily I say to you, that one of you shall deliver me up.

21

І коли вони їли за столом, Ісус сказав: «Істинно кажу вам: один із вас, хто зараз знаходиться тут зі Мною, зрадить Мене».

22

And being exceedingly grieved they began to say to him, each of them, Is it *I*, Lord?

22

Всі учні дуже засмутилися й почали питати Його: «Напевне, це не я, Господи?»

23

But he answering said, He that dips his hand with me in the dish, *he* it is who shall deliver me up.

23

Ісус відказав їм: «Той, хто опустив руку в чашу разом зі Мною і зрадить Мене.

24

The Son of man goes indeed, according as it is written concerning him, but woe to that man by whom the Son of man is delivered up; it were good for that man if he had not been born.

24

Син Людський прийме страждання, як і було написано про Нього у Святому Писанні. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть! Краще б йому було зовсім не народжуватися».

25

And Judas, who delivered him up, answering said, Is it *I*, Rabbi? He says to him, *Thou* hast said.

25

Юда, який збирався зрадити Ісуса, також озвався: «Напевне, це не я, Вчителю!» Тоді Ісус відповів йому: «Так, це ти!»

26

The Lord's Supper Instituted

And as they were eating, Jesus, having taken [the] bread and blessed, broke [it] and gave [it] to the disciples, and said, Take, eat: this is my body.

26

За вечерею Ісус узяв хлібину, та віддавши дяку Господу, благословив її. Після того Він розломив хліб і роздав Своїм учням зі словами: «Візьміть хліб цей і їжте його. Це тіло Моє».

27

And having taken [the] cup and given thanks, he gave [it] to them, saying, Drink ye all of it.

27-28

Потім узяв Він чашу й, подякувавши Богові, подав цю чашу учням Своїм і сказав: «Пийте всі з неї, бо це кров Моя, що засновує Новий Заповіт Божий і що проллється на користь багатьох людей на прощення гріхів їхніх.

28

For this is my blood, that of the [new] covenant, that shed for many for remission of sins.

29

But I say to you, that I will not at all drink henceforth of this fruit of the vine, until that day when I drink it new with you in the kingdom of my Father.

29

Істинно кажу вам, що Я не питиму більш від плоду лози виноградної аж до того дня, коли Ми разом питимемо молоде вино в Царстві Отця Мого».

30

And having sung a hymn, they went out to the mount of Olives.

30

І заспівавши хвальну пісню Богові, вони вирушили на Оливну гору.

31

Jesus Predicts Peter's Denial

Then saith Jesus to them, All *ye* shall be offended in me during this night. For it is written, I will smite the shepherd, and the sheep of the flock shall be scattered abroad.

31

І сказав Ісус учням Своїм: «Усі ви втратите віру в Мене [81] цієї ночі. Кажу так, бо написано у Святому Писанні:
„Як ударю пастуха, то й вівці порозбігаються”.

32

But after that I shall be risen, I will go before you to Galilee.

32

Але коли Я воскресну з мертвих, то піду до Ґалилеї та дістануся того міста раніше за вас».

33

And Peter answering said to him, If all shall be offended in thee, *I* will never be offended.

33

Але ж Петро відповів: «Навіть якщо всі втратять віру в Тебе, я ніколи не втрачу!»

34

Jesus said to him, Verily I say to thee, that during this night, before [the] cock shall crow, thou shalt deny me thrice.

34

Тоді Ісус мовив йому: «Істинно кажу тобі: цієї ж ночі, ще до того, як півень проспіває, ти тричі зречешся Мене».

35

Peter says to him, If I should needs die with thee, I will in no wise deny thee. Likewise said all the disciples also.

35

Та Петро наполягав: «Навіть якщо я маю вмерти разом з Тобою, я ніколи не зречуся». І всі інші учні мовили те ж саме.

36

Jesus Prays at Gethsemane

Then Jesus comes with them to a place called Gethsemane, and says to the disciples, Sit here until I go away and pray yonder.

36

Тоді Ісус та Його учні прийшли до місцевосці, що називалася Ґефсиманією. І сказав Він учням Своїм: «Посидьте тут, поки Я піду помолюся».

37

And taking with [him] Peter and the two sons of Zebedee, he began to be sorrowful and deeply depressed.

37

Він узяв з собою Петра та двох синів Зеведеєвих. Ісус почав сумувати й журитися, мовлячи учням своїм:

38

Then he says to them, My soul is very sorrowful even unto death; remain here and watch with me.

38

«Душа Моя переповнена смертельної скорботи. Зостаньтесь тут і попильнуйте зі Мною».

39

And going forward a little he fell upon his face, praying and saying, My Father, if it be possible let this cup pass from me; but not as *I* will, but as *thou* [wilt].

39

І відійшовши трохи подалі, Він упав долілиць і почав молитися: «Отче Мій, якщо це можливо, хай обмине Мене ця чаша [82] страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш».

40

And he comes to the disciples and finds them sleeping, and says to Peter, Thus ye have not been able to watch one hour with me?

40

Повернувшись до Своїх учнів, Ісус побачив, що вони сплять. І звернувся тоді Ісус до Петра: «Хіба ж не могли ви лише однієї години не спати?

41

Watch and pray, that ye enter not into temptation: the spirit indeed [is] ready, but the flesh weak.

41

Не спіть і моліться, щоб не піддатися спокусам, бо дух ваш прагне, а тіло — немічне».

42

Again going away a second time he prayed saying, My Father, if this cannot pass [from me] unless I drink it, thy will be done.

42

І знову Ісус відійшов убік і почав молитися: «Якщо ж не обмине ця чаша страждань Мене, якщо доведеться Мені пити з неї, то нехай збудеться воля Твоя!»

43

And coming he found them again sleeping, for their eyes were heavy.

43

Коли Ісус повернувся до учнів, то знову побачив, що вони сплять, бо повіки їхні поважчали.

44

And leaving them, he went away again and prayed the third time, saying the same thing.

44

Ісус залишив їх утретє і, відійшовши осторонь, знову молився про те ж саме.

45

Then he comes to the disciples and says to them, Sleep on now and take your rest; behold, the hour has drawn nigh, and the Son of man is delivered up into the hands of sinners.

45

Коли Він повернувся до учнів Своїх, то мовив: «Ви все ще спите та відпочиваєте? Час настав, коли Сина Людського віддадуть до рук грішників.

46

Arise, let us go; behold, he that delivers me up has drawn nigh.

46

Вставайте! Ходімо! Дивіться, ось зрадник Мій наближається!»

47

Jesus' Betrayal and Arrest

And while he was yet speaking, behold, Judas, one of the twelve, came, and with him a great crowd with swords and sticks from the chief priests and elders of the people.

47

Поки Ісус це казав, з’явився Юда, один з дванадцятьох апостолів, а з ним разом і великий натовп з мечами та палицями. Цих людей послали головні священики та старійшини.

48

Now he that delivered him up had given them a sign, saying, Whomsoever I shall kiss, he it is: seize him.

48

Юда [83] пообіцяв подати їм знак, кажучи: «Той, кого я поцілую, і є Ісус. Заарештуйте Його».

49

And immediately coming up to Jesus he said, Hail, Rabbi, and covered him with kisses.

49

Тож він підійшов до Ісуса й, мовивши: «Вітаю Тебе, Вчителю» — поцілував Його.

50

But Jesus said to him, [My] friend, for what purpose art thou come? Then coming up they laid hands upon Jesus and seized him.

50

Ісус сказав йому: «Друже, роби те, заради чого прийшов». Тоді деякі чоловіки з натовпу схопили Ісуса і взяли Його під варту.

51

And behold, one of those with Jesus stretched out his hand and drew his sword, and smiting the bondman of the high priest took off his ear.

51

Та один із тих, хто був з Ісусом, вихопив свого меча і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв йому вухо.

52

Then saith Jesus to him, Return thy sword to its place; for all who take the sword shall perish by the sword.

52

Але Ісус сказав йому: «Вклади меча свого назад до піхов, бо той, хто береться за меч, від меча й загине.

53

Or thinkest thou that I cannot now call upon my Father, and he will furnish me more than twelve legions of angels?

53

Напевно відомо тобі, що Я можу попросити Отця Мого, і Він одразу дасть Мені хоч цілих дванадцять леґіонів [84] Ангелів.

54

How then should the scriptures be fulfilled that thus it must be?

54

Та якщо Я так зроблю, то не збудеться тоді те, що було написане у Святому Писанні».

55

In that hour Jesus said to the crowds, Are ye come out as against a robber with swords and sticks to take me? I sat daily [with you] teaching in the temple, and ye did not seize me.

55

Потім Ісус звернувся до натовпу зі словами: «Ви прийшли, щоб схопити Мене, як розбійника, з мечами та палицями. Я ж щодня сидів з вами у Храмі навчаючи людей, та ви не заарештували Мене.

56

But all this is come to pass that the scriptures of the prophets may be fulfilled. Then all the disciples left him and fled.

56

Однак все це сталося, щоб збулося написане пророками». Тоді всі учні залишили Його і повтікали геть.

57

Jesus Before the Sanhedrin

Now they that had seized Jesus led [him] away to Caiaphas the high priest, where the scribes and the elders were assembled.

57

Ті люди, які схопили Ісуса, відвели Його до хати первосвященика Каяфи, у якого зібралися книжники та старійшини.

58

And Peter followed him at a distance, even to the palace of the high priest, and entering in sat with the officers to see the end.

58

А Петро, тримаючись віддалік, йшов за Ісусом аж до самого помешкання первосвященика. Увійшовши до подвір’я, він сів разом зі слугами, щоб побачити, що станеться надалі з Ісусом.

59

And the chief priests and the elders and the whole sanhedrim sought false witness against Jesus, so that they might put him to death.

59

Головні священики й весь Синедріон [85] намагалися вишукати свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть.

60

And they found none, though many false witnesses came forward. But at the last two false witnesses came forward

60-61

Та нічого в них не вийшло, хоча лжесвідків було чимало. Під кінець прийшли ще двоє і сказали: «Ось Його слова: „Я можу зруйнувати цей Храм Божий і знов відбудувати його за три дні”».

61

and said, *He* said, I am able to destroy the temple of God, and in three days build it.

62

And the high priest standing up said to him, Answerest thou nothing? What do these witness against thee?

62

І тоді встав первосвященик і запитав Ісуса: «Чому Ти не відповідаєш? Скажи нам, чи є правдою всі оті звинувачення, що ці люди свідчать проти Тебе?»

63

But Jesus was silent. And the high priest answering said to him, I adjure thee by the living God that thou tell us if *thou* art the Christ the Son of God.

63

Та Ісус мовчав. Первосвященик наполягав: «Заклинаю Тебе владою Господа Живого, правду скажи нам, чи Христос Ти, Син Божий?»

64

Jesus says to him, *Thou* hast said. Moreover, I say to you, From henceforth ye shall see the Son of man sitting at the right hand of power, and coming on the clouds of heaven.

64

І відповів Йому Ісус: «Так, це Я. Та ось вам Мої слова: в майбутньому, побачите ви Сина Людського, Який сидітиме праворуч від Господа Всевишнього. І наближатиметься Він в хмарах небесних».

65

Then the high priest rent his clothes, saying, He has blasphemed: what need have we any more of witnesses? behold, now ye have heard the blasphemy.

65

Почувши це, первосвященик у гніві роздер на собі одяг і сказав: «Він зневажає Бога! Ніяких свідчень нам більше не треба! Ви всі чули, як Він ганьбить Всевишнього!

66

What think ye? And they answering said, He is liable to the penalty of death.

66

Що скажете на це?» І всі разом гукнули: «Він винен і заслуговує на смерть!»

67

Then they spit in his face, and buffeted him, and some struck him with the palms of their hand,

67-68

Деякі з людей почали плювати Ісусу в обличчя й бити Його кулаками. Інші били Його по щоках, кажучи: «Доведи ж нам що Ти пророк,[86] Христосе, назви того із нас, хто вдарив Тебе!»

68

saying, Prophesy to us, Christ, Who is it who struck thee?

69

Peter Denies Jesus

But Peter sat without in the palace-court; and a maid came to him, saying, And *thou* wast with Jesus the Galilaean.

69

Тим часом, Коли Петро сидів на подвір’ї, до нього підійшла одна з служниць первосвященика й сказала: «Ти також був з Ісусом Ґалилеянином».

70

But he denied before all, saying, I do not know what thou sayest.

70

Та Петро заперечував, мовивши перед усіма: «Я не знаю, про що ти говориш!»

71

And when he had gone out into the entrance, another [maid] saw him, and says to those there, This [man] also was with Jesus the Nazaraean.

71

Сказавши це, він подався до виходу з подвір’я, та коли ж він підійшов до воріт, його помітила інша жінка й гукнула до всіх: «Цей чоловік був з Ісусом Назаретянином!»

72

And again he denied with an oath: I do not know the man.

72

І знову Петро заперечив цьому: «Клянуся Господом Всевишнім, Я не знаю Цього Чоловіка!»

73

And after a little, those who stood [there], coming to [him], said to Peter, Truly *thou* too art of them, for also thy speech makes thee manifest.

73

Але негайно люди, які стояли осторонь підійшли до нього і мовили: «Безперечно, ти один із них, адже твоя вимова виказує тебе».

74

Then he began to curse and to swear, I know not the man. And immediately [the] cock crew.

74

Петро почав божитися та присягатися: «Клянуся Господом Всевишнім, Я не знаю Цього Чоловіка!» І тієї ж миті проспівав півень.

75

And Peter remembered the word of Jesus, who had said [to him], Before [the] cock crow thou shalt deny me thrice. And he went forth without, and wept bitterly.

75

І згадав Петро, про що Ісус казав йому: «Перш ніж проспіває півень, ти тричі зречешся Мене». Тоді він пішов геть, гірко ридаючи.

Parallel

Darby Bible Translation

Сучасний переклад

Matthew 26

Матвія 26