Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

The Parable of the Lost Sheep

And all the tax-gatherers and the sinners were coming near to him to hear him;

1

Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.

2

and the Pharisees and the scribes murmured, saying, This [man] receives sinners and eats with them.

2

І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.

3

And he spoke to them this parable, saying,

3

Сказав же до них приповість сю, глаголючи:

4

What man of you having a hundred sheep, and having lost one of them, does not leave the ninety and nine in the wilderness and go after that which is lost, until he find it?

4

Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?

5

and having found it, he lays it upon his own shoulders, rejoicing;

5

А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.

6

and being come to the house, calls together the friends and the neighbours, saying to them, Rejoice with me, for I have found my lost sheep.

6

І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.

7

I say unto you, that thus there shall be joy in heaven for one repenting sinner, [more] than for ninety and nine righteous who have no need of repentance.

7

Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.

8

The Parable of the Lost Coin

Or, what woman having ten drachmas, if she lose one drachma, does not light a lamp and sweep the house and seek carefully till she find it?

8

Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?

9

and having found it she calls together the friends and neighbours, saying, Rejoice with me, for I have found the drachma which I had lost.

9

А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.

10

Thus, I say unto you, there is joy before the angels of God for one repenting sinner.

10

Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.

11

The Parable of the Prodigal Son

And he said, A certain man had two sons;

11

Рече ж: Один чоловік мав два сини,

12

and the younger of them said to his father, Father, give to me the share of the property that falls [to me]. And he divided to them what he was possessed of.

12

і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.

13

And after not many days the younger son gathering all together went away into a country a long way off, and there dissipated his property, living in debauchery.

13

І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.

14

But when he had spent all there arose a violent famine throughout that country, and he began to be in want.

14

Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.

15

And he went and joined himself to one of the citizens of that country, and he sent him into his fields to feed swine.

15

І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.

16

And he longed to fill his belly with the husks which the swine were eating; and no one gave to him.

16

І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.

17

And coming to himself, he said, How many hired servants of my father's have abundance of bread, and *I* perish here by famine.

17

Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.

18

I will rise up and go to my father, and I will say to him, Father, I have sinned against heaven and before thee;

18

Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,

19

I am no longer worthy to be called thy son: make me as one of thy hired servants.

19

і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.

20

And he rose up and went to his own father. But while he was yet a long way off, his father saw him, and was moved with compassion, and ran, and fell upon his neck, and covered him with kisses.

20

І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.

21

And the son said to him, Father, I have sinned against heaven and before thee; I am no longer worthy to be called thy son.

21

Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.

22

But the father said to his bondmen, Bring out the best robe and clothe him in [it], and put a ring on his hand and sandals on his feet;

22

Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;

23

and bring the fatted calf and kill it, and let us eat and make merry:

23

і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:

24

for this my son was dead and has come to life, was lost and has been found. And they began to make merry.

24

бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.

25

And his elder son was in the field; and as, coming [up], he drew nigh to the house, he heard music and dancing.

25

Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.

26

And having called one of the servants, he inquired what these things might be.

26

І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.

27

And he said to him, Thy brother is come, and thy father has killed the fatted calf because he has received him safe and well.

27

Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.

28

But he became angry and would not go in. And his father went out and besought him.

28

Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.

29

But he answering said to his father, Behold, so many years I serve thee, and never have I transgressed a commandment of thine; and to me hast thou never given a kid that I might make merry with my friends:

29

Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;

30

but when this thy son, who has devoured thy substance with harlots, is come, thou hast killed for him the fatted calf.

30

як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.

31

But he said to him, Child, *thou* art ever with me, and all that is mine is thine.

31

Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;

32

But it was right to make merry and rejoice, because this thy brother was dead and has come to life again, and was lost and has been found.

32

веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Luke 15

Луки 15