Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Jesus Delivers the Adulterous Woman

But Jesus went to the mount of Olives.

Ісус же пійшов на гору Оливну.

And early in the morning he came again into the temple, and all the people came to him; and he sat down and taught them.

2

Вранцї ж ізнов прийшов у церкву, і всї люде приходили до Него; й сївши навчав їх.

3

And the scribes and the Pharisees bring [to him] a woman taken in adultery, and having set her in the midst,

3

Приводять же письменники та Фарисеї до Него жінку, схоплену в перелюбі, і, поставивши її посерединї,

4

they say to him, Teacher, this woman has been taken in the very act, committing adultery.

4

кажуть Йому: Учителю, сю жінку схоплено в перелюбі, на самому вчинку.

5

Now in the law Moses has commanded us to stone such; thou therefore, what sayest thou?

5

В законї ж Мойсей нам звелїв таких каменувати; Ти ж що кажеш?

6

But this they said proving him, that they might have [something] to accuse him [of]. But Jesus, having stooped down, wrote with his finger on the ground.

6

Се ж казали, спокушуючи Його, щоб мали чим винувати Його. Ісус же, схилившись до долу, писав пальцем по землї.

7

But when they continued asking him, he lifted himself up and said to them, Let him that is without sin among you first cast the stone at her.

7

Як же не переставали питати Його, піднявшись рече до них: Хто з вас без гріха, нехай первий кине камінь на неї.

8

And again stooping down he wrote on the ground.

8

І, знов, схилившись до долу, писав по землї.

9

But they, having heard [that], went out one by one beginning from the elder ones until the last; and Jesus was left alone and the woman standing there.

9

Вони ж, почувши й докорені совістю, вийшли один за одним, почавши від старших та аж до останнїх; і зоставсь один Ісус та жінка, стоячи посерединї.

10

And Jesus, lifting himself up and seeing no one but the woman, said to her, Woman, where are those thine accusers? Has no one condemned thee?

10

Піднявши ся ж Ісус і нїкого не бачивши, тільки жінку, рече їй: Жінко, де ж ті винувателї твої? нїхто тебе не осудив?

11

And she said, No one, sir. And Jesus said to her, Neither do I condemn thee: go, and sin no more.

11

Вона ж каже: Нїхто, Господи. Рече ж їй Ісус: І я тебе не суджу: йди, і більш не гріши.

12

Jesus the Light of the World

Again therefore Jesus spoke to them, saying, I am the light of the world; he that follows me shall not walk in darkness, but shall have the light of life.

12

Знов же промовляв їм Ісус, глаголючи: Я сьвітло сьвіту. Хто йде слїдом за мною, не ходити ме в темряві, а мати ме сьвітло життя.

13

The Pharisees therefore said to him, Thou bearest witness concerning thyself; thy witness is not true.

13

Казали тодї Йому Фарисеї: Ти про себе сьвідкуєш; сьвідченнє Твоє неправдиве.

14

Jesus answered and said to them, Even if I bear witness concerning myself, my witness is true, because I know whence I came and whither I go: but ye know not whence I come and whither I go.

14

Озвавсь Ісус і рече їм: Хоч я сьвідкую про себе, правдиве сьвідченнє моє; бо я знаю, звідкіля я прийшов, і куди йду.

15

Ye judge according to the flesh, I judge no one.

15

Ви по тїлу судите; я не суджу нїкого.

16

And if also I judge, my judgment is true, because I am not alone, but I and the Father who has sent me.

16

Коли ж я суджу, суд мій правдивий; бо я не один, а я й пославший мене Отець.

17

And in your law too it is written that the testimony of two men is true:

17

І в законї ж вашому написано, що двох людей сьвідченнє правдиве.

18

I am [one] who bear witness concerning myself, and the Father who has sent me bears witness concerning me.

18

Я сьвідкую про себе, й сьвідкує про мене пославший мене Отець.

19

They said to him therefore, Where is thy Father? Jesus answered, Ye know neither me nor my Father. If ye had known me, ye would have known also my Father.

19

Казали тодї Йому: Де Отець Твій? Відказав Ісус: Нї мене не знаєте, нї Отця мого. Коли б мене знали, й Отця мого знали б.

20

These words spoke he in the treasury, teaching in the temple; and no one took him, for his hour was not yet come.

20

Такі слова промовив Ісус у скарбницї, навчаючи в церкві; і нїхто не хапав Його; бо ще не прийшла година Його.

21

He said therefore again to them, I go away, and ye shall seek me, and shall die in your sin; where I go ye cannot come.

21

Рече їм тодї знов Ісус: Я йду, й шукати мете мене, і в гріхах ваших повмираєте. Куди ж я йду, ви не можете йти.

22

The Jews therefore said, Will he kill himself, that he says, Where I go ye cannot come?

22

Сказали тодї Жиди: Чи не вбє Він себе, що каже: Куди я йду, ви не можете йти?

23

And he said to them, Ye are from beneath; I am from above. Ye are of this world; I am not of this world.

23

І рече їм: Ви од нижнього, я од вишнього; ви од сьвіту сього, я не од сьвіту сього.

24

I said therefore to you, that ye shall die in your sins; for unless ye shall believe that I am [he], ye shall die in your sins.

24

Тим я сказав вам, що повмираєте в гріхах ваших: коли бо не увіруєте, що се я, повмираєте в гріхах ваших.

25

They said therefore to him, Who art thou? [And] Jesus said to them, Altogether that which I also say to you.

25

Казали тодї Йому: Хто Ти єси? І рече їм Ісус: Той, що з почину, як і глаголю вам.

26

I have many things to say and to judge concerning you, but he that has sent me is true, and I, what I have heard from him, these things I say to the world.

26

Багато маю про вас глаголати й судити; тільки ж Пославший мене правдивий; і я, що чув від Него, се глаголю в сьвітї.

27

They knew not that he spoke to them of the Father.

27

Не розуміли, що про Отця їм глаголе.

28

Jesus therefore said to them, When ye shall have lifted up the Son of man, then ye shall know that I am [he], and [that] I do nothing of myself, but as the Father has taught me I speak these things.

28

Рече ж їм Ісус: Як знесете вгору Сина чоловічого, тодї зрозумієте, що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю.

29

And he that has sent me is with me; he has not left me alone, because I do always the things that are pleasing to him.

29

І Пославший мене — зо мною; не зоставив мене одного Отець; бо я роблю всякого часу, що подобаєть ся Йому.

30

As he spoke these things many believed on him.

30

Як се Він промовляв, многі увірували в Него.

31

The Truth will Set You Free

Jesus therefore said to the Jews who believed him, If ye abide in my word, ye are truly my disciples;

31

Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справдї ви ученики мої будете,

32

and ye shall know the truth, and the truth shall set you free.

32

і зрозумієте правду, й правда визволить вас.

33

They answered him, We are Abraham's seed, and have never been under bondage to any one; how sayest thou, Ye shall become free?

33

Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї нїколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете?

34

Jesus answered them, Verily, verily, I say to you, Every one that practises sin is the bondman of sin.

34

Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха.

35

Now the bondman abides not in the house for ever: the son abides for ever.

35

Невільник же не пробуває в дому до віку, Син пробуває до віку.

36

If therefore the Son shall set you free, ye shall be really free.

36

Коли ж Син визволить вас, справдї вільними будете.

37

I know that ye are Abraham's seed; but ye seek to kill me, because my word has no entrance in you.

37

Знаю, що ви насїннє Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас.

38

I speak what I have seen with my Father, and ye then do what ye have seen with your father.

38

Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите.

39

They answered and said to him, Abraham is our father. Jesus says to them, If ye were Abraham's children, ye would do the works of Abraham;

39

Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б.

40

but now ye seek to kill me, a man who has spoken the truth to you, which I have heard from God: this did not Abraham.

40

Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив.

41

Ye do the works of your father. They said [therefore] to him, We are not born of fornication; we have one father, God.

41

Ви робите дїла отця вашого. Казали тодї Йому: Ми не з перелюбу родились: одного Отця маємо, Бога.

42

The Children of the Devil

Jesus said to them, If God were your father ye would have loved me, for I came forth from God and am come [from him]; for neither am I come of myself, but *he* has sent me.

42

Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отець ваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав.

43

Why do ye not know my speech? Because ye cannot hear my word.

43

Чом бесїди моєї не розумієте? Бо не можете слухати слова мого.

44

Ye are of the devil, as [your] father, and ye desire to do the lusts of your father. He was a murderer from the beginning, and has not stood in the truth, because there is no truth in him. When he speaks falsehood, he speaks of what is his own; for he is a liar and its father:

44

Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину, й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її.

45

and because I speak the truth, ye do not believe me.

45

А що я правду глаголю, не віруєте менї.

46

Which of you convinces me of sin? If I speak truth, why do ye not believe me?

46

Хто з вас докорить менї за гріх? Коли ж правду глаголю, чому ви не віруєте менї?

47

He that is of God hears the words of God: therefore ye hear [them] not, because ye are not of God.

47

Хто від Бога, слова Божі слухає. Тому ви не слухаєте, що ви не від Бога.

48

Before Abraham Was, I Am

The Jews answered and said to him, Say we not well that thou art a Samaritan and hast a demon?

48

Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи не добре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш?

49

Jesus answered, I have not a demon; but I honour my Father, and ye dishonour me.

49

Відказав Ісус: Я біса не маю, а шаную Отця мого; ви ж не шануєте мене.

50

But I do not seek my own glory: there is he that seeks and judges.

50

Я ж не шукаю моєї слави; єсть, хто шукає й судить.

51

Verily, verily, I say unto you, If any one shall keep my word, he shall never see death.

51

Істино, істино глаголю вам: Коли хто слово моє хоронити ме, смерти не побачить по вік.

52

The Jews therefore said to him, Now we know that thou hast a demon. Abraham has died, and the prophets, and thou sayest, If any one keep my word, he shall never taste death.

52

Сказали тодї Йому Жиди: Тепер ми знаємо, що Ти біса маєш. Авраам умер і пророки, а Ти кажеш: Коли хто слово моє хоронити ме, не вкусить смерти по вік.

53

Art thou greater than our father Abraham, who has died? and the prophets have died: whom makest thou thyself?

53

Хиба Ти більший єси, нїж отець наш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш?

54

Jesus answered, If I glorify myself, my glory is nothing: it is my Father who glorifies me, [of] whom ye say, He is our God.

54

Відказав Ісус: Коли я прославляю себе, слава моя нїщо. Єсть Отець мій, що прославляє мене, про котрого ви кажете, що Він Бог ваш.

55

And ye know him not; but I know him; and if I said, I know him not, I should be like you, a liar. But I know him, and I keep his word.

55

І не пізнали Його; я ж знаю Його. А коли я скажу, що не знаю Його, буду подобний вам ложник. Нї, знаю Його, й слово Його хороню.

56

Your father Abraham exulted in that he should see my day, and he saw and rejoiced.

56

Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадїв.

57

The Jews therefore said to him, Thou hast not yet fifty years, and hast thou seen Abraham?

57

Казали тодї Жиди до Него: Не маєш пятидесяти років ще, і Авраама видїв єси?

58

Jesus said to them, Verily, verily, I say unto you, Before Abraham was, I am.

58

Рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Перш нїж Авраамові бути, я був.

59

They took up therefore stones that they might cast [them] at him; but Jesus hid himself and went out of the temple, [going through the midst of them, and thus passed on.]

59

Брали тодї каміннє, щоб кидати на Него; Ісус же сховав ся, і вийшов з церкви, пройшовши посеред них, і пійшов так мимо.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

John 8

Івана 8