Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

Jesus Heals a Man with Dropsy

And it came to pass, as he went into the house of one of the rulers, [who was] of the Pharisees, to eat bread on [the] sabbath, that *they* were watching him.

1

Одного разу увійшов Ісус у суботу в дім якогось визначного фарисея спожити страву, і вони за ним назирали.

2

And behold, there was a certain dropsical [man] before him.

2

Аж ото перед ним якийсь чоловік, хворий на водянку.

3

And Jesus answering spoke unto the doctors of the law and Pharisees, saying, Is it lawful to heal on the sabbath?

3

Звертаючись до вчителів закону й фарисеїв, Ісус спитав: “Чи вільно зціляти в суботу, чи ні?”

4

But they were silent. And taking him he healed him and let him go.

4

Вони мовчали. Тоді він, діткнувшись його, оздоровив і відпустив.

5

And answering he said to them, Of which of you shall an ass or ox fall into a well, that he does not straightway pull him up on the sabbath day?

5

До них же промовив: “Хто з вас, коли в нього син чи віл упаде в колодязь, не витягне його негайно в день суботній?”

6

And they were not able to answer him to these things.

6

І вони не могли нічого йому на це відповісти.

7

The Parable of the Guests

And he spoke a parable to those that were invited, remarking how they chose out the first places, saying to them,

7

Потім, зауваживши, як вони вибирали собі перші місця, Ісус сказав до запрошених притчу:

8

When thou art invited by any one to a wedding, do not lay thyself down in the first place at table, lest perhaps a more honourable than thou be invited by him,

8

“Як хтось покличе тебе на весілля, не сідай на першім місці, щоб, бува, не знайшовся хтось, запрошений ним, поважніший від тебе,

9

and he who invited thee and him come and say to thee, Give place to this [man], and then thou begin with shame to take the last place.

9

і той, хто тебе і його закликав, не підійшов і не сказав до тебе: Поступися цьому місцем! І тоді довелось би тобі з соромом посісти останнє місце.

10

But when thou hast been invited, go and put thyself down in the last place, that when he who has invited thee comes, he may say to thee, Friend, go up higher: then shalt thou have honour before all that are lying at table with thee;

10

А навпаки: коли тебе запросять, іди й займи останнє місце, щоб, коли прийде той, що тебе покликав, сказав до тебе: Друже, сідай вище! Тоді буде тобі честь перед усіма, що сидітимуть з тобою.

11

for every one that exalts himself shall be abased, and he that abases himself shall be exalted.

11

Бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, буде вивищений.”

12

And he said also to him that had invited him, When thou makest a dinner or a supper, call not thy friends, nor thy brethren, nor thy kinsfolk, nor rich neighbours, lest it may be they also should invite thee in return, and a recompense be made thee.

12

Він сказав також тому, що його покликав: “Коли справляєш обід або вечерю, не клич твоїх друзів, ні твоїх братів, ані твоїх родичів, ані сусідів багатих, щоб часом і вони також тебе не запросили й не було тобі відплати;

13

But when thou makest a feast, call poor, crippled, lame, blind:

13

але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих.

14

and thou shalt be blessed; for they have not [the means] to recompense thee; for it shall be recompensed thee in the resurrection of the just.

14

І ти будеш щасливий, тому що вони не мають, чим тобі відплатити, — тобі бо віддасться в день воскресіння праведних.”

15

The Parable of the Banquet

And one of those that were lying at table with [them], hearing these things, said to him, Blessed [is] he who shall eat bread in the kingdom of God.

15

Почувши це один із тих, що за столом сиділи, сказав до нього: “Щасливий той, хто їстиме хліб у Царстві Божім.”

16

And he said to him, A certain man made a great supper and invited many.

16

А Ісус озвавсь до нього: “Один чоловік справив вечерю велику й запросив багатьох.

17

And he sent his bondman at the hour of supper to say to those who were invited, Come, for already all things are ready.

17

Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним: Ідіть, усе готове.

18

And all began, without exception, to excuse themselves. The first said to him, I have bought land, and I must go out and see it; I pray thee hold me for excused.

18

Тоді всі вони однаково почали відмовлятися. Перший йому сказав: Поле купив я, мушу піти на нього подивитись; вибач мені, прошу тебе.

19

And another said, I have bought five yoke of oxen, and I go to prove them; I pray thee hold me for excused.

19

Другий сказав: П'ять пар волів купив я і йду їх спробувати; прошу тебе, вибач мені.

20

And another said, I have married a wife, and on this account I cannot come.

20

А інший мовив: Я одружився і тому не можу прийти.

21

And the bondman came up and brought back word of these things to his lord. Then the master of the house, in anger, said to his bondman, Go out quickly into the streets and lanes of the city, and bring here the poor and crippled and lame and blind.

21

Повернувся слуга й розповів це панові своєму. Розгнівався тоді господар та й каже до слуги свого: Іди щоскоріш на майдани й вулиці міста й приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих.

22

And the bondman said, Sir, it is done as thou hast commanded, and there is still room.

22

Пане, — озвавсь слуга, — сталось, як ти велів, і місця є ще.

23

And the lord said to the bondman, Go out into the ways and fences and compel to come in, that my house may be filled;

23

Сказав пан до слуги: Піди на шляхи та огорожі й наполягай увійти, щоб дім мій наповнився.

24

for I say to you, that not one of those men who were invited shall taste of my supper.

24

Кажу бо вам: Ніхто з отих запрошених не покуштує моєї вечері.”

25

The Cost of Following Jesus

And great crowds went with him; and, turning round, he said to them,

25

Якже ішла з ним народу превелика сила, він обернувсь і до них мовив:

26

If any man come to me, and shall not hate his own father and mother, and wife, and children, and brothers, and sisters, yea, and his own life too, he cannot be my disciple;

26

“Коли хтось приходить до мене й не зненавидить свого батька й матір, жінку, дітей, братів, сестер, та ще й своє життя, той не може бути моїм учнем.

27

and whoever does not carry his cross and come after me cannot be my disciple.

27

Хто не несе хреста свого, і не йде слідом за мною — не може бути моїм учнем.

28

For which of you, desirous of building a tower, does not first sit down and count the cost, if he have what [is needed] to complete it;

28

Хто бо з вас, коли захоче збудувати башту, не сяде перше й не порахує видатків, чи має чим закінчити,

29

in order that, having laid the foundation of it, and not being able to finish it, all who see it do not begin to mock at him,

29

щоб часом, як поставить підвалину та не спроможеться скінчити, усі, що бачитимуть те, не почали сміятися з нього,

30

saying, This man began to build and was not able to finish?

30

мовляв, цей чоловік узявся будувати, та не міг закінчити!

31

Or what king, going on his way to engage in war with another king, does not, sitting down first, take counsel whether he is able with ten thousand to meet him coming against him with twenty thousand?

31

Або який цар, ідучи війною проти іншого (царя), не сяде перш та не роздумає, чи може з десятьма тисячами стати проти того, хто йде з двадцятьма тисячами на нього?

32

and if not, while he is yet far off, having sent an embassy, he asks for terms of peace.

32

Коли ж не може, то, як той ще далеко, шле посольство й просить миру.

33

Thus then every one of you who forsakes not all that is his own cannot be my disciple.

33

Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути моїм учнем.

34

Good Salt

Salt [then] [is] good, but if the salt also has become savourless, wherewith shall it be seasoned?

34

Сіль — добра річ, але коли сіль звітріє, чим її приправити?

35

It is proper neither for land nor for dung; it is cast out. He that hath ears to hear, let him hear.

35

Ні в землю, ні на гній вона більш не придатна: її геть викидають. Хто має вуха слухати, нехай слухає!”

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

Luke 14

Луки 14