Darby Bible Translation

Сучасний переклад

Jesus Heals a Man with Dropsy

And it came to pass, as he went into the house of one of the rulers, [who was] of the Pharisees, to eat bread on [the] sabbath, that *they* were watching him.

1

Якось у суботу Ісус прийшов до оселі одного з головних фарисеїв на обід. Присутні на обіді пильно стежили за кожним Його словом.

2

And behold, there was a certain dropsical [man] before him.

2

Навпроти Ісуса сидів чоловік, хворий на водянку.

3

And Jesus answering spoke unto the doctors of the law and Pharisees, saying, Is it lawful to heal on the sabbath?

3

Ісус запитав законників і фарисеїв: «Чи дозволено Законом зцілити хворого в суботу, чи ні?»

4

But they were silent. And taking him he healed him and let him go.

4

Та вони мовчали. Тоді Ісус узяв хворого чоловіка та й зцілив його і відпустив.

5

And answering he said to them, Of which of you shall an ass or ox fall into a well, that he does not straightway pull him up on the sabbath day?

5

А по тому Він сказав законникам та фарисеям: «Якщо син ваш або віл упаде в криницю, невже ви не витягнете нещасного негайно, навіть коли це буде в суботу?»

6

And they were not able to answer him to these things.

6

І їм нічого було відповісти Йому на це.

7

The Parable of the Guests

And he spoke a parable to those that were invited, remarking how they chose out the first places, saying to them,

7

Тоді Ісус розповів гостям притчу, бо помітив, як усі вони намагалися вибрати собі найпочесніше місце за столом. Він мовив:

8

When thou art invited by any one to a wedding, do not lay thyself down in the first place at table, lest perhaps a more honourable than thou be invited by him,

8

«Коли вас запрошують на весілля, не сідайте на місця для почесних гостей, бо серед запрошених може виявитися хтось важливіший за вас.

9

and he who invited thee and him come and say to thee, Give place to this [man], and then thou begin with shame to take the last place.

9

І якщо так станеться, тоді хазяїн, який запросив вас обох, муситиме підійти до вас і сказати: „Поступіться своїм місцем цьому чоловікові”. І посоромленому, вам доведеться пересідати на менш почесне місце.

10

But when thou hast been invited, go and put thyself down in the last place, that when he who has invited thee comes, he may say to thee, Friend, go up higher: then shalt thou have honour before all that are lying at table with thee;

10

Тож якщо вас запросили на весілля, прийдіть і сядьте на найскромнішому місці. Тоді господар підійде до вас і скаже: „Друже, пересядь на почесніше місце”. Тоді буде честь вам перед всіма іншими гістьми.

11

for every one that exalts himself shall be abased, and he that abases himself shall be exalted.

11

Адже кожен, хто підноситься, буде принижений, а хто принизиться, буде піднесений».

12

And he said also to him that had invited him, When thou makest a dinner or a supper, call not thy friends, nor thy brethren, nor thy kinsfolk, nor rich neighbours, lest it may be they also should invite thee in return, and a recompense be made thee.

12

І звернувся Ісус до хазяїна, який запросив Його: «Коли ви влаштовуєте обід або вечерю, не запрошуйте тільки своїх друзів або братів, або родичів, або багатих сусідів через те, що вони, мовляв, запрошуватимуть вас у відповідь, і ви отак повернете витрачене.

13

But when thou makest a feast, call poor, crippled, lame, blind:

13

Ні, коли ви приймаєте гостей, запросіть бідних, калік, кривих і сліпих.

14

and thou shalt be blessed; for they have not [the means] to recompense thee; for it shall be recompensed thee in the resurrection of the just.

14

І в тому, що вони не мають чим віддати вам, але Бог відплатить вам у День воскресіння праведних».

15

The Parable of the Banquet

And one of those that were lying at table with [them], hearing these things, said to him, Blessed [is] he who shall eat bread in the kingdom of God.

15

І почувши ці слова, один із тих, хто сиділи разом з Ісусом за столом, вигукнув: «Блаженний той, хто їстиме хліб у Царстві Божім!»

16

And he said to him, A certain man made a great supper and invited many.

16

То Ісус промовив до нього: «Один чоловік приготував великий бенкет й запросив на нього багатьох людей.

17

And he sent his bondman at the hour of supper to say to those who were invited, Come, for already all things are ready.

17

І в призначений час він послав свого слугу до всіх запрошених зі словами: „Приходьте, вже все готове!”

18

And all began, without exception, to excuse themselves. The first said to him, I have bought land, and I must go out and see it; I pray thee hold me for excused.

18

Але всі вони почали вибачатися. Перший сказав: „Я придбав землю і саме зараз мушу їхати подивитися її, вибач, будь ласка”.

19

And another said, I have bought five yoke of oxen, and I go to prove them; I pray thee hold me for excused.

19

Інший промовив: „Я придбав п’ять пар волів і оце виряджаюся випробовувати їх. Вибач, будь ласка”.

20

And another said, I have married a wife, and on this account I cannot come.

20

А ще інший відповів: „Я щойно одружився і з цієї причини не можу прийти”.

21

And the bondman came up and brought back word of these things to his lord. Then the master of the house, in anger, said to his bondman, Go out quickly into the streets and lanes of the city, and bring here the poor and crippled and lame and blind.

21

Отож слуга повернувся і все це переказав господареві. Той страшенно розгнівався і сказав слузі: „Вийди мерщій на вулиці й майдани міста і приведи сюди бідних, калік, сліпих і кривих!”

22

And the bondman said, Sir, it is done as thou hast commanded, and there is still room.

22

Пізніше слуга доповів: „Господарю, те, що ти наказав, виконано, але місця за столом іще багато”.

23

And the lord said to the bondman, Go out into the ways and fences and compel to come in, that my house may be filled;

23

Тоді хазяїн наказав слузі: „Йди на дороги й на загороди й приведи тих, кого знайдеш там, щоб дім мій був повен.

24

for I say to you, that not one of those men who were invited shall taste of my supper.

24

Бо кажу тобі, що ніхто з тих, хто був запрошений, але не прийшов, не покуштує моїх страв!”»

25

The Cost of Following Jesus

And great crowds went with him; and, turning round, he said to them,

25

Сила-силенна людей ішла разом з Ісусом. Тож Він сказав їм:

26

If any man come to me, and shall not hate his own father and mother, and wife, and children, and brothers, and sisters, yea, and his own life too, he cannot be my disciple;

26

«Якщо хтось приходить до Мене, але не любить Мене дужче, ніж своїх батька й матір, дружину й дітей, братів і сестер, і навіть дужче, ніж своє життя, той не може бути учнем Моїм.

27

and whoever does not carry his cross and come after me cannot be my disciple.

27

Той, хто не несе хреста страждання свого і не йде за Мною, той не може бути учнем Моїм.

28

For which of you, desirous of building a tower, does not first sit down and count the cost, if he have what [is needed] to complete it;

28

Якщо хтось із вас надумає звести башту, то чи не візьметься він спершу підрахувати, у що це йому стане, — чи має він достатньо грошей, аби довести справу до кінця?

29

in order that, having laid the foundation of it, and not being able to finish it, all who see it do not begin to mock at him,

29-30

Бо інакше може статися, що він закладе фундамент, але неспроможний буде закінчити. То люди сміятимуться з нього й казатимуть: „Це той, хто почав будувати, але не зміг добудувати!”

30

saying, This man began to build and was not able to finish?

31

Or what king, going on his way to engage in war with another king, does not, sitting down first, take counsel whether he is able with ten thousand to meet him coming against him with twenty thousand?

31

Або коли цар вирушає на війну проти іншого царя, чи не сяде він спершу й не поміркує, а чи зможе він зі своїми десятьма тисячами воїнів протистояти ворогові, який має двадцять тисяч бійців?

32

and if not, while he is yet far off, having sent an embassy, he asks for terms of peace.

32

І якщо він не може протистояти йому, то поки ворог ще далеко, чи не вишле він до нього посла з проханням про перемир’я?

33

Thus then every one of you who forsakes not all that is his own cannot be my disciple.

33

Так само й кожен із вас: якщо не може кинути все своє майно, то не зможе бути Моїм учнем».

34

Good Salt

Salt [then] [is] good, but if the salt also has become savourless, wherewith shall it be seasoned?

34

«Сіль — добра річ. Але коли вона стає прісною і втрачає свій смак, як її знову солоною зробити?

35

It is proper neither for land nor for dung; it is cast out. He that hath ears to hear, let him hear.

35

Вона не годиться ні в землю, ні в купу гною. Її тоді просто викидають геть.
Хто має вуха, нехай слухає Мене!»

Parallel

Darby Bible Translation

Сучасний переклад

Luke 14

Луки 14