Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
Darby Bible Translation
Сучасний переклад
The Feeding of the Five Thousand
After these things Jesus went away beyond the sea of Galilee, [or] of Tiberias,
After these things Jesus went away beyond the sea of Galilee, [or] of Tiberias,
Після цього Ісус подався на протилежний бік Ґалилейського озера, що зветься також Тиверіадським.
and a great crowd followed him, because they saw the signs which he wrought upon the sick.
Великий натовп людей ішов за Ним, бо вони бачили чудеса, що здійснив Ісус над хворими.
And Jesus went up into the mountain, and there sat with his disciples:
Але Він зійшов на гору й сів там разом зі Своїми учнями.
Jesus then, lifting up his eyes and seeing that a great crowd is coming to him, says to Philip, Whence shall we buy loaves that these may eat?
Підвівши очі й побачивши, що великий натовп іде до Нього, Ісус запитав Пилипа: «Де нам купити достатньо хліба, щоб нагодувати цих людей?»
But this he said trying him, for he knew what he was going to do.
Він мовив так, щоб випробувати Свого учня, бо вже знав, що робитиме.
Philip answered him, Loaves for two hundred denarii are not sufficient for them, that each may have some little [portion].
І відповів Пилип Йому: «І за двісті динарів не купиш достатньо хліба, щоб кожному було по шматочку».
One of his disciples, Andrew, Simon Peter's brother, says to him,
Інший з учнів Ісуса, Андрій, брат Симона-Петра, каже:
There is a little boy here who has five barley loaves and two small fishes; but this, what is it for so many?
«Ось хлопчина, котрий має п’ять ячмінних хлібин і дві рибини, та це ніщо на таку кількість людей».
[And] Jesus said, Make the men sit down. Now there was much grass in the place: the men therefore sat down, in number about five thousand.
І тоді Ісус сказав: «Нехай люди посідають». У тому місці гарно росла трава, тож усі повсідалися. І було там близько п’яти тисяч чоловіків.
And Jesus took the loaves, and having given thanks, distributed [them] to those that were set down; and in like manner of the small fishes as much as they would.
Тоді Ісус узяв хлібини, та воздавши Богові дяку, розділив між тими, хто сиділи навколо. Так само Він і рибу розділив — кожному, хто скільки хотів.
And when they had been filled, he says to his disciples, Gather together the fragments which are over and above, that nothing may be lost.
Коли всі наїлися, Ісус мовив до Своїх учнів: «Позбирайте всі залишки, щоб нічого не пропало».
They gathered [them] therefore together, and filled twelve hand-baskets full of fragments of the five barley loaves, which were over and above to those that had eaten.
Тож учні позбирали всі шматки й наповнили дванадцять кошиків залишками від п’ятьох ячмінних хлібин, після того, як усі поїли.
The men therefore, having seen the sign which Jesus had done, said, This is truly the prophet which is coming into the world.
Побачивши чудо, здійснене Ісусом, усі люди казали: «Цей Чоловік і справді Пророк,[26] Який мав прийти у світ!»
Jesus therefore knowing that they were going to come and seize him, that they might make [him] king, departed again to the mountain himself alone.
Ісус знав, що люди от-от вже повинні були прийти, та оголосити Його своїм Царем. Через те Він знову подався в гори, щоб побути на самоті.
Jesus Walks on Water
But when evening was come, his disciples went down to the sea,
But when evening was come, his disciples went down to the sea,
Коли настав вечір, Ісусові учні спустилися до озера.
and having gone on board ship, they went over the sea to Capernaum. And it had already become dark, and Jesus had not come to them,
Вже сутеніло, а Ісус усе ще не приходив до них. Тоді вони сіли в човен і попливли через озеро назад до Капернаума.
and the sea was agitated by a strong wind blowing.
Здійнявся сильний вітер, і хвилі ставали все вищими.
Having rowed then about twenty-five or thirty stadia, they see Jesus walking on the sea and coming near the ship; and they were frightened.
Коли вони пропливли кілометрів п’ять-шість,[27] то побачили Ісуса, Який йшов по воді й підходив уже до човна. Учні Його дуже перелякалися.
They were willing therefore to receive him into the ship; and immediately the ship was at the land to which they went.
Як Він сказав це, вони взяли Його до човна й одразу допливли до берега, до того місця, куди прямували.
On the morrow the crowd which stood on the other side of the sea, having seen that there was no other little ship there except that into which his disciples had got, and that Jesus had not gone with his disciples into the ship, but [that] his disciples had gone away alone;
Наступного дня люди, які залишалися на протилежному березі озера, побачили, що там знаходився лише один човен. Вони знали, що Ісус не сів у човен разом зі Своїми учнями, і що ті попливли самі.
(but other little ships out of Tiberias came near to the place where they ate bread after the Lord had given thanks;)
Та деякі човни прибули туди з Тиверіади. Вони зупинилися недалеко від місця, де напередодні люди їли хліб, після того, як Господь воздав дяку за їжу.
when therefore the crowd saw that Jesus was not there, nor his disciples, *they* got into the ships, and came to Capernaum, seeking Jesus.
І побачивши, що там не було ні Ісуса, ні Його учнів, усі посідали у човни й попливли до Капернаума шукати Його.
And having found him the other side of the sea, they said to him, Rabbi, when art thou arrived here?
Знайшовши Ісуса на іншому березі озера, учні запитали: «Вчителю, коли Ти прибув сюди?»
Jesus the Bread of Life
Jesus answered them and said, Verily, verily, I say to you, Ye seek me not because ye have seen signs, but because ye have eaten of the loaves and been filled.
Jesus answered them and said, Verily, verily, I say to you, Ye seek me not because ye have seen signs, but because ye have eaten of the loaves and been filled.
Ісус мовив у відповідь: «Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудесні знамення, а через те, що їли хліб і наїлися досхочу.
Work not [for] the food which perishes, but [for] the food which abides unto life eternal, which the Son of man shall give to you; for him has the Father sealed, [even] God.
Працюйте не заради їжі земної, що гине, а заради їжі, що ніколи не псується і дає вічне життя, їжі, яку дасть вам Син Людський. Адже прихильністю Своєю відзначив Його Бог-Отець».
They said therefore to him, What should we do that we may work the works of God?
Тоді вони знову запитали Його: «З чого ми маємо почати, аби зробити те, що Бог бажає?»
Jesus answered and said to them, This is the work of God, that ye believe on him whom *he* has sent.
І відповів Ісус: «Це Бог бажає: „Вірте Тому, Кого Він послав”».
They said therefore to him, What sign then doest thou that we may see and believe thee? what dost thou work?
Люди сказали: «Яке чудо здійсниш, щоб ми побачили й повірили Тобі? Що Ти зробиш?
Our fathers ate the manna in the wilderness, as it is written, He gave them bread out of heaven to eat.
Наші пращури їли манну Небесну в пустелі, як про це написано у Святому Писанні: „Він послав їм хліб з Небес, щоб вони їли”».
Jesus therefore said to them, Verily, verily, I say to you, [It is] not Moses that has given you the bread out of heaven; but my Father gives you the true bread out of heaven.
Ісус їм відповів: «Істинно кажу вам: не Мойсей послав вам хліб з Небес. Це Отець Мій дає вам справжній хліб з Небес.
For the bread of God is he who comes down out of heaven and gives life to the world.
Адже хліб Божий — це Той, Хто сходить з Небес і дарує життя світові».
They said therefore to him, Lord, ever give to us this bread.
«Господи, дай же нам того хліба зараз і завжди давай надалі», — сказали вони.
[And] Jesus said to them, I am the bread of life: he that comes to me shall never hunger, and he that believes on me shall never thirst at any time.
Ісус відповів: «Я і є той хліб, що дарує життя. Хто до Мене приходить, ніколи не буде голодний, хто вірить у Мене, той ніколи не буде спраглий.
But I have said to you, that ye have also seen me and do not believe.
Я й раніше казав вам, що бачите ви Мене,[28] але й досі не вірите.
All that the Father gives me shall come to me, and him that comes to me I will not at all cast out.
Кожен прийде до Мене, кого Отець Мій дасть Мені, і Я ніколи не прожену того, хто прийде до Мене.
For I am come down from heaven, not that I should do *my* will, but the will of him that has sent me.
Бо Я зійшов з Небес не для того, щоб чинити те, що Мені Самому хочеться, а щоб виконати волю Господа, Який послав Мене.
And this is the will of him that has sent me, that of all that he has given me I should lose nothing, but should raise it up in the last day.
Ось Його воля: щоб Я не розгубив нічого з даного Мені Богом, щоб повернув усіх до життя в останній день.
For this is the will of my Father, that every one who sees the Son, and believes on him, should have life eternal; and I will raise him up at the last day.
Саме така воля Отця Мого: щоб кожен, хто побачить Сина і повірить у Нього, мав вічне життя. І Я воскрешу того в останній день».
The Jews therefore murmured about him, because he said, I am the bread which has come down out of heaven.
Тоді юдеї почали висловлювати своє невдоволення Ним, бо Він сказав: «Я — хліб, що зійшов з Небес».
And they said, Is not this Jesus the son of Joseph, whose father and mother we have known? how then does *he* say, I am come down out of heaven?
Вони казали: «Хіба Він не Ісус, Йосипів Син? Чи не знаємо Його батька й матір? Як же Він може казати тепер, що зійшов з Неба?»
Jesus therefore answered and said to them, Murmur not among yourselves.
У відповідь Ісус мовив до них: «Облиште ремствувати поміж собою.
No one can come to me except the Father who has sent me draw him, and I will raise him up in the last day.
Ніхто не може прийти до Мене, доки Отець, Який послав Мене, не приведе його. А Я поверну його до життя в останній день.
It is written in the prophets, And they shall be all taught of God. Every one that has heard from the Father [himself], and has learned [of him], comes to me;
Пророки писали: „І Бог їх усіх навчить”. Кожен, хто слухає Отця і навчається у Нього, приходить до Мене.
not that any one has seen the Father, except he who is of God, he has seen the Father.
Лише Той бачив Отця, Хто прийшов від Нього. І ніхто інший Його не бачив.
Verily, verily, I say to you, He that believes [on me] has life eternal.
Істинно кажу вам: хто вірить, той має вічне життя.
Your fathers ate the manna in the wilderness and died.
Ваші пращури їли манну Небесну в пустелі, але вони вмерли.
This is the bread which comes down out of heaven, that one may eat of it and not die.
Я ж — той хліб, що йде з Небес, а кожний, хто його з’їсть, той не помре ніколи.
I am the living bread which has come down out of heaven: if any one shall have eaten of this bread he shall live for ever; but the bread withal which I shall give is my flesh, which I will give for the life of the world.
Я — хліб живий, що зійшов з Небес, і хто скуштує цього хліба, той житиме вічно. Хліб, що Я дарую, — тіло Моє, що віддаю за життя світу».
The Jews therefore contended among themselves, saying, How can he give us this flesh to eat?
Тоді юдеї почали сперечатися поміж собою, кажучи: «Як Він може дати нам Своє тіло, щоб ми Його їли?»
Jesus therefore said to them, Verily, verily, I say unto you, Unless ye shall have eaten the flesh of the Son of man, and drunk his blood, ye have no life in yourselves.
А Ісус їм на те відповів: «Істинно кажу вам: поки не покуштуєте тіла Сина Людського і не вип’єте крові Його, не матимете справжнього життя в собі.
He that eats my flesh and drinks my blood has life eternal, and I will raise him up at the last day:
Той, хто їсть Тіло Моє і п’є кров Мою, має вічне життя, і Я воскрешу того в останній день.
for my flesh is truly food and my blood is truly drink.
Тіло Моє — то істинна їжа, а кров Моя — істинний напій.
He that eats my flesh and drinks my blood dwells in me and I in him.
Той, хто їсть тіло Моє і п’є кров Мою, лишається в Мені, а Я — в ньому.
As the living Father has sent me and I live on account of the Father, *he* also who eats me shall live also on account of me.
Як Отець Живий Мене послав, і Я живу Отцем Своїм, так само і той, хто їсть тіло Моє, житиме Мною.
This is the bread which has come down out of heaven. Not as the fathers ate and died: he that eats this bread shall live for ever.
Ось що це за хліб, що з Неба зійшов. Це не так, як пращури ваші, котрі їли манну Небесну і повмирали. Той же, хто їстиме цей хліб, житиме вічно».
These things he said in [the] synagogue, teaching in Capernaum.
Все це Ісус говорив, навчаючи в синагозі в Капернаумі.
Many Disciples Turn Away
Many therefore of his disciples having heard [it] said, This word is hard; who can hear it?
Many therefore of his disciples having heard [it] said, This word is hard; who can hear it?
Багато хто з Ісусових учнів, почувши це, сказав: «Таке вчення важко сприйняти. Хто може прийняти таке?»
But Jesus, knowing in himself that his disciples murmur concerning this, said to them, Does this offend you?
Ісус Сам знав, що Його учні нарікали на це, тож спитав: «Ви турбуєтеся про це вчення?
If then ye see the Son of man ascending up where he was before?
А якщо побачите, як Син Людський повертається туди, звідки Він прийшов?
It is the Spirit which quickens, the flesh profits nothing: the words which I have spoken unto you are spirit and are life.
Лише Дух приносить життя. Тіло ж не має ніякого значення. Слова, що Я мовив вам, — від Духа, і вони дають життя.
But there are some of you who do not believe. For Jesus knew from the beginning who they were who did not believe, and who would deliver him up.
Та є серед вас такі, що не вірять». (Він так сказав, бо знав від самого початку тих, хто не віритиме, і того, хто зрадить Його). А потім додав:
And he said, Therefore said I unto you, that no one can come to me unless it be given to him from the Father.
«Ось чому Я сказав вам, що жоден не зможе прийти до Мене, доки Отець не дозволить йому».
Peter's Confession of Faith
From that [time] many of his disciples went away back and walked no more with him.
From that [time] many of his disciples went away back and walked no more with him.
Після цього багато хто з Його учнів повернули назад і більше не йшли за Ним.
Jesus therefore said to the twelve, Will ye also go away?
Тоді Ісус запитав у дванадцятьох апостолів: «Невже й ви теж хочете покинути Мене?»
Simon Peter answered him, Lord, to whom shall we go? thou hast words of life eternal;
У відповідь Йому Симон-Петро сказав: «Господи, до кого ж ми підемо? Ти маєш слова, що приносять вічне життя.
and we have believed and known that thou art the holy one of God.
Ми повірили в Тебе, ми знаємо, що Ти — Божий Святий».
Jesus answered them, Have not I chosen you the twelve? and of you one is a devil.
Ісус відповів їм: «Хіба Я не вибрав вас дванадцятьох? Але один із вас — диявол!»