Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Parable of the Persistent Widow

And he spoke also a parable to them to the purport that they should always pray and not faint,

1

Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,

2

saying, There was a judge in a city, not fearing God and not respecting man:

2

глаголючи: Один суддя був у якомусь городї, й Бога не бояв ся, і чоловіка не соромив ся.

3

and there was a widow in that city, and she came to him, saying, Avenge me of mine adverse party.

3

Вдовиця ж була одна у городї тім, і прийшла до него, кажучи: Помстись за мене над противником моїм.

4

And he would not for a time; but afterwards he said within himself, If even I fear not God and respect not man,

4

І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,

5

at any rate because this widow annoys me I will avenge her, that she may not by perpetually coming completely harass me.

5

то, що докучає менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.

6

And the Lord said, Hear what the unjust judge says.

6

Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!

7

And shall not God at all avenge his elect, who cry to him day and night, and he bears long as to them?

7

Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?

8

I say unto you that he will avenge them speedily. But when the Son of man comes, shall he indeed find faith on the earth?

8

Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?

9

The Pharisee and Tax Collector

And he spoke also to some, who trusted in themselves that they were righteous and made nothing of all the rest [of men], this parable:

9

Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:

10

Two men went up into the temple to pray; the one a Pharisee, and the other a tax-gatherer.

10

Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.

11

The Pharisee, standing, prayed thus to himself: God, I thank thee that I am not as the rest of men, rapacious, unjust, adulterers, or even as this tax-gatherer.

11

Фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.

12

I fast twice in the week, I tithe everything I gain.

12

Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що придбаю.

13

And the tax-gatherer, standing afar off, would not lift up even his eyes to heaven, but smote upon his breast, saying, O God, have compassion on me, the sinner.

13

А митник, оддалеки ставши, не хотїв і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.

14

I say unto you, This [man] went down to his house justified rather than that [other]. For every one who exalts himself shall be humbled, and he that humbles himself shall be exalted.

14

Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.

15

Jesus Blesses the Children

And they brought to him also infants that he might touch them, but the disciples when they saw [it] rebuked them.

15

Приносили ж Йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.

16

But Jesus calling them to [him] said, Suffer little children to come to me, and do not forbid them, for of such is the kingdom of God.

16

Ісус же, покликавши їх, рече: Пустїть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.

17

Verily I say to you, Whosoever shall not receive the kingdom of God as a little child shall in no wise enter therein.

17

Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.

18

The Rich Young Ruler

And a certain ruler asked him saying, Good teacher, having done what, shall I inherit eternal life?

18

І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життє вічнє наслїджу.

19

But Jesus said to him, Why callest thou me good? There is none good but one, God.

19

Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один, Бог.

20

Thou knowest the commandments: Do not commit adultery, Do not kill, Do not steal, Do not bear false witness, Honour thy father and thy mother.

20

Заповідї знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.

21

And he said, All these things have I kept from my youth.

21

Він же каже: Се все хоронив я з малку мого.

22

And when Jesus had heard this, he said to him, One thing is lacking to thee yet: Sell all that thou hast and distribute to the poor, and thou shalt have treasure in the heavens, and come, follow me.

22

Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь, ійди слїдом за мною.

23

But when he heard this he became very sorrowful, for he was very rich.

23

Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий.

24

But when Jesus saw that he became very sorrowful, he said, How difficultly shall those who have riches enter into the kingdom of God;

24

Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!

25

for it is easier for a camel to enter through a needle's eye than for a rich man to enter into the kingdom of God.

25

Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.

26

And those who heard it said, And who can be saved?

26

Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись?

27

But he said, The things that are impossible with men are possible with God.

27

Він же рече: Неможливе у людей — можливе у Бога.

28

And Peter said, Behold, *we* have left all things and have followed thee.

28

Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.

29

And he said to them, Verily I say to you, There is no one who has left home, or parents, or brethren, or wife, or children, for the kingdom of God's sake,

29

Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нїкого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,

30

who shall not receive manifold more at this time, and in the coming age life eternal.

30

та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життє вічнє.

31

Jesus Again Predicts His Death

And he took the twelve to [him] and said to them, Behold, we go up to Jerusalem, and all things that are written of the Son of man by the prophets shall be accomplished;

31

Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через пророків, Синові чоловічому.

32

for he shall be delivered up to the nations, and shall be mocked, and insulted, and spit upon.

32

Буде бо виданий поганам, і насьміхати муть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,

33

And when they have scourged [him] they will kill him; and on the third day he will rise again.

33

і бивши убють Його; а третього дня воскресне.

34

And they understood nothing of these things. And this word was hidden from them, and they did not know what was said.

34

А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.

35

Jesus Heals a Blind Beggar

And it came to pass when he came into the neighbourhood of Jericho, a certain blind man sat by the wayside begging.

35

Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидїв при дорозї просячи;

36

And when he heard the crowd passing, he inquired what this might be.

36

чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було.

37

And they told him that Jesus the Nazaraean was passing by.

37

Сказали ж йому, що Ісус Назарянин іде мимо.

38

And he called out saying, Jesus, Son of David, have mercy on me.

38

І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.

39

And those [who were] going before rebuked him that he might be silent; but *he* cried out so much the more, Son of David, have mercy on me.

39

А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.

40

And Jesus stood still, and commanded him to be led to him. And when he drew nigh he asked him [saying],

40

Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його,

41

What wilt thou that I shall do to thee? And he said, Lord, that I may see.

41

глаголючи: Що хочеш, щоб зробив тобі? Він же каже: Господи, щоб прозрів.

42

And Jesus said to him, See: thy faith has healed thee.

42

А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе.

43

And immediately he saw, and followed him, glorifying God. And all the people when they saw [it] gave praise to God.

43

І зараз прозрів, та й пійшов слїдом за Ним, прославляючи Бога; і ввесь народ, побачивши се, оддав хвалу Богові.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Luke 18

Луки 18