Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

Paul in Macedonia and Greece

But after the tumult had ceased, Paul having called the disciples to [him] and embraced [them], went away to go to Macedonia.

1

А як утихомирився заколот Павло скликав до себе учнів, утішив їх і, попрощавшися з ними, вибрався в дорогу до Македонії.

2

And having passed through those parts, and having exhorted them with much discourse, he came to Greece.

2

Пройшовши через ті країни й підбадьоривши там вірних багатьма словами, він прибув у Грецію,

3

And having spent three months [there], a treacherous plot against him having been set on foot by the Jews, as he was going to sail to Syria, [the] resolution was adopted of returning through Macedonia.

3

де перебув три місяці. Юдеї вчинили проти нього змову, саме як він збирався відплисти в Сирію, і він вирішив повернутись через Македонію.

4

And there accompanied him as far as Asia, Sopater [son] of Pyrrhus, a Berean; and of Thessalonians, Aristarchus and Secundus, and Gaius and Timotheus of Derbe, and of Asia, Tychicus and Trophimus.

4

Разом з ним пішов Сопатр, син Пірра, з Верії, Аристарх та Секунд із Солуня, Гай з Дерби та Тимотей, а й азіяти Тихик та Трофим.

5

These going before waited for us in Troas;

5

Ці вирушили перед нами й чекали в Троаді;

6

but we sailed away from Philippi after the days of unleavened bread, and we came to them to Troas in five days, where we spent seven days.

6

ми ж відплили від Филиппів після днів Опрісноків і за п'ять день прибули до них у Тріаду, де ми сім день перебули.

7

Eutychus Raised from the Dead

And the first day of the week, we being assembled to break bread, Paul discoursed to them, about to depart on the morrow. And he prolonged the discourse till midnight.

7

А першого дня тижня, як ми зібралися, щоб хліб ламати, Павло, що мав вибратися в дорогу наступного дня, розмовляв з ними і затягнув бесіду до півночі.

8

And there were many lights in the upper room where we were assembled.

8

Було ж у горниці, де ми зібралися, світичів досить.

9

And a certain youth, by name Eutychus, sitting at the window-opening, overpowered by deep sleep, while Paul discoursed very much at length, having been overpowered by the sleep, fell from the third story down to the bottom, and was taken up dead.

9

Один юнак, Євтих на ім'я, сів на вікні, і коли Павло говорив задовго, його огорнув глибокий сон, і він зо сну схилився додолу, упав наниз із третього поверху, і його підняли мертвим.

10

But Paul descending fell upon him, and enfolding [him] [in his arms], said, Be not troubled, for his life is in him.

10

Павло зійшов додолу, припав до нього, обнявши, і мовив: «Не тривожтесь, бо його душа в ньому.»

11

And having gone up, and having broken the bread, and eaten, and having long spoken until daybreak, so he went away.

11

Потім зійшов на гору, ламав хліб і їв. Довго вів він бесіду, аж до світанку, і лиш тоді пустився у дорогу.

12

And they brought [away] the boy alive, and were no little comforted.

12

А хлопця привели живого і втішились безмірно.

13

From Troas to Miletus

And we, having gone before on board ship, sailed off to Assos, going to take in Paul there; for so he had directed, he himself being about to go on foot.

13

А ми наперед пішли до корабля, і поплили в Ассос, звідки ми мали взяти Павла; бо так він був наказав, бажаючи сам простувати суходолом.

14

And when he met with us at Assos, having taken him on board, we came to Mitylene;

14

Коли ж він зійшовся з нами в Ассосі, ми взяли його й прибули в Мітилену.

15

and having sailed thence, on the morrow arrived opposite Chios, and the next day put in at Samos; and having stayed at Trogyllium, the next day we came to Miletus:

15

На другий день ми відпливли звідти і, попливши проти Хіосу, причалили до Самосу, а далі, наступного дня прибули в Мілет.

16

for Paul thought it desirable to sail by Ephesus, so that he might not be made to spend time in Asia; for he hastened, if it was possible for him, to be the day of Pentecost at Jerusalem.

16

Бо Павло вирішив плисти попри Ефес, щоб не баритися в Азії; поспішав бо, щоб, по змозі, на день П'ятидесятниці бути в Єрусалимі.

17

Paul's Farewell to the Ephesian Elders

But from Miletus having sent to Ephesus, he called over [to him] the elders of the assembly.

17

З Мілету він послав у Ефес і прикликав пресвітерів Церкви.

18

And when they were come to him, he said to them, *Ye* know how I was with you all the time from the first day that I arrived in Asia,

18

Коли ж вони прийшли до нього, він до них промовив: «Ви знаєте, як з першого дня, коли я вступив у Азію, увесь час поводився я з вами,

19

serving the Lord with all lowliness, and tears, and temptations, which happened to me through the plots of the Jews;

19

служивши Господеві в повній покорі, в сльозах та у напастях, що їх я зазнав від підступів юдейських;

20

how I held back nothing of what is profitable, so as not to announce [it] to you, and to teach you publicly and in every house,

20

як я не ухилявся ні від чого, що могло бути вам корисним, щоби вам звіщати та навчати прилюдно і по домах,

21

testifying to both Jews and Greeks repentance towards God, and faith towards our Lord Jesus Christ.

21

засвідчуючи юдеям та грекам, щоб повернулися до Бога й увірували в Господа нашого Ісуса.

22

And now, behold, bound in my spirit *I* go to Jerusalem, not knowing what things shall happen to me in it;

22

І ось тепер, зв'язаний Духом, я йду в Єрусалим, не відаючи, що там мене спіткає,

23

only that the Holy Spirit testifies to me in every city, saying that bonds and tribulations await me.

23

— тільки, що Дух Святий мені свідчить у кожнім місті, кажучи, що мене кайдани і муки чекають.

24

But I make no account of [my] life [as] dear to myself, so that I finish my course, and the ministry which I have received of the Lord Jesus, to testify the glad tidings of the grace of God.

24

Та я життя моє ні за що вважаю, щоби лише закінчити шлях свій і службу, що я прийняв від Господа Ісуса, — звіщати Євангелію Божої благодаті.

25

And now, behold, I know that ye all, among whom I have gone about preaching the kingdom [of God], shall see my face no more.

25

І ось тепер я знаю, що ви не бачитимете вже більше обличчя мого, ви всі, між якими я пройшов, проповідуючи Царство.

26

Wherefore I witness to you this day, that I am clean from the blood of all,

26

Тому й свідкую перед вами нині, що я — чистий від крови всіх.

27

for I have not shrunk from announcing to you all the counsel of God.

27

Я бо не ухилявся вам об'явити всю волю Божу.

28

Take heed therefore to yourselves, and to all the flock, wherein the Holy Spirit has set you as overseers, to shepherd the assembly of God, which he has purchased with the blood of his own.

28

Зважайте на самих себе й на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасли Церкву Божу, що її він придбав кров'ю власною.

29

[For] *I* know [this,] that there will come in amongst you after my departure grievous wolves, not sparing the flock;

29

Я знаю, що по моїм відході ввійдуть поміж вас вовки хижі, які не щадитимуть стада.

30

and from among your own selves shall rise up men speaking perverted things to draw away the disciples after them.

30

Та й з-поміж вас самих повстануть люди, що говоритимуть погубні речі, щоб потягнути за собою учнів.

31

Wherefore watch, remembering that for three years, night and day, I ceased not admonishing each one [of you] with tears.

31

Тому чувайте, пригадуйте собі, що я три роки, ніч і день, не переставав кожного з вас із сльозами наводити на розум.

32

And now I commit you to God, and to the word of his grace, which is able to build [you] up and give [to you] an inheritance among all the sanctified.

32

А тепер передаю вас Богові і слову його благодаті, що може збудувати й дати вам спадщину між усіма освяченими.

33

I have coveted [the] silver or gold or clothing of no one.

33

Ні срібла, ні золота, ані одежі я не вимагав ні від кого.

34

Yourselves know that these hands have ministered to my wants, and to those who were with me.

34

Ви самі знаєте, що моїм потребам і тих, які зо мною, служили оці руки.

35

I have shewed you all things, that thus labouring [we] ought to come in aid of the weak, and to remember the words of the Lord Jesus, that he himself said, It is more blessed to give than to receive.

35

У всьому я показав вам, що, так працюючи, треба допомагати слабосильним і пам'ятати слова Господа Ісуса, що сам сказав: «Більше щастя — давати, ніж брати.»

36

And having said these things, he knelt down and prayed with them all.

36

Промовивши це, він упав на коліна і з усіма ними почав молитися.

37

And they all wept sore; and falling upon the neck of Paul they ardently kissed him,

37

Усі тоді ревно заридали і, припавши Павлові на шию, цілували його,

38

specially pained by the word which he had said, that they would no more see his face. And they went down with him to the ship.

38

смуткуючи найбільше з-за слів, які він сказав, що вже більше не побачити їм його обличчя. І вони провели його до корабля.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

Acts 20

Дії 20