Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

Jesus Sends Out the Seventy-Two

Now after these things the Lord appointed seventy others also, and sent them two and two before his face into every city and place where he himself was about to come.

1

Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти.

2

And he said to them, The harvest indeed [is] great, but the workmen few; supplicate therefore the Lord of the harvest that he may send out workmen into his harvest.

2

Він до них промовив: “Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива.

3

Go: behold *I* send you forth as lambs in the midst of wolves.

3

Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки.

4

Carry neither purse nor scrip nor sandals, and salute no one on the way.

4

Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте.

5

And into whatsoever house ye enter, first say, Peace to this house.

5

В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше: Мир домові цьому!

6

And if a son of peace be there, your peace shall rest upon it; but if not it shall turn to you again.

6

І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому; а коли ні, до вас він повернеться.

7

And in the same house abide, eating and drinking such things as they have; for the workman is worthy of his hire. Remove not from house to house.

7

І зоставайтесь у тім домі, споживайте та пийте, що в них є: достоїн бо робітник своєї нагороди. Не переходіть із хати до хати.

8

And into whatsoever city ye may enter and they receive you, eat what is set before you,

8

І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами;

9

and heal the sick in it, and say to them, The kingdom of God is come nigh to you.

9

оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм: Наблизилося до вас Царство Боже.

10

But into whatsoever city ye may have entered and they do not receive you, go out into its streets and say,

10

Коли ж ви ввійдете в якесь місто, і вас не приймуть, то, вийшовши на їхні вулиці, скажіть:

11

Even the dust of your city, which cleaves to us on the feet, do we shake off against you; but know this, that the kingdom of God is come nigh.

11

Ми вам обтрушуємо й порох з вашого міста, що прилип до наших ніг; тільки знайте, що Царство Боже близько.

12

I say to you that it shall be more tolerable for Sodom in that day than for that city.

12

Кажу вам: Того дня навіть Содомові буде легше, ніж тому місту.

13

Woe to the Unrepentant

Woe to thee, Chorazin! woe to thee, Bethsaida! for if the works of power which have taken place in you had taken place in Tyre and Sidon, they had long ago repented, sitting in sackcloth and ashes.

13

Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чуда, що зроблені у вас, вони б давно покаялися, сидячи у веретищі й попелі!

14

But it shall be more tolerable for Tyre and Sidon in the judgment than for you.

14

Та Тирові й Сидонові легше буде під час суду, ніж вам.

15

And *thou*, Capernaum, who hast been raised up to heaven, shalt be brought down even to hades.

15

Та й ти, Капернауме, невже піднімешся аж до неба? Аж до самого пекла провалишся!

16

He that hears you hears me; and he that rejects you rejects me; and he that rejects me rejects him that sent me.

16

Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.”

17

The Seventy-Two Return with Joy

And the seventy returned with joy, saying, Lord, even the demons are subject to us through thy name.

17

Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи: “Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.”

18

And he said to them, I beheld Satan as lightning falling out of heaven.

18

Він же сказав їм: “Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба.

19

Behold, I give you the power of treading upon serpents and scorpions and over all the power of the enemy, and nothing shall in anywise injure you.

19

Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу — й ніщо вам не пошкодить.

20

Yet in this rejoice not, that the spirits are subjected to you, but rejoice that your names are written in the heavens.

20

Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.”

21

Jesus' Prayer of Thanksgiving

In the same hour Jesus rejoiced in spirit and said, I praise thee, Father, Lord of the heaven and of the earth, that thou hast hid these things from wise and prudent, and hast revealed them to babes: yea, Father, for thus has it been well-pleasing in thy sight.

21

Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.

22

All things have been delivered to me by my Father, and no one knows who the Son is but the Father, and who the Father is but the Son, and he to whomsoever the Son is pleased to reveal [him].

22

Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!”

23

And having turned to the disciples privately he said, Blessed are the eyes which see the things that ye see.

23

Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив: “Щасливі очі, що бачать, що ви бачите.

24

For I say to you that many prophets and kings have desired to see the things which ye behold, and did not see [them]; and to hear the things which ye hear, and did not hear [them].

24

Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.”

25

The Parable of the Good Samaritan

And behold, a certain lawyer stood up tempting him, and saying, Teacher, having done what, shall I inherit life eternal?

25

І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже: “Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?”

26

And he said to him, What is written in the law? how readest thou?

26

А Ісус мовив до нього: “В законі що написано? Як там читаєш?”

27

But he answering said, Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy strength, and with all thine understanding; and thy neighbour as thyself.

27

Озвався той і каже: “Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.”

28

And he said to him, Thou hast answered right: this do and thou shalt live.

28

“Ти добре відповів”, сказав (Ісус), “роби це й будеш жити.”

29

But he, desirous of justifying himself, said to Jesus, And who is my neighbour?

29

Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса: “А хто мій ближній?”

30

And Jesus replying said, A certain man descended from Jerusalem to Jericho and fell into [the hands of] robbers, who also, having stripped him and inflicted wounds, went away leaving him in a half-dead state.

30

Мовив тоді Ісус, кажучи: “Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого.

31

And a certain priest happened to go down that way, and seeing him, passed on on the opposite side;

31

Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо.

32

and in like manner also a Levite, being at the spot, came and looked [at him] and passed on on the opposite side.

32

Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.

33

But a certain Samaritan journeying came to him, and seeing [him], was moved with compassion,

33

Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився.

34

and came up [to him] and bound up his wounds, pouring in oil and wine; and having put him on his own beast, took him to [the] inn and took care of him.

34

Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним.

35

And on the morrow [as he left], taking out two denarii he gave them to the innkeeper, and said to him, Take care of him, and whatsoever thou shalt expend more, *I* will render to thee on my coming back.

35

На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.

36

Which [now] of these three seems to thee to have been neighbour of him who fell into [the hands of] the robbers?

36

Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?”

37

And he said, He that shewed him mercy. And Jesus said to him, Go, and do *thou* likewise.

37

Він відповів: “Той, хто вчинив над ним милосердя.” Тоді Ісус сказав до нього: “Іди і ти роби так само.”

38

Martha and Mary

And it came to pass as they went that *he* entered into a certain village; and a certain woman, Martha by name, received him into her house.

38

Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату.

39

And she had a sister called Mary, who also, having sat down at the feet of Jesus was listening to his word.

39

Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.

40

Now Martha was distracted with much serving, and coming up she said, Lord, dost thou not care that my sister has left me to serve alone? Speak to her therefore that she may help me.

40

Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.”

41

But Jesus answering said to her, Martha, Martha, thou art careful and troubled about many things;

41

Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато,

42

but there is need of one, and Mary has chosen the good part, the which shall not be taken from her.

42

одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.”

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

Luke 10

Луки 10