Darby Bible Translation

Сучасний переклад

The Ministry of the Twelve

And having called together the twelve, he gave them power and authority over all demons, and to heal diseases,

1

Ісус покликав дванадцять апостолів, і наділив їх владою виганяти нечистих духів та зціляти хворих.

2

and sent them to proclaim the kingdom of God and to heal the sick.

2

Він почав надсилати їх, щоб проповідували вони про Царство Боже та зцілювали хворих.

3

And he said to them, Take nothing for the way, neither staff, nor scrip, nor bread, nor money; nor to have two body-coats apiece.

3

І сказав їм: «Нічого не беріть із собою в дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ані запасної одежини.

4

And into whatsoever house ye enter, there abide and thence go forth.

4

І як зайдете до чиєїсь оселі, то вже і лишайтеся там, доки не покинете те місто.

5

And as many as may not receive you, going forth from that city, shake off even the dust from your feet for a witness against them.

5

Там, де люди будуть негостинні до вас, то залишіть те місто й обтрусіть порох з ніг ваших,[23] як попередження проти тих людей».

6

And going forth they passed through the villages, announcing the glad tidings and healing everywhere.

6

Тож апостоли вирушили й пішли по всіх поселеннях, проповідуючи Добру Звістку й усюди зціляючи людей.

7

Herod Desires to See Jesus

And Herod the tetrarch heard of all the things which were done [by him], and was in perplexity, because it was said by some that John was risen from among [the] dead,

7

Цар Ірод, почувши про все, що діється, збентежився, бо дехто казав, що це Іоан повстав із мертвих.

8

and by some that Elias had appeared, and by others that one of the old prophets had risen again.

8

Інші стверджували: «То Ілля». А ще інші міркували: «То пророк, такий, які були в давні часи».

9

And Herod said, John *I* have beheaded, but who is this of whom I hear such things? and he sought to see him.

9

Та Ірод сказав: «Я відтяв голову Іоанові. То хто ж це Такий, про Кого я стільки всякого чую?» Він увесь час прагнув побачити Ісуса.

10

The Feeding of the Five Thousand

And the apostles having returned related to him whatever they had done. And he took them and withdrew apart into [a desert place of] a city called Bethsaida.

10

Коли апостоли повернулися, вони розповіли Ісусові про все, що зробили. Узявши їх із Собою, Ісус потай вирушив до міста Вефсаїди.

11

But the crowds knowing [it] followed him; and he received them and spake to them of the kingdom of God, and cured those that had need of healing.

11

Та люди довідалися про це й подалися за Ним слідом. Прийнявши їх, Ісус розповідав їм про Царство Боже, а також зцілював хворих.

12

But the day began to decline, and the twelve came and said to him, Send away the crowd that they may go into the villages around, and [into] the fields, and lodge and find victuals, for here we are in a desert place.

12

Наближався вечір. Дванадцятеро апостолів прийшли до Нього й сказали: «Це місце безлюдне, тож відпусти людей, аби могли вони піти по довколишніх селах і хуторах, щоб знайти їжу та нічний притулок».

13

And he said to them, Give *ye them to eat. And they said, We have not more than five loaves and two fishes, unless *we* should go and buy food for all this people;

13

Та Ісус відповів апостолам: «Ви нагодуйте їх!» Вони кажуть: «У нас нічого немає, крім п’яти хлібин та двох рибин. Хіба Ти бажаєш, щоб ми пійшли й придбали якоїсь їжі для цих людей? Але ж тут занадто багато народу!»

14

for they were about five thousand men. And he said to his disciples, Make them sit down in companies by fifties.

14

(З ними йшло близько п’яти тисяч чоловіків). Однак Ісус сказав Своїм учням: «Розсадіть людей групами приблизно по п’ятдесят чоловік».

15

And they did so, and made them all sit down.

15

Вони послухалися й усіх посадили на землю.

16

And taking the five loaves and the two fishes, looking up to heaven he blessed them, and broke and gave to the disciples to set before the crowd.

16

Взявши п’ять хлібин й дві рибини, Ісус підвів очі до неба й возніс хвалу Богові за їжу. Потім Він розломив хліби і розділив рибу, й роздав Своїм учням, щоб вони нагодували народ.

17

And they all ate and were filled; and there was taken up of what had remained over and above to them in fragments twelve hand-baskets.

17

Всі люди поїли, і наїлися, потім ще зібрали дванадцять кошиків із залишками їжі.

18

Peter's Confession of Christ

And it came to pass as he was praying alone, his disciples were with him, and he asked them saying, Who do the crowds say that I am?

18

Якось, коли Ісус молився на самоті, прийшли до Нього Його учні. Ісус запитав їх: «Що кажуть люди — хто Я?»

19

But they answering said, John the baptist; but others, Elias; and others, that one of the old prophets has risen again.

19

Вони відповіли: «Одні кажуть, що Ти — Іоан Хреститель, інші — Ілля, а дехто вважає Тебе одним із пророків минулого, який воскрес та повернувся у світ».

20

And he said to them, But *ye*, who do ye say that I am? And Peter answering said, The Christ of God.

20

Тоді Ісус мовив учням Своїм: «А ви як думаєте, хто Я такий?» І відповів Йому Петро:
«Ти — Христос, Який прийшов від Бога».

21

Jesus Predicts His Death

But, earnestly charging them, he enjoined [them] to say this to no man,

21-22

Попередивши учнів, щоб нікому про те не говорили, Ісус сказав: «Син Людський мусить пройти через багато страждань. Його мають відцуратися старійшини, головні священики та книжники. Його мусять вбити, але на третій день Він воскресне».

22

saying, The Son of man must suffer many things, and be rejected of the elders and chief priests and scribes, and be killed, and the third day be raised up.

23

Take Up Your Cross

And he said to [them] all, If any one will come after me, let him deny himself and take up his cross daily and follow me;

23

І далі Він мовив до всіх Своїх учнів: «Якщо хтось бажає йти за Мною, той мусить зректися себе,[24] узяти на себе свій щоденний хрест і рушати за Мною.

24

for whosoever shall desire to save his life shall lose it, but whosoever shall lose his life for my sake, *he* shall save it.

24

Той, хто прагне врятувати життя своє, загубить його, але ж хто віддасть життя за Мене, врятує його.

25

For what shall a man profit if he shall have gained the whole world, and have destroyed, or come under the penalty of the loss of himself?

25

Яка користь людині від того, що вона здобуде весь світ, але знищить або занапастить душу свою?

26

For whosoever shall have been ashamed of me and of my words, of him will the Son of man be ashamed when he shall come in his glory, and [in that] of the Father, and of the holy angels.

26

Той, хто буде соромитися Мене й Мого вчення, то і Син Людський посоромиться його,[25] коли явиться, у Своїй Славі й Славі Свого Батька та святих Ангелів.

27

But I say unto you of a truth, There are some of those standing here who shall not taste death until they shall have seen the kingdom of God.

27

Істинно кажу вам: дехто з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Царство Боже».

28

The Transfiguration

And it came to pass after these words, about eight days, that taking Peter and John and James he went up into a mountain to pray.

28

Сталося так, що десь днів вісім після того, як Ісус промовив це, Він взяв з Собою Петра, Іоана та Якова й вирушив з ними на гору молитися.

29

And as he prayed the fashion of his countenance became different and his raiment white [and] effulgent.

29

І от коли Ісус молився, обличчя Його змінилося, а вбрання стало сліпучо білим.

30

And lo, two men talked with him, who were Moses and Elias,

30

Тоді раптом Мойсей та Ілля явилися їм і почали розмовляти з Ісусом.

31

who, appearing in glory, spoke of his departure which he was about to accomplish in Jerusalem.

31

Вони явилися в сяйві Слави й говорили з Ісусом про Його смерть в Єрусалимі, через яку Йому належало пройти.

32

But Peter and those with him were oppressed with sleep: but having fully awoke up they saw his glory, and the two men who stood with him.

32

Петро і ті, хто були з ним, заснули. Прокинувшись, вони побачили Ісуса в сяйві Слави і двох чоловіків, які стояли поруч із Ним.

33

And it came to pass as they departed from him, Peter said to Jesus, Master, it is good for us to be here; and let us make three tabernacles, one for thee, and one for Moses, and one for Elias: not knowing what he said.

33

І якраз, коли ті двоє залишали Ісуса, Петро звернувся до Нього: «Господарю, як добре, що ми тут! Дозволь нам поставимо тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея, і один для Іллі». (Він й сам не знав, що говорить).

34

But as he was saying these things, there came a cloud and overshadowed them, and they feared as they entered into the cloud:

34

Та поки Петро так промовляв, злинула хмара й огорнула їх усіх своєю тінню. Учні злякалися, опинившись у хмарі.

35

and there was a voice out of the cloud saying, *This* is my beloved Son: hear him.

35

Звідти ж пролунав Голос: «Це Мій Син — Мій Обранець. Слухайтеся Його!»

36

And as the voice was [heard] Jesus was found alone: and *they* kept silence, and told no one in those days any of the things they had seen.

36

Коли Голос замовк, там більше з ними нікого не було, крім Самого Ісуса. Учні Його мовчали, і нікому не розповіли тоді про те, що бачили.

37

Jesus Heals a Boy with an Evil Spirit

And it came to pass on the following day, when they came down from the mountain, a great crowd met him.

37

Наступного дня, коли Ісус, Петро, Яків та Іоан повернулися з гори, то побачили, що їх зустрічав великий натовп.

38

And lo, a man from the crowd cried out saying, Teacher, I beseech thee look upon my son, for he is mine only child:

38

Зненацька, один чоловік з-поміж натовпу вигукнув: «Учителю, благаю Тебе, змилуйся над сином моїм, бо він же моя однісінька дитина!

39

and behold, a spirit takes him, and suddenly he cries out, and it tears him with foaming, and with difficulty departs from him after crushing him.

39

Час від часу нечистий хапає його, і тоді хлопець кричить несамовито. Дух так колотить його, що аж піна на устах у дитини виступає; дух мучить його і майже ніколи не залишає.

40

And I besought thy disciples that they might cast him out, and they could not.

40

Я благав учнів Твоїх вигнати нечистого, але вони не змогли».

41

And Jesus answering said, O unbelieving and perverted generation, how long shall I be with you and suffer you? Bring hither thy son.

41

І мовив Ісус у відповідь: «О невірний і заблудлий роде! Скільки ж ще часу Мені бути з вами і вас терпіти? Приведи свого сина до Мене».

42

But as he was yet coming, the demon tore him and dragged him all together. And Jesus rebuked the unclean spirit, and healed the child and gave him back to his father.

42

Коли хлопчик підходив, нечистий дух раптом кинув його на землю й шалено затряс. Та Ісус заговорив суворо до нечистого духа й заборонив це йому і, зціливши дитину, віддав батькові.

43

Jesus Again Predicts His Death

And all were astonished at the glorious greatness of God. And as all wondered at all the things which [Jesus] did, he said to his disciples,

43

Усі присутні були враженні міццю Божою.
Та поки люди дивувалися з усього, що Він діяв, Ісус звернувся до Своїх учнів:

44

Do *ye* let these words sink into your ears. For the Son of man is about to be delivered into men's hands.

44

«Добре затямте все, що Я зараз скажу вам: незабаром Сина Людського буде віддано до рук людей».

45

But they understood not this saying, and it was hid from them that they should not perceive it. And they feared to ask him concerning this saying.

45

Однак учні Його не розуміли цих слів. Зміст був прихований від них, тож вони не могли збагнути цього, а перепитати Ісуса боялися.

46

The Greatest in the Kingdom

And a reasoning came in amongst them, who should be [the] greatest of them.

46

Ісусові учнями зародилася сперечка про те, хто з них є найвеличнішим.

47

And Jesus, seeing the reasoning of their heart, having taken a little child set it by him,

47-48

Ісусу були відомі їхні потаємні думки. Він узяв дитину, поставив її біля Себе і звернувся до учнів: «Хто приймає таку малу дитину в ім’я Моє, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає й Того, Хто послав Мене. Отож справді, той серед вас стане найбільшим у Царстві Небеснім, хто буде найпокірнішим».

48

and said to them, Whosoever shall receive this little child in my name receives me, and whosoever shall receive me receives him that sent me. For he who is the least among you all, *he* is great.

49

And John answering said, Master, we saw some one casting out demons in thy name, and we forbad him, because he follows not with us.

49

А Іоан розповів: «Вчителю, ми бачили чоловіка, який виганяв нечистого іменем Твоїм. Ми намагалися зупинити його, оскільки він не є одним із нас».

50

And Jesus said to him, Forbid [him] not, for he that is not against you is for you.

50

Та Ісус відповів Іоанові: «Не зупиняйте його, бо той, хто не проти вас — той за вас».

51

Samaritans Reject Jesus

And it came to pass when the days of his receiving up were fulfilled, that *he* stedfastly set his face to go to Jerusalem.

51

Сталося так, що коли наблизився час Ісусові бути взятим на Небо, Він твердо вирішив іти до Єрусалиму.

52

And he sent messengers before his face. And having gone they entered into a village of the Samaritans that they might make ready for him.

52

Перед Себе Ісус вислав посланців, які незабаром прибули до самарійського поселення, щоб все приготувати для Його приходу.

53

And they did not receive him, because his face was [turned as] going to Jerusalem.

53

Та самаритяни не побажали прийняти Його через те, що Він ішов до Єрусалиму.

54

And his disciples James and John seeing [it] said, Lord, wilt thou that we speak [that] fire come down from heaven and consume them, as also Elias did?

54

Коли Його учні Яків та Іоан побачили це, вони спитали: «Господи, хочеш, ми викличемо вогонь Небесний, щоб знищив їх, [як чинив Ілля?][26]»

55

But turning he rebuked them [and said, Ye know not of what spirit ye are].

55

Та Ісус озирнувся й присоромив їх. [Ісус сказав їм: «Чи ви не знаєте, якому духу належите?

56

And they went to another village.

56

Син Людський прийшов не на те, щоб губити душі людські, а щоб рятувати їх».] [27]І вони вирушили до іншого міста.

57

The Cost of Following Jesus

And it came to pass as they went in the way, one said to him, I will follow thee wheresoever thou goest, Lord.

57

По дорозі хтось сказав Ісусу: «Я піду за Тобою, хоч куди б Ти йшов».

58

And Jesus said to him, The foxes have holes and the birds of the heaven roosting-places, but the Son of man has not where he may lay his head.

58

Ісус відповів: «Лисиці мають нори, птахи небесні — гнізда, але Син Людський не має місця, де Він зможе відпочити».

59

And he said to another, Follow me. But he said, Lord, allow me to go first and bury my father.

59

Ісус мовив до іншої людині: «Іди за Мною!» Але той попросив: «Господи, дозволь мені спершу піти та поховати мого батька».

60

But Jesus said to him, Suffer the dead to bury their own dead, but do *thou* go and announce the kingdom of God.

60

Однак Ісус відповів: «Нехай мертві самі ховають своїх померлих, а ти повинен нести звістку про Царство Боже».

61

And another also said, I will follow thee, Lord, but first allow me to bid adieu to those at my house.

61

Ще інший сказав: «Я піду за Тобою, Господи, але спершу дозволь мені попрощатися зі своїми домашніми».

62

But Jesus said to him, No one having laid his hand on [the] plough and looking back is fit for the kingdom of God.

62

Та Ісус відповів: «Ті, хто, взявшись за плуг, дивляться назад, — не гідні Царства Божого».

Parallel

Darby Bible Translation

Сучасний переклад

Luke 9

Луки 9