Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

The Parable of the Lost Sheep

And all the tax-gatherers and the sinners were coming near to him to hear him;

1

Усі митарі й грішники приходили до нього, щоб його почути.

2

and the Pharisees and the scribes murmured, saying, This [man] receives sinners and eats with them.

2

А фарисеї з книжниками нарікали: “Цей грішників приймає і їсть разом з ними.”

3

And he spoke to them this parable, saying,

3

Тоді Ісус сказав до них цю притчу:

4

What man of you having a hundred sheep, and having lost one of them, does not leave the ninety and nine in the wilderness and go after that which is lost, until he find it?

4

“Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і одну з них загубивши, не зоставить дев'ятдесят дев'ять у пустелі та не піде шукати загублену, поки її не знайде?

5

and having found it, he lays it upon his own shoulders, rejoicing;

5

А, знайшовши, кладе її собі, радіючи, на плечі

6

and being come to the house, calls together the friends and the neighbours, saying to them, Rejoice with me, for I have found my lost sheep.

6

й, повернувшися додому, скликає друзів та сусідів і до них каже: Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що була загубилась.

7

I say unto you, that thus there shall be joy in heaven for one repenting sinner, [more] than for ninety and nine righteous who have no need of repentance.

7

Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев'ятдесят дев'ятьма праведниками, що їм не треба покаяння.

8

The Parable of the Lost Coin

Or, what woman having ten drachmas, if she lose one drachma, does not light a lamp and sweep the house and seek carefully till she find it?

8

Або котра жінка, маючи десять драхм, і як одну загубила, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не знайде?

9

and having found it she calls together the friends and neighbours, saying, Rejoice with me, for I have found the drachma which I had lost.

9

А, знайшовши, скличе подруг і сусідок і їм каже: Радійте зо мною, бо я знайшла ту драхму, що була загубила.

10

Thus, I say unto you, there is joy before the angels of God for one repenting sinner.

10

Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.”

11

The Parable of the Prodigal Son

And he said, A certain man had two sons;

11

Він сказав далі: “В одного чоловіка було два сини.

12

and the younger of them said to his father, Father, give to me the share of the property that falls [to me]. And he divided to them what he was possessed of.

12

Молодший з них сказав батькові: Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає. І батько розділив між ними свій маєток.

13

And after not many days the younger son gathering all together went away into a country a long way off, and there dissipated his property, living in debauchery.

13

Кілька днів потім, молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно.

14

But when he had spent all there arose a violent famine throughout that country, and he began to be in want.

14

І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.

15

And he went and joined himself to one of the citizens of that country, and he sent him into his fields to feed swine.

15

Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині.

16

And he longed to fill his belly with the husks which the swine were eating; and no one gave to him.

16

І він бажав би був наповнити живіт світ стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому.

17

And coming to himself, he said, How many hired servants of my father's have abundance of bread, and *I* perish here by famine.

17

Опам'ятавшись, він сказав до себе: Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю.

18

I will rise up and go to my father, and I will say to him, Father, I have sinned against heaven and before thee;

18

Встану та й піду до батька мого і скажу йому: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе!

19

I am no longer worthy to be called thy son: make me as one of thy hired servants.

19

Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів.

20

And he rose up and went to his own father. But while he was yet a long way off, his father saw him, and was moved with compassion, and ran, and fell upon his neck, and covered him with kisses.

20

І встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його.

21

And the son said to him, Father, I have sinned against heaven and before thee; I am no longer worthy to be called thy son.

21

Тут син сказав до нього: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином.

22

But the father said to his bondmen, Bring out the best robe and clothe him in [it], and put a ring on his hand and sandals on his feet;

22

А батько кликнув до слуг своїх: Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги.

23

and bring the fatted calf and kill it, and let us eat and make merry:

23

Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімся,

24

for this my son was dead and has come to life, was lost and has been found. And they began to make merry.

24

бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся. І вони заходились веселитися.

25

And his elder son was in the field; and as, coming [up], he drew nigh to the house, he heard music and dancing.

25

А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці.

26

And having called one of the servants, he inquired what these things might be.

26

Покликав він одного із слуг і спитав, що воно таке було б.

27

And he said to him, Thy brother is come, and thy father has killed the fatted calf because he has received him safe and well.

27

Той же сказав йому: Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим.

28

But he became angry and would not go in. And his father went out and besought him.

28

Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько й почав його просити.

29

But he answering said to his father, Behold, so many years I serve thee, and never have I transgressed a commandment of thine; and to me hast thou never given a kid that I might make merry with my friends:

29

А той озвався до батька: Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись.

30

but when this thy son, who has devoured thy substance with harlots, is come, thou hast killed for him the fatted calf.

30

Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля.

31

But he said to him, Child, *thou* art ever with me, and all that is mine is thine.

31

Батько ж сказав до нього: Ти завжди при мені, дитино, і все моє — твоє.

32

But it was right to make merry and rejoice, because this thy brother was dead and has come to life again, and was lost and has been found.

32

А веселитись і радіти треба було, бо оцей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся.”

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

Luke 15

Луки 15