Darby Bible Translation

Переклад Огієнка

Jesus Delivered to Pilate

And when it was morning all the chief priests and the elders of the people took counsel against Jesus so that they might put him to death.

1

А коли настав ра́нок, усі первосвященики й старші наро́ду зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

2

And having bound him they led him away, and delivered him up to Pontius Pilate, the governor.

2

І, зв'язавши Його, повели́, та й По́нтію Пилату намісникові віддали́.

3

Judas Hangs Himself

Then Judas, who delivered him up, seeing that he had been condemned, filled with remorse, returned the thirty pieces of silver to the chief priests and the elders,

3

Тоді Юда, що ви́дав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібнякі́в первосвященикам і старшим,

4

saying, I have sinned [in] having delivered up guiltless blood. But they said, What is that to us? see *thou* [to that].

4

та й сказав: „Я згрішив, невинну кров ви́давши“. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам“.

5

And having cast down the pieces of silver in the temple, he left the place, and went away and hanged himself.

5

І, кинувши в храм срібняки́, відійшов, а потому пішов, — та й повісився.

6

And the chief priests took the pieces of silver and said, It is not lawful to cast them into the Corban, since it is [the] price of blood.

6

А первосвященики, як взяли срібняки́, то сказали: „Цього не годи́ться покласти до сховку церковного, — це ж бо заплата за кров“.

7

And having taken counsel, they bought with them the field of the potter for a burying-ground for strangers.

7

А порадившись, купили на них поле ганча́рське, щоб мандрівників ховати,

8

Wherefore that field has been called Blood-field unto this day.

8

чому й зветься те поле „полем крови“ аж до сьогодні.

9

Then was fulfilled that which was spoken through Jeremias the prophet, saying, And I took the thirty pieces of silver, the price of him that was set a price on, whom [they who were] of the sons of Israel had set a price on,

9

Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремі́я, промовляючи: „І взяли вони тридцять срібнякі́в, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

10

and they gave them for the field of the potter, according as [the] Lord commanded me.

10

і дали́ їх за поле ганча́рське, як Господь наказав був мені“.

11

Jesus Before Pilate

But Jesus stood before the governor. And the governor questioned him, saying, Art *thou* the King of the Jews? And Jesus said to him, Thou sayest.

11

Ісус же став перед намісником. І намі́сник Його запитав і сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“ Ісус же йому відказав: „Ти кажеш“.

12

And when he was accused of the chief priests and the elders, he answered nothing.

12

Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічо́го на те не відказував.

13

Then says Pilate to him, Hearest thou not how many things they witness against thee?

13

Тоді каже до Нього Пила́т: „Чи не чуєш, — як багато на Тебе свідку́ють?“

14

And he answered him not so much as one word, so that the governor wondered exceedingly.

14

А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був ду́же здивований.

15

The Crowd Chooses Barabbas

Now at [the] feast the governor was accustomed to release one prisoner to the crowd, whom they would.

15

Мав же намісник звича́й відпускати на свято наро́дові в'я́зня одно́го, котро́го хотіли вони.

16

And they had then a notable prisoner, named Barabbas.

16

Був тоді в'я́зень відо́мий, що звався Вара́вва.

17

They therefore being gathered together, Pilate said to them, Whom will ye that I release to you, Barabbas, or Jesus who is called Christ?

17

І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: „Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?“

18

For he knew that they had delivered him up through envy.

18

Бо він знав, що Його через за́здрощі видали.

19

But, as he was sitting on the judgment-seat, his wife sent to him, saying, Have thou nothing to do with that righteous [man]; for I have suffered to-day many things in a dream because of him.

19

Коли ж він сидів на судде́вім сиді́нні, його дружи́на прислала сказати йому: „Нічо́го не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього“.

20

But the chief priests and the elders persuaded the crowds that they should beg for Barabbas, and destroy Jesus.

20

А первосвященики й старші попідмовля́ли наро́д, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподі́яти.

21

And the governor answering said to them, Which of the two will ye that I release unto you? And they said, Barabbas.

21

Намісник тоді відповів і сказав їм: „Котро́го ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?“ Вони ж відказали: „Варавву“.

22

Pilate says to them, What then shall I do with Jesus, who is called Christ? They all say, Let him be crucified.

22

Пилат каже до них: „А що́ ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?“ Усі закричали: „Нехай ро́зп'ятий бу́де!“

23

And the governor said, What evil then has he done? But they cried more than ever, saying, Let him be crucified.

23

А намісник спитав: „Яке ж зло Він зробив?“ Вони ж зачали́ ще сильніше кричати й казати: „Нехай ро́зп'ятий буде!“

24

Pilate Washes his Hands

And Pilate, seeing that it availed nothing, but that rather a tumult was arising, having taken water, washed his hands before the crowd, saying, I am guiltless of the blood of this righteous one: see *ye* [to it].

24

І, як побачив Пила́т, що нічо́го не вдіє, а неспо́кій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: „Я невинний у крові Його! Самі ви побачите“.

25

And all the people answering said, His blood [be] on us and on our children.

25

А ввесь наро́д відповів і сказав: „На нас Його кров і на наших дітей!“

26

Then he released to them Barabbas; but Jesus, having scourged [him], he delivered up that he might be crucified.

26

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб ро́зп'ятий був.

27

The Soldiers Mock Jesus

Then the soldiers of the governor, having taken Jesus with [them] to the praetorium, gathered against him the whole band,

27

Тоді то намісникові вояки́, до прето́рія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

28

and having taken off his garment, put on him a scarlet cloak;

28

І, роздягнувши Його, багряни́цю наділи на Нього.

29

and having woven a crown out of thorns, they put it on his head, and a reed in his right hand; and, bowing the knee before him, they mocked him, saying, Hail, King of the Jews!

29

І, сплівши з терни́ни вінка, покла́ли Йому на голову, а трости́ну в прави́цю Його. І, навко́лішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“

30

And having spit upon him, they took the reed and beat [him] on his head.

30

І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били.

31

And when they had mocked him, they took the cloak off him, and put his own clothes on him, and led him away to crucify.

31

А коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього плаща́, і зодягнули в одежу Його. І повели́ Його на розп'яття́.

32

The Crucifixion

And as they went forth they found a man of Cyrene, Simon by name; him they compelled to go [with them] that he might bear his cross.

32

А виходячи, стріли одного кіріне́янина, — Си́мон на йме́ння, — його змусили не́сти для Нього хреста.

33

And having come to a place called Golgotha, which means Place of a skull,

33

І, прибувши на місце, що зветься Голго́фа, цебто сказати „Черепо́вище“,

34

they gave to him to drink vinegar mingled with gall; and having tasted [it], he would not drink.

34

дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.

35

And having crucified him, they parted his clothes amongst [themselves], casting lots.

35

А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.

36

And sitting down, they kept guard over him there.

36

І, посідавши, стерегли́ Його там.

37

And they set up over his head his accusation written: This is Jesus, the King of the Jews.

37

І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“.

38

Then are crucified with him two robbers, one on the right hand and one on the left.

38

Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників: одного право́руч, а одного ліво́руч.

39

But the passers-by reviled him, shaking their heads

39

А хто побіч прохо́див, Його лихосло́вили та головами своїми хитали,

40

and saying, Thou that destroyest the temple and buildest it in three days, save thyself. If thou art Son of God, descend from the cross.

40

і казали: „Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — спаси Само́го Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!“

41

[And] in like manner the chief priests also, mocking, with the scribes and elders, said,

41

Так само ж і первосвященики з книжниками та старши́ми, насміхаючися, говорили:

42

He saved others, himself he cannot save. He is King of Israel: let him descend now from the cross, and we will believe on him.

42

„Він інших спасав, — а Само́го Себе не може спасти́! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зі́йде тепер із хреста, — і ми повіримо Йому!

43

He trusted upon God; let him save him now if he will [have] him. For he said, I am Son of God.

43

Покладав Він надію на Бога, — нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому́. Бо Він говорив: „Я — Син Божий“.

44

And the robbers also who had been crucified with him cast the same reproaches on him.

44

Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були ро́зп'яті.

45

The Death of Jesus

Now from [the] sixth hour there was darkness over the whole land until [the] ninth hour;

45

А від години шостої аж до години дев'ятої — те́мрява сталась по ці́лій землі!

46

but about the ninth hour Jesus cried out with a loud voice, saying, Eli, Eli, lama sabachthani? that is, My God, my God, why hast thou forsaken me?

46

А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучни́м голосом, кажучи: „Елі́, Елі́, лама́ савахта́ні?“ цебто: „Боже Мій, Боже Мій, на́що Мене Ти покинув?“

47

And some of those who stood there, when they heard [it], said, This [man] calls for Elias.

47

Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю́.

48

And immediately one of them running and getting a sponge, having filled [it] with vinegar and fixed [it] on a reed, gave him to drink.

48

А один із них зараз побіг і взяв гу́бку та, оцтом її напо́внивши, настромив на трости́ну й давав Йому пити.

49

But the rest said, Let be; let us see if Elias comes to save him.

49

Інші казали: „Чекай но, поба́чмо, — чи при́йде Ілля визволяти Його“.

50

And Jesus, having again cried with a loud voice, gave up the ghost.

50

А Ісус знову голосом гучним скрикнув, — і духа віддав.

51

And lo, the veil of the temple was rent in two from the top to the bottom, and the earth was shaken, and the rocks were rent,

51

І ось заві́са у храмі роздерлась надво́є — від ве́рху аж додолу, і земля потрясла́ся, і зачали́ розпада́тися скелі,

52

and the tombs were opened; and many bodies of the saints fallen asleep arose,

52

і повідкривались гроби́, і повставало багато тіл спочилих святих,

53

and going out of the tombs after his arising, entered into the holy city and appeared unto many.

53

а з гробів повиходивши, по Його воскресінні, до міста святого ввійшли, і багатьо́м з'явились.

54

But the centurion, and they who were with him on guard over Jesus, seeing the earthquake and the things that took place, feared greatly, saying, Truly this [man] was Son of God.

54

А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли́, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися ду́же й казали: „Він був справді Син Божий!“

55

And there were there many women beholding from afar off, who had followed Jesus from Galilee ministering to him,

55

Було там багато й жінок, що дивилися зда́лека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуго́вували.

56

among whom was Mary of Magdala, and Mary the mother of James and Joses, and the mother of the sons of Zebedee.

56

Між ними була́ Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йо́сипа, і мати синів Зеведе́євих.

57

The Burial of Jesus

Now when even was come there came a rich man of Arimathaea, his name Joseph, who also himself was a disciple to Jesus.

57

А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Аримате́ї, на ім'я́ Йо́сип, що й сам був навчався в Ісуса.

58

*He*, going to Pilate, begged the body of Jesus. Then Pilate commanded the body to be given up.

58

Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

59

And Joseph having got the body, wrapped it in a clean linen cloth,

59

І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його в чисте полотно́,

60

and laid it in his new tomb which he had hewn in the rock; and having rolled a great stone to the door of the tomb, went away.

60

і поклав його в гробі ново́му своїм, що був висік у скелі. До дверей гробови́х привалив він великого каменя, та й відійшов.

61

But Mary of Magdala was there, and the other Mary, sitting opposite the sepulchre.

61

Була́ ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насу́проти гро́бу.

62

The Guard at the Tomb

Now on the morrow, which is after the preparation, the chief priests and the Pharisees came together to Pilate,

62

А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

63

saying, Sir, we have called to mind that that deceiver said when he was still alive, After three days I arise.

63

і сказали: „Пригадали ми, пане, собі, що обма́нець отой, як живий іще був, то сказав: „По трьох днях Я воскре́сну“.

64

Command therefore that the sepulchre be secured until the third day, lest his disciples should come and steal him away, and say to the people, He is risen from the dead; and the last error shall be worse than the first.

64

Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали наро́дові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу“.

65

And Pilate said to them, Ye have a watch: go, secure it as well as ye know how.

65

Відказав їм Пилат: „Сторо́жу ви маєте, — ідіть, забезпечте, як знаєте“.

66

And they went and secured the sepulchre, having sealed the stone, with the watch [besides].

66

І вони відійшли, і, запеча́тавши каменя, біля гро́бу сторожу поставили.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Огієнка

Matthew 27

Матвія 27