Darby Bible Translation

Переклад Огієнка

Jesus and Zacchaeus

And he entered and passed through Jericho.

1

І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихо́н.

2

And behold, [there was] a man by name called Zacchaeus, and he was chief tax-gatherer, and he was rich.

2

І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, —

3

And he sought to see Jesus who he was: and he could not for the crowd, because he was little in stature.

3

бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст.

4

And running on before, he got up into a sycamore that he might see him, for he was going to pass that [way].

4

І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити.

5

And when he came up to the place, Jesus looked up and saw him, and said to him, Zacchaeus, make haste and come down, for to-day I must remain in thy house.

5

А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“

6

And he made haste and came down, and received him with joy.

6

І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю.

7

And all murmured when they saw [it], saying, He has turned in to lodge with a sinful man.

7

А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“

8

But Zacchaeus stood and said to the Lord, Behold, Lord, the half of my goods I give to the poor, and if I have taken anything from any man by false accusation, I return [him] fourfold.

8

Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“.

9

And Jesus said to him, To-day salvation is come to this house, inasmuch as he also is a son of Abraham;

9

Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.

10

for the Son of man has come to seek and to save that which is lost.

10

Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“

11

The Parable of the Ten Minas

But as they were listening to these things, he added and spake a parable, because he was near to Jerusalem and they thought that the kingdom of God was about to be immediately manifested.

11

Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну при́тчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж ду́мали, що об'я́виться Боже Царство тепер.

12

He said therefore, A certain high-born man went to a distant country to receive for himself a kingdom and return.

12

Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

13

And having called his own ten bondmen, he gave to them ten minas, and said to them, Trade while I am coming.

13

І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.

14

But his citizens hated him, and sent an embassy after him, saying, We will not that this [man] should reign over us.

14

Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.

15

And it came to pass on his arrival back again, having received the kingdom, that he desired these bondmen to whom he gave the money to be called to him, in order that he might know what every one had gained by trading.

15

І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.

16

And the first came up, saying, [My] Lord, thy mina has produced ten minas.

16

І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.

17

And he said to him, Well [done], thou good bondman; because thou hast been faithful in that which is least, be thou in authority over ten cities.

17

І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.

18

And the second came, saying, [My] Lord, thy mina has made five minas.

18

І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.

19

And he said also to this one, And *thou*, be over five cities.

19

Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.

20

And another came, saying, [My] Lord, lo, [there is] thy mina, which I have kept laid up in a towel.

20

І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

21

For I feared thee because thou art a harsh man: thou takest up what thou hast not laid down, and thou reapest what thou hast not sowed.

21

Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.

22

He says to him, Out of thy mouth will I judge thee, wicked bondman: thou knewest that *I* am a harsh man, taking up what I have not laid down and reaping what I have not sowed.

22

І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

23

And why didst thou not give my money to [the] bank; and *I* should have received it, at my coming, with interest?

23

Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“

24

And he said to those that stood by, Take from him the mina and give [it] to him who has the ten minas.

24

І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.

25

And they said to him, Lord, he has ten minas.

25

І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.

26

For I say unto you, that to every one that has shall be given; but from him that has not, that even which he has shall be taken from him.

26

Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.

27

Moreover those mine enemies, who would not [have] me to reign over them, bring them here and slay [them] before me.

27

А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.

28

The Triumphal Entry

And having said these things, he went on before, going up to Jerusalem.

28

А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

29

And it came to pass as he drew near to Bethphage and Bethany at the mountain called [the mount] of Olives, he sent two of his disciples,

29

І ото, як набли́зився до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на горі, що Оли́вною зветься, Він двох учнів послав,

30

saying, Go into the village over against [you], in which ye will find, on entering it, a colt tied up, on which no [child] of man ever sat at any time: loose it and lead it [here].

30

наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

31

And if any one ask you, Why do ye loose [it]? thus shall ye say to him, Because the Lord has need of it.

31

Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“.

32

And they that were sent, having gone their way, found as he had said to them.

32

Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.

33

And as they were loosing the colt, its masters said to them, Why loose ye the colt?

33

А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“

34

And they said, Because the Lord has need of it.

34

Вони ж відказали: „Господь потребу́є його“.

35

And they led it to Jesus; and having cast their own garments on the colt, they put Jesus on [it].

35

І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

36

And as he went, they strewed their clothes in the way.

36

Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі.

37

And as he drew near, already at the descent of the mount of Olives, all the multitude of the disciples began, rejoicing, to praise God with a loud voice for all the works of power which they had seen,

37

А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

38

saying, Blessed the King that comes in the name of [the] Lord: peace in heaven, and glory in the highest.

38

кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“

39

And some of the Pharisees from the crowd said to him, Teacher, rebuke thy disciples.

39

А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“

40

And he answering said to them, I say unto you, If these shall be silent, the stones will cry out.

40

А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“

41

Jesus Weeps over Jerusalem

And as he drew near, seeing the city, he wept over it,

41

І коли Він набли́зився, і місто побачив, то заплакав за ним,

42

saying, If thou hadst known, even thou, even at least in this thy day, the things that are for thy peace: but now they are hid from thine eyes;

42

і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

43

for days shall come upon thee, that thine enemies shall make a palisaded mound about thee, and shall close thee around, and keep thee in on every side,

43

Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди.

44

and shall lay thee even with the ground, and thy children in thee; and shall not leave in thee a stone upon a stone: because thou knewest not the season of thy visitation.

44

І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“.

45

Jesus Cleanses the Temple

And entering into the temple, he began to cast out those that sold and bought in it,

45

А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавці́в,

46

saying to them, It is written, My house is a house of prayer, but *ye* have made it a den of robbers.

46

до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“.

47

And he was teaching day by day in the temple: and the chief priests and the scribes and the chief of the people sought to destroy him,

47

І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити,

48

and did not find what they could do, for all the people hung on him to hear.

48

але не знахо́дили, що вчинити Йому, бо ввесь наро́д горнувся до Нього та слухав Його.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Огієнка

Luke 19

Луки 19