Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

Jesus Delivers the Adulterous Woman

But Jesus went to the mount of Olives.

Ісус пішов на Оливну гору.

And early in the morning he came again into the temple, and all the people came to him; and he sat down and taught them.

2

Та вдосвіта знову прийшов до храму, і весь народ приходив до Нього, і Він, сівши, навчав їх.

3

And the scribes and the Pharisees bring [to him] a woman taken in adultery, and having set her in the midst,

3

А книжники [1] й фарисеї [2] привели [до Нього] жінку, схоплену під час перелюбу і, поставивши її посередині,

4

they say to him, Teacher, this woman has been taken in the very act, committing adultery.

4

кажуть Йому: Учителю, ця жінка явно була схоплена в перелюбі.

5

Now in the law Moses has commanded us to stone such; thou therefore, what sayest thou?

5

У Законі Мойсей наказав нам таких побивати камінням. А Ти що на це скажеш?

6

But this they said proving him, that they might have [something] to accuse him [of]. But Jesus, having stooped down, wrote with his finger on the ground.

6

Це вони говорили, випробовуючи Його, щоб мати підставу звинуватити Його. Ісус же, схилившись додолу, писав пальцем по землі, [не звертаючи на них уваги].

7

But when they continued asking him, he lifted himself up and said to them, Let him that is without sin among you first cast the stone at her.

7

Оскільки вони продовжували запитувати Його, Він підвівся і сказав їм: Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь!

8

And again stooping down he wrote on the ground.

8

І знову, схилившись, писав по землі.

9

But they, having heard [that], went out one by one beginning from the elder ones until the last; and Jesus was left alone and the woman standing there.

9

Вони ж, почувши, [і засоромлені совістю], відходили один за одним, починаючи зі старших [до останніх]; і залишився Сам [Ісус] та жінка, яка стояла посередині.

10

And Jesus, lifting himself up and seeing no one but the woman, said to her, Woman, where are those thine accusers? Has no one condemned thee?

10

Ісус, підвівши голову [і не побачивши нікого, лише саму жінку], сказав їй: Жінко, де вони, [ті, хто звинувачував тебе]? Ніхто тебе не осудив?

11

And she said, No one, sir. And Jesus said to her, Neither do I condemn thee: go, and sin no more.

11

Вона відповіла: Ніхто, Господи. А Ісус їй сказав: Я тебе також не засуджую. Іди й відтепер більше не гріши.

12

Jesus the Light of the World

Again therefore Jesus spoke to them, saying, I am the light of the world; he that follows me shall not walk in darkness, but shall have the light of life.

12

Тоді Ісус знову промовляв до них, кажучи: Я — Світло для світу! Хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме Світло життя.

13

The Pharisees therefore said to him, Thou bearest witness concerning thyself; thy witness is not true.

13

Однак фарисеї Йому сказали: Ти свідчиш про Себе Сам, тож Твоє свідчення не є правдивим.

14

Jesus answered and said to them, Even if I bear witness concerning myself, my witness is true, because I know whence I came and whither I go: but ye know not whence I come and whither I go.

14

У відповідь Ісус сказав їм: Хоч Я свідчу про Себе, Моє свідчення є правдивим, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду, а ви не знаєте, звідки Я і куди йду.

15

Ye judge according to the flesh, I judge no one.

15

Ви по-тілесному судите, — Я ж не суджу нікого.

16

And if also I judge, my judgment is true, because I am not alone, but I and the Father who has sent me.

16

А якщо Я і суджу, то Мій суд є правдивим, бо Я не один, але з Тим, Хто Мене послав, — з Отцем.

17

And in your law too it is written that the testimony of two men is true:

17

У вашому ж таки Законі написано, що свідчення двох людей є правдивим.

18

I am [one] who bear witness concerning myself, and the Father who has sent me bears witness concerning me.

18

Я Сам свідчу про Себе, та свідчить про Мене і Той, Хто Мене послав, — Отець!

19

They said to him therefore, Where is thy Father? Jesus answered, Ye know neither me nor my Father. If ye had known me, ye would have known also my Father.

19

Тоді запитали Його: Де Твій Отець? Ісус відповів: Ні Мене не знаєте, ні Мого Отця; коли б ви Мене знали, то знали б і Мого Отця.

20

These words spoke he in the treasury, teaching in the temple; and no one took him, for his hour was not yet come.

20

Ці слова Він сказав біля скарбниці, навчаючи в храмі, і ніхто не схопив Його, бо ще не прийшов Його час.

21

He said therefore again to them, I go away, and ye shall seek me, and shall die in your sin; where I go ye cannot come.

21

Тоді знову сказав їм [Ісус]: Я відходжу, і ви будете шукати Мене, і в гріховності своїй помрете. Куди Я іду, туди ви не можете піти!

22

The Jews therefore said, Will he kill himself, that he says, Where I go ye cannot come?

22

Тож юдеї міркували між собою, чи Сам Себе Він не вб’є, коли каже: Куди Я іду, туди ви не можете піти?

23

And he said to them, Ye are from beneath; I am from above. Ye are of this world; I am not of this world.

23

А Він говорив їм: Ви — здолу, Я — звисока; ви від цього світу, Я не від цього світу.

24

I said therefore to you, that ye shall die in your sins; for unless ye shall believe that I am [he], ye shall die in your sins.

24

Тому Я сказав вам, що помрете у ваших гріхах. Бо коли не повірите, що Я є, то помрете у ваших гріхах.

25

They said therefore to him, Who art thou? [And] Jesus said to them, Altogether that which I also say to you.

25

А вони запитали Його: Хто Ти? Сказав їм Ісус: Я — Початок, що й кажу вам.

26

I have many things to say and to judge concerning you, but he that has sent me is true, and I, what I have heard from him, these things I say to the world.

26

Багато Я маю про вас говорити і судити, але Той, Хто послав Мене, є правдивий, і Я світові те кажу, що від Нього почув.

27

They knew not that he spoke to them of the Father.

27

Вони ж не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця.

28

Jesus therefore said to them, When ye shall have lifted up the Son of man, then ye shall know that I am [he], and [that] I do nothing of myself, but as the Father has taught me I speak these things.

28

Тому Ісус їм сказав: Коли піднесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я і що від Себе нічого не роблю, а тільки як навчив Мене [Мій] Отець, — те й говорю.

29

And he that has sent me is with me; he has not left me alone, because I do always the things that are pleasing to him.

29

Той, Хто послав Мене, є зі Мною; [Отець] не залишив Мене Самого, бо Я завжди роблю те, що Йому до вподоби!

30

As he spoke these things many believed on him.

30

Коли Він це говорив, багато хто повірив у Нього.

31

The Truth will Set You Free

Jesus therefore said to the Jews who believed him, If ye abide in my word, ye are truly my disciples;

31

Тож промовив Ісус до тих юдеїв, які повірили в Нього: Якщо ви будете перебувати в Моєму слові, тоді справді будете Моїми учнями

32

and ye shall know the truth, and the truth shall set you free.

32

і пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить!

33

They answered him, We are Abraham's seed, and have never been under bondage to any one; how sayest thou, Ye shall become free?

33

Вони відповіли Йому: Ми є потомством Авраама і не були ні в кого й ніколи невільниками. То як же Ти кажеш, що станемо вільними?

34

Jesus answered them, Verily, verily, I say to you, Every one that practises sin is the bondman of sin.

34

Відповів їм Ісус: Знову й знову запевняю вас, що кожний, хто чинить гріх, є невільником гріха.

35

Now the bondman abides not in the house for ever: the son abides for ever.

35

Але невільник не залишається в домі навіки; Син же залишається навіки.

36

If therefore the Son shall set you free, ye shall be really free.

36

Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільні.

37

I know that ye are Abraham's seed; but ye seek to kill me, because my word has no entrance in you.

37

Знаю, що ви є потомством Авраама, але прагнете Мене вбити, бо Моє слово не вміщається у вас.

38

I speak what I have seen with my Father, and ye then do what ye have seen with your father.

38

Я кажу те, що побачив у [Мого] Отця, а ви чините те, що чули від [вашого] батька.

39

They answered and said to him, Abraham is our father. Jesus says to them, If ye were Abraham's children, ye would do the works of Abraham;

39

У відповідь вони Йому сказали: Авраам наш батько! Каже їм Ісус: Якби ви були дітьми Авраама, ви чинили б діла Авраамові;

40

but now ye seek to kill me, a man who has spoken the truth to you, which I have heard from God: this did not Abraham.

40

нині ж ви шукаєте вбити Мене — Людину, Котра сказала вам істину, яку почула від Бога. Авраам такого не робив.

41

Ye do the works of your father. They said [therefore] to him, We are not born of fornication; we have one father, God.

41

Ви робите діла вашого батька! Тоді вони сказали Йому: Ми народилися не від перелюбу; маємо одного Отця — Бога!

42

The Children of the Devil

Jesus said to them, If God were your father ye would have loved me, for I came forth from God and am come [from him]; for neither am I come of myself, but *he* has sent me.

42

Сказав їм Ісус: Якби Бог був вашим Отцем, ви полюбили б Мене, бо Я від Бога вийшов і прийшов, — не Сам від Себе прийшов, але Він Мене послав.

43

Why do ye not know my speech? Because ye cannot hear my word.

43

Чому ви не розумієте Моєї мови? Бо ви не можете слухати Моїх слів.

44

Ye are of the devil, as [your] father, and ye desire to do the lusts of your father. He was a murderer from the beginning, and has not stood in the truth, because there is no truth in him. When he speaks falsehood, he speaks of what is his own; for he is a liar and its father:

44

Ви від вашого батька — диявола, і ви хочете виконувати бажання вашого батька. Той був душогубом від самого початку і в істині не встояв, бо немає в ньому істини. Коли говорить неправду, тоді своє говорить, бо він неправдомовець і батько неправди.

45

and because I speak the truth, ye do not believe me.

45

А коли Я істину кажу, — ви не вірите Мені.

46

Which of you convinces me of sin? If I speak truth, why do ye not believe me?

46

Хто з вас оскаржить Мене за гріх? А якщо Я істину кажу, то чому ви Мені не вірите?

47

He that is of God hears the words of God: therefore ye hear [them] not, because ye are not of God.

47

Хто від Бога, той слухає Божі слова; ви ж тому й не слухаєте, що ви не від Бога!

48

Before Abraham Was, I Am

The Jews answered and said to him, Say we not well that thou art a Samaritan and hast a demon?

48

Відповідаючи на це, юдеї сказали: Хіба не так ми говоримо, що Ти самарієць і біса маєш?

49

Jesus answered, I have not a demon; but I honour my Father, and ye dishonour me.

49

Ісус відповів: Я біса не маю, але шаную Мого Отця, а ви Мене зневажаєте.

50

But I do not seek my own glory: there is he that seeks and judges.

50

Я не шукаю власної слави: є Той, Хто шукає і судить.

51

Verily, verily, I say unto you, If any one shall keep my word, he shall never see death.

51

Знову й знову запевняю вас, що коли хто збереже Моє слово, не побачить смерті повік!

52

The Jews therefore said to him, Now we know that thou hast a demon. Abraham has died, and the prophets, and thou sayest, If any one keep my word, he shall never taste death.

52

Тоді юдеї сказали Йому: Тепер ми довідалися, що Ти маєш біса. І Авраам помер, і пророки, а Ти кажеш: Коли хто збереже Моє слово, не скуштує смерті ніколи.

53

Art thou greater than our father Abraham, who has died? and the prophets have died: whom makest thou thyself?

53

Хіба Ти більший від нашого батька Авраама, який помер? Та й пророки повмирали. Ким Ти Себе Самого робиш?

54

Jesus answered, If I glorify myself, my glory is nothing: it is my Father who glorifies me, [of] whom ye say, He is our God.

54

Ісус відповів: Якщо Я буду прославляти Себе Самого, то слава Моя — ніщо. Це Мій Отець Мене прославляє, — Той, про Кого ви кажете: Він — наш Бог;

55

And ye know him not; but I know him; and if I said, I know him not, I should be like you, a liar. But I know him, and I keep his word.

55

ви Його не пізнали, Я ж Його знаю. І якщо Я скажу, що не знаю Його, то буду подібним до вас — неправдомовцем, але Я Його знаю та зберігаю Його слово.

56

Your father Abraham exulted in that he should see my day, and he saw and rejoiced.

56

Авраам, ваш батько, радий був би побачити Мій день — і побачив, і зрадів!

57

The Jews therefore said to him, Thou hast not yet fifty years, and hast thou seen Abraham?

57

На це юдеї Йому сказали: Ти не маєш ще й п’ятдесяти років, а вже бачив Авраама?

58

Jesus said to them, Verily, verily, I say unto you, Before Abraham was, I am.

58

Та Ісус їм сказав: Знову й знову запевняю вас: Перш ніж був Авраам, — Я є!

59

They took up therefore stones that they might cast [them] at him; but Jesus hid himself and went out of the temple, [going through the midst of them, and thus passed on.]

59

Тоді схопили каміння, щоб кидати в Нього. Ісус же скрився і вийшов з храму, [пройшовши між ними, і попрямував далі].

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

John 8

Івана 8