Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
Darby Bible Translation
Переклад Турконяка
Jesus Rejected at Nazareth
And he went out thence and came to his own country, and his disciples follow him.
And he went out thence and came to his own country, and his disciples follow him.
Ісус вийшов звідти і попрямував до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні.
And when sabbath was come he began to teach in the synagogue, and many hearing were amazed, saying, Whence [has] this [man] these things? and what [is] the wisdom that is given to him, and such works of power are done by his hands?
А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато хто слухав і дивувався, кажучи: Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками?
Is not this the carpenter, the son of Mary, and brother of James, and Joses, and Judas, and Simon? and are not his sisters here with us? And they were offended in him.
Хіба Він — не тесля, не син Марії та не брат Якова, Йосії, Юди і Симона? Хіба не Його сестри серед нас? І вони спокушалися через Нього.
But Jesus said to them, A prophet is not despised save in his own country, and among [his] kinsmen, and in his own house.
А Ісус їм відповідав, що пророк буває без пошани лише у своєму рідному краї, серед своїх рідних і у своєму домі.
And he could not do any work of power there, save that laying his hands on a few infirm persons he healed [them].
І не міг Він там жодного чуда зробити, тільки оздоровив декількох недужих, поклавши на них руки.
And he wondered because of their unbelief. And he went round the villages in a circuit, teaching.
І дивувався їхньому невірству. Тож обходив довколишні села, навчаючи.
The Ministry of the Twelve
And he calls the twelve to [him]; and he began to send them out two [and] two, and gave to them power over the unclean spirits;
And he calls the twelve to [him]; and he began to send them out two [and] two, and gave to them power over the unclean spirits;
Покликавши дванадцятьох, Він почав посилати їх по двох, наділяючи їх владою над нечистими духами.
and he commanded them that they should take nothing for the way, save a staff only; no scrip, no bread, no money in their belt;
І сказав їм, щоб нічого не брали в дорогу — тільки одну палицю: ні хліба, ні торби, ні мідяків у пояс,
but be shod with sandals, and put not on two body-coats.
але щоби взули сандалі й не одягалися у дві одежини.
And he said to them, Wheresoever ye shall enter into a house, there remain till ye shall go thence.
І Він говорив їм: Куди тільки ввійдете в дім, там перебувайте, доки не вийдете звідти.
And whatsoever place shall not receive you nor hear you, departing thence, shake off the dust which is under your feet for a testimony to them.
І коли б у якомусь місці не прийняли вас і не послухали вас, то, виходячи звідти, обтрусіть пил з ніг — як свідчення проти них. [Запевняю вас: легше буде Содому й Гоморрі в день судний, ніж місту цьому].
And they went forth and preached that they should repent;
І, вийшовши, вони проповідували, щоб люди покаялися,
and they cast out many demons, and anointed with oil many infirm, and healed them.
і виганяли численних бісів, а багатьох недужих помазували олією і зціляли.
The Beheading of John
And Herod the king heard [of him] (for his name had become public), and said, John the baptist is risen from among [the] dead, and on this account works of power are wrought by him.
And Herod the king heard [of him] (for his name had become public), and said, John the baptist is risen from among [the] dead, and on this account works of power are wrought by him.
І почув цар Ірод, оскільки відоме стало Його Ім’я, і люди говорили, що це — Іван Хреститель устав з мертвих, тому й такі чудеса здійснюються Ним.
And others said, It is Elias; and others said, It is a prophet, as one of the prophets.
Інші ж казали, що це — Ілля, ще інші вважали, що це — пророк або один із пророків.
But Herod when he heard [it] said, John whom *I* beheaded, he it is; *he* is risen [from among the dead].
А Ірод, почувши, сказав: Той Іван, якому я відтяв голову, це він воскреснув!
For the same Herod had sent and seized John, and had bound him in prison on account of Herodias, the wife of Philip his brother, because he had married her.
Адже Ірод, пославши воїнів, схопив Івана і посадив його у в’язницю через Іродіяду, дружину свого брата Филипа, бо одружився з нею.
For John said to Herod, It is not lawful for thee to have the wife of thy brother.
А Іван сказав Іродові: Не годиться мати тобі жінку твого брата!
But Herodias kept it [in her mind] against him, and wished to kill him, and could not:
Тож Іродіяда таїла злобу на нього й бажала його вбити, та не могла.
for Herod feared John knowing that he was a just and holy man, and kept him safe; and having heard him, did many things, and heard him gladly.
Бо Ірод боявся Івана, знаючи його як чоловіка праведного та святого, і оберігав його, а слухаючи, дуже непокоївся, але слухав з насолодою.
And a holiday being come, when Herod, on his birthday, made a supper to his grandees, and to the chiliarchs, and the chief [men] of Galilee;
Як настав слушний день, коли Ірод з нагоди дня свого народження влаштував бенкет для своїх вельмож, тисяцьких, галилейських старшин,
and the daughter of the same Herodias having come in, and danced, pleased Herod and those that were with [him] at table; and the king said to the damsel, Ask of me whatsoever thou wilt and I will give it thee.
увійшла дочка Іродіяди і, танцюючи, догодила Іродові й тим, які з ним сиділи при столі. Цар же сказав дівчині: Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі!
And he swore to her, Whatsoever thou shalt ask me I will give thee, to half of my kingdom.
І він поклявся їй: Чого тільки попросиш у мене, дам тобі, хоч би й півцарства мого.
And she went out, and said to her mother, What should I ask? And she said, The head of John the baptist.
І вона, вийшовши, запитала в матері: Що попросити? Та ж сказала: Голови Івана Хрестителя!
And immediately going in with haste to the king, she asked saying, I desire that thou give me directly upon a dish the head of John the baptist.
І, повернувшись відразу з поспіхом до царя, вона попросила, кажучи: Хочу, щоб негайно дав ти мені на полумиску голову Івана Хрестителя!
And the king, [while] made very sorry, on account of the oaths and those lying at table with [him] would not break his word with her.
І цар сильно засмутився, але через клятву й тих, які сиділи при столі, він не захотів їй відмовити.
And immediately the king, having sent one of the guard, ordered his head to be brought. And he went out and beheaded him in the prison,
Тож відразу цар послав свого охоронця, наказавши принести голову Івана. Той пішов, відтяв його голову у в’язниці
and brought his head upon a dish, and gave it to the damsel, and the damsel gave it to her mother.
та приніс його голову на полумиску, дав дівчині, а дівчина віднесла її своїй матері.
And his disciples having heard [it], came and took up his body, and laid it in a tomb.
А коли його учні почули, то прийшли, взяли тіло і поховали його в гробниці.
The Feeding of the Five Thousand
And the apostles are gathered together to Jesus. And they related to him all things, [both] what they had done and what they had taught.
And the apostles are gathered together to Jesus. And they related to him all things, [both] what they had done and what they had taught.
І посходилися апостоли до Ісуса та сповістили Йому про все: що зробили і чого навчили.
And he said to them, Come ye yourselves apart into a desert place and rest a little. For those coming and those going were many, and they had not leisure even to eat.
А Він каже їм: Ви підіть самі подалі в пустинне місце та відпочиньте трохи! Бо так багато було тих, які приходили й відходили, що навіть не було їм коли попоїсти.
And they went away apart into a desert place by ship.
Тож вони самі відпливли човном до відлюдного місця.
And many saw them going, and recognised them, and ran together there on foot, out of all the cities, and got [there] before them.
Та побачили їх, як пливли, і багато хто впізнав їх. І пішки люди збіглися туди з усіх міст і прибули раніше за них.
And on leaving [the ship] [Jesus] saw a great crowd, and he was moved with compassion for them, because they were as sheep not having a shepherd. And he began to teach them many things.
Вийшовши, Ісус побачив великий натовп; і змилосердився над ними, бо вони були, як ті вівці, які не мають пастуха, і почав їх багато навчати.
And when it was already late in the day, his disciples coming to him say, The place is desert, and it is already late in the day;
І коли минуло чимало часу, учні, підійшовши до Нього, говорили: Це місце пустинне, а пора вже пізня,
send them away that they may go into the country and villages around, and buy themselves bread, for they have not anything they can eat.
тож відпусти їх, щоби пішли до навколишніх хуторів і сіл та купили собі щось їсти.
And he answering said to them, Give *ye* them to eat. And they say to him, Shall we go and buy two hundred denarii worth of bread and give them to eat?
Він же у відповідь сказав їм: Дайте ви їм їсти! А вони відповідають Йому: Чи нам піти купити на двісті динаріїв [1] хліба і дати їм їсти?
And he says to them, How many loaves have ye? Go [and] see. And when they knew they say, Five, and two fishes.
Він же каже їм: Скільки хлібів маєте? Ідіть подивіться. І довідавшись, кажуть: П’ять і дві рибини.
And he ordered them to make them all sit down by companies on the green grass.
І звелів їм посадити всіх групами на зеленій траві.
And they sat down in ranks by hundreds and by fifties.
Посідали група за групою: по сто та по п’ятдесят.
And having taken the five loaves and the two fishes, looking up to heaven, he blessed, and broke the loaves, and gave [them] to his disciples that they might set [them] before them. And the two fishes he divided among all.
Узявши п’ять хлібів та дві рибини і звернувши погляд до неба, Він поблагословив, розломив хліби і давав учням Своїм, щоби клали перед ними, і обидві рибини всім розділив.
And they took up of fragments the fillings of twelve hand-baskets, and of the fishes.
а з того, що залишилося, та з риб зібрали дванадцять повних кошиків.
And those that ate of the loaves were five thousand men.
А тих, які споживали хліб, було зо п’ять тисяч чоловіків.
Jesus Walks on Water
And immediately he compelled his disciples to go on board ship, and to go on before to the other side to Bethsaida, while *he* sends the crowd away.
And immediately he compelled his disciples to go on board ship, and to go on before to the other side to Bethsaida, while *he* sends the crowd away.
І негайно Він змусив Своїх учнів сісти в човен і раніше за Нього пливти на той бік, до Витсаїди, а Він тим часом відпустить людей.
And, having dismissed them, he departed into the mountain to pray.
І, відпустивши їх, Він пішов на гору помолитися.
And when evening was come, the ship was in the midst of the sea, and *he* alone upon the land.
А як настав вечір, човен був серед моря, а Він Сам-один на суходолі.
And seeing them labouring in rowing, for the wind was contrary to them, about the fourth watch of the night he comes to them walking on the sea, and would have passed them by.
Побачивши, що втомилися від веслування, — бо вітер дув супроти них, — близько четвертої сторожі [2] ночі Він підійшов до них, ідучи по морю, і хотів їх минути.
But they, seeing him walking on the sea, thought that it was an apparition, and cried out.
Вони ж, побачивши, що Він іде по морю, подумали, що то привид, і закричали,
For all saw him and were troubled. And immediately he spoke with them, and says to them, Be of good courage: it is *I*; be not afraid.
бо всі Його побачили і занепокоїлися. І тут же Він заговорив до них, і сказав їм: Кріпіться, це Я, не бійтеся!
And he went up to them into the ship, and the wind fell. And they were exceedingly beyond measure astonished in themselves and wondered;
Він увійшов до них у човен — і вітер ущух.
for they understood not through the loaves: for their heart was hardened.
А в собі вони все ще були сповнені жаху, тому що не зрозуміли чуда з хлібами, бо їхнє серце було закам’янілим.
Jesus Heals at Gennesaret
And having passed over, they came to the land of Gennesaret and made the shore.
And having passed over, they came to the land of Gennesaret and made the shore.
І, перепливши, вони прибули до Генісаретської землі й причалили.
And on their coming out of the ship, immediately recognising him,
Коли вони вийшли з човна, люди відразу, упізнавши Його,
they ran through that whole country around, and began to carry about those that were ill on couches, where they heard that he was.
оббігли всю ту околицю і почали на носилках приносити хворих — скрізь, де б Він не з’явився.
And wherever he entered into villages, or cities, or the country, they laid the sick in the market-places, and besought him that they might touch if it were only the hem of his garment; and as many as touched him were healed.
І куди б Він не входив, — до сіл, міст, хуторів, — скрізь на майданах клали недужих і благали Його, щоб хоч до краю Його одягу доторкнутися, а ті, хто торкався до Нього, зцілялися.