Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

Demons Cast into Pigs

And they came to the other side of the sea, to the country of the Gadarenes.

1

Вони перепливли на другий бік моря, до землі Гадаринської.

2

And immediately on his going out of the ship there met him out of the tombs a man possessed by an unclean spirit,

2

А як Він вийшов із човна, зненацька перестрів Його біснуватий чоловік з гробниць.

3

who had his dwelling in the tombs; and no one was able to bind him, not even with chains;

3

Жив він у тих гробницях, і ніхто не міг його скувати навіть ланцюгами,

4

because he had been often bound with fetters and chains, and the chains had been torn asunder by him, and the fetters were shattered; and no one was able to subdue him.

4

бо часто в’язали його путами й кайданами, та він розривав кайдани і нищив пута, і ніхто не міг його приборкати;

5

And continually night and day, in the tombs and in the mountains, he was crying and cutting himself with stones.

5

і завжди, вночі та вдень, він перебував у гробницях і в горах, кричав і бився об каміння.

6

But seeing Jesus from afar off, he ran and did him homage,

6

Та коли він здалека побачив Ісуса, то прибіг і поклонився Йому.

7

and crying with a loud voice he says, What have I to do with thee, Jesus, Son of the Most High God? I adjure thee by God, torment me not.

7

І, закричавши гучним голосом, каже: Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене!

8

For he said to him, Come forth, unclean spirit, out of the man.

8

Оскільки Він говорив йому: Нечистий духу, вийди з людини!

9

And he asked him, What is thy name? And he says to him, Legion is my name, because we are many.

9

Ісус запитав його: Яке твоє ім’я? Той каже Йому: Легіон [1] моє ім’я, — бо нас багато!

10

And he besought him much that he would not send them away out of the country.

10

І дуже благав Його, щоб не виганяв їх із цієї околиці.

11

Now there was there just at the mountain a great herd of swine feeding;

11

Паслося ж там на горі велике стадо свиней.

12

and they besought him, saying, Send us into the swine that we may enter into them.

12

І просили Його, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них увійшли ми!

13

And Jesus [immediately] allowed them. And the unclean spirits going out entered into the swine, and the herd rushed down the steep slope, into the sea (about two thousand), and were choked in the sea.

13

І Він дозволив їм. Тож повиходили нечисті духи, увійшли у свиней, і кинулося стадо — десь зо дві тисячі — з кручі в море та втопилося в морі.

14

And those that were feeding them fled and reported it in the city and in the country. And they went out to see what it was that had taken place.

14

А ті, хто їх пас, втекли й сповістили в місті та в селах. І люди вийшли побачити, що сталося.

15

And they come to Jesus, and they see the possessed of demons sitting [and] clothed and sensible, [him] that had had the legion: and they were afraid.

15

І приходять до Ісуса, і бачать, що біснуватий — той, хто мав легіон, — сидить одягнений і при своєму розумі; і вони злякалися.

16

And they that had seen [it] related to them how it had happened to the [man] possessed by demons, and concerning the swine.

16

Розповіли ж їм очевидці, що сталося з біснуватим, і про свиней.

17

And they began to beg him to depart from their coasts.

17

І почали благати Його покинути їхню околицю.

18

And as he went on board ship, the man that had been possessed by demons besought him that he might be with him.

18

І коли Він сідав у човен, то просив Його біснуватий, щоби бути з Ним.

19

And he suffered him not, but says to him, Go to thine home to thine own people, and tell them how great things the Lord has done for thee, and has had mercy on thee.

19

Та Він йому не дозволив, але сказав йому: Іди до свого дому, до своїх, і сповісти їм, що для тебе Господь зробив, як змилосердився над тобою!

20

And he went away and began to proclaim in the Decapolis how great things Jesus had done for him; and all wondered.

20

Тож пішов він, та й почав проповідувати в Десятимісті [2] про те, що зробив для нього Ісус, і всі дивувалися.

21

The Healing Touch of Jesus

And Jesus having passed over in the ship again to the other side, a great crowd gathered to him; and he was by the sea.

21

А як Ісус переплив човном знову на другий бік, зібрався великий натовп довкола Нього, і Він перебував біля моря.

22

And [behold] there comes one of the rulers of the synagogue, by name Jairus, and seeing him, falls down at his feet;

22

Прийшов один зі старших синагоги на ім’я Яір і, побачивши Його, упав Йому до ніг

23

and he besought him much, saying, My little daughter is at extremity; [I pray] that thou shouldest come and lay thy hands upon her so that she may be healed, and may live.

23

і дуже просив Його, кажучи: Донечка моя помирає. Прийди і поклади на неї руки, щоб видужала й жила!

24

And he went with him, and a large crowd followed him and pressed on him.

24

І Він пішов з ним. За Ним ішов великий натовп і тіснив Його.

25

And a certain woman who had had a flux of blood twelve years,

25

А жінка, яка страждала від кровотечі дванадцять років

26

and had suffered much under many physicians, and had spent everything she had and had found no advantage from it, but had rather got worse,

26

та багато натерпілася від численних лікарів, — витратила все своє майно й жодного полегшення не мала, але стало їй ще гірше, —

27

having heard concerning Jesus, came in the crowd behind and touched his clothes;

27

почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулася до Його одягу.

28

for she said, If I shall touch but his clothes I shall be healed.

28

Вона говорила: Якщо лише доторкнуся до Його одягу, — одужаю!

29

And immediately her fountain of blood was dried up, and she knew in her body that she was cured from the scourge.

29

І враз припинилася її кровотеча, і вона відчула в тілі, що видужала від хвороби.

30

And immediately Jesus, knowing in himself the power that had gone out of him, turning round in the crowd said, Who has touched my clothes?

30

Тієї ж миті Ісус відчув у Собі, що сила вийшла з Нього. Обернувшись до натовпу, Він запитав: Хто доторкнувся до Мого одягу?

31

And his disciples said to him, Thou seest the crowd pressing on thee, and sayest thou, Who touched me?

31

А Його учні говорили Йому: Ти ж бачиш, що натовп Тебе тіснить, і запитуєш: Хто доторкнувся до Мене?

32

And he looked round about to see her who had done this.

32

І оглядався, щоби побачити ту, яка це зробила.

33

But the woman, frightened and trembling, knowing what had taken place in her, came and fell down before him, and told him all the truth.

33

А жінка злякалася і тремтіла, знаючи, що сталося з нею; прийшла і впала перед Ним, і сказала Йому всю правду.

34

And he said to her, Daughter, thy faith has healed thee; go in peace, and be well of thy scourge.

34

Він же промовив до неї: Дочко, віра твоя спасла тебе! Іди з миром і будь здоровою від своєї недуги.

35

While he was yet speaking, they come from the ruler of the synagogue's [house], saying, Thy daughter has died, why troublest thou the teacher any further?

35

Коли Він ще говорив, прийшли від старшого синагоги, та й сказали: Донька твоя померла, навіщо ще турбувати Вчителя?

36

But Jesus [immediately], having heard the word spoken, says to the ruler of the synagogue, Fear not; only believe.

36

Ісус, почувши сказані слова, говорить старшому синагоги: Не бійся, тільки вір!

37

And he suffered no one to accompany him save Peter and James, and John the brother of James.

37

І Він не дозволив, щоби з Ним хтось пішов, за винятком Петра, Якова та Івана — брата Якового.

38

And he comes to the house of the ruler of the synagogue, and sees the tumult, and people weeping and wailing greatly.

38

Вони прийшли в дім старшого синагоги, і Він побачив метушню та тих, які дуже плакали й голосили.

39

And entering in he says to them, Why do ye make a tumult and weep? the child has not died, but sleeps.

39

Увійшовши, сказав їм: Чому ви метушитеся й плачете? Дитина не померла, а спить!

40

And they derided him. But he, having put [them] all out, takes with [him] the father of the child, and the mother, and those that were with him, and enters in where the child was lying.

40

І почали сміятися з Нього. Він же, випровадивши всіх, взяв батька й матір дитини та тих, хто був з Ним, і ввійшов туди, де лежала дитина.

41

And having laid hold of the hand of the child, he says to her, Talitha koumi, which is, interpreted, Damsel, I say to thee, Arise.

41

І, взявши дитину за руку, промовив до неї: Таліта кум [3] , — що в перекладі означає: Дівчино, кажу тобі, встань!

42

And immediately the damsel arose and walked, for she was twelve years old. And they were astonished with great astonishment.

42

І вмить підвелася дівчина й почала ходити, бо мала дванадцять років. І жахнулися всі відразу від великого потрясіння.

43

And he charged them much that no one should know this; and he desired that [something] should be given her to eat.

43

Та Він суворо наказав їм, щоб ніхто не довідався про це. І звелів дати їй поїсти.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

Mark 5

Марка 5