Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

Paul in Macedonia and Greece

But after the tumult had ceased, Paul having called the disciples to [him] and embraced [them], went away to go to Macedonia.

1

Коли колотнеча вгамувалася, Павло скликав учнів, потішив і поцілував їх, та й вибрався йти до Македонії.

2

And having passed through those parts, and having exhorted them with much discourse, he came to Greece.

2

Пройшовши ті краї й підбадьоривши тамтешніх багатьма виступами, він прибув до Греції

3

And having spent three months [there], a treacherous plot against him having been set on foot by the Jews, as he was going to sail to Syria, [the] resolution was adopted of returning through Macedonia.

3

і прожив там три місяці. Оскільки юдеї вчинили змову проти нього, коли він хотів відплисти до Сирії, то він надумав повернутися через Македонію.

4

And there accompanied him as far as Asia, Sopater [son] of Pyrrhus, a Berean; and of Thessalonians, Aristarchus and Secundus, and Gaius and Timotheus of Derbe, and of Asia, Tychicus and Trophimus.

4

З ним пішов [аж до Азії] син Пірра Сопатер з Вереї, солуняни Аристарх і Секунд, дервієць Гай, Тимофій та азійці Тихик і Трохим.

5

These going before waited for us in Troas;

5

Вони вирушили раніше й очікували нас у Троаді,

6

but we sailed away from Philippi after the days of unleavened bread, and we came to them to Troas in five days, where we spent seven days.

6

а ми відпливли після днів Опрісноків із Филип і прибули до них через п’ять днів у Троаду, де прожили сім днів.

7

Eutychus Raised from the Dead

And the first day of the week, we being assembled to break bread, Paul discoursed to them, about to depart on the morrow. And he prolonged the discourse till midnight.

7

Першого ж дня тижня, коли ми зібралися для ламання хліба, Павло промовляв до них і, бажаючи відбути наступного дня, затягнув слово до півночі.

8

And there were many lights in the upper room where we were assembled.

8

У горниці, де ми зібралися, було багато світильників.

9

And a certain youth, by name Eutychus, sitting at the window-opening, overpowered by deep sleep, while Paul discoursed very much at length, having been overpowered by the sleep, fell from the third story down to the bottom, and was taken up dead.

9

А один юнак на ім’я Євтих сидів на підвіконні. Оскільки Павло довго промовляв. Його здолав глибокий сон. Зморений сном, він упав додолу з третього поверху; його підняли мертвим.

10

But Paul descending fell upon him, and enfolding [him] [in his arms], said, Be not troubled, for his life is in him.

10

Зійшовши, Павло припав до нього, обняв і сказав: Не тривожтеся, бо його душа в ньому!

11

And having gone up, and having broken the bread, and eaten, and having long spoken until daybreak, so he went away.

11

Повернувшись, він переломив хліб і спожив, і довго промовляв, аж до світанку, а після того відбув.

12

And they brought [away] the boy alive, and were no little comforted.

12

А юнака привели живим, і безмірно зраділи.

13

From Troas to Miletus

And we, having gone before on board ship, sailed off to Assos, going to take in Paul there; for so he had directed, he himself being about to go on foot.

13

Ми ж, прийшовши до корабля, відпливли до Асона, маючи намір звідти взяти Павла, — він так нам наказав, тому що сам бажав іти пішки.

14

And when he met with us at Assos, having taken him on board, we came to Mitylene;

14

Коли ж він приєднався до нас у Асоні, ми взяли його, та й прибули до Мітилени;

15

and having sailed thence, on the morrow arrived opposite Chios, and the next day put in at Samos; and having stayed at Trogyllium, the next day we came to Miletus:

15

наступного дня ми відпливли звідти і причалили напроти Хіоса. А через день відпливли до Самоса [і, перебувши в Трогилії], наступного дня прибули до Мілета,

16

for Paul thought it desirable to sail by Ephesus, so that he might not be made to spend time in Asia; for he hastened, if it was possible for him, to be the day of Pentecost at Jerusalem.

16

оскільки Павло надумав обминути Ефес, щоб не затриматися в Азії, бо він поспішав, аби при можливості бути в Єрусалимі на день П’ятидесятниці.

17

Paul's Farewell to the Ephesian Elders

But from Miletus having sent to Ephesus, he called over [to him] the elders of the assembly.

17

А з Мілета, пославши в Ефес, він закликав пресвітерів Церкви.

18

And when they were come to him, he said to them, *Ye* know how I was with you all the time from the first day that I arrived in Asia,

18

Коли вони прибули до нього, він промовив до них: Ви знаєте, що з першого дня, відколи прийшов до Азії, я перебував з вами весь час,

19

serving the Lord with all lowliness, and tears, and temptations, which happened to me through the plots of the Jews;

19

служачи Господу з усією покірливістю, зі слізьми та випробуваннями, яких зазнав через змови юдеїв;

20

how I held back nothing of what is profitable, so as not to announce [it] to you, and to teach you publicly and in every house,

20

я не ухилявся ні від чого, що вам корисне, аби говорити вам і навчати вас прилюдно і по домах,

21

testifying to both Jews and Greeks repentance towards God, and faith towards our Lord Jesus Christ.

21

засвідчуючи юдеям і грекам покаяння перед Богом і віру в Господа нашого Ісуса.

22

And now, behold, bound in my spirit *I* go to Jerusalem, not knowing what things shall happen to me in it;

22

І ось тепер я, зв’язаний Духом, іду в Єрусалим, не знаючи, що там мене спіткає,

23

only that the Holy Spirit testifies to me in every city, saying that bonds and tribulations await me.

23

проте Святий Дух у кожному місці свідчить мені, кажучи, що мене очікують кайдани та муки.

24

But I make no account of [my] life [as] dear to myself, so that I finish my course, and the ministry which I have received of the Lord Jesus, to testify the glad tidings of the grace of God.

24

Але Я [ні про що не турбуюся] і не дорожу [своєю] душею, лише б [з радістю] закінчити свою дорогу та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса: засвідчити Радісну Звістку Божої благодаті!

25

And now, behold, I know that ye all, among whom I have gone about preaching the kingdom [of God], shall see my face no more.

25

І ось тепер я знаю, що більше не побачите мого обличчя всі ви, між якими я ходив, проповідуючи [Боже] Царство.

26

Wherefore I witness to you this day, that I am clean from the blood of all,

26

Тому свідчу вам сьогодні, що я чистий від крові всіх!

27

for I have not shrunk from announcing to you all the counsel of God.

27

Адже я не ухилявся від того, щоб об’явити вам усю Божу волю.

28

Take heed therefore to yourselves, and to all the flock, wherein the Holy Spirit has set you as overseers, to shepherd the assembly of God, which he has purchased with the blood of his own.

28

Пильнуйте себе та всю отару, в якій вас Дух Святий поставив єпископами, щоби пасти Церкву [Господа і] Бога, яку Він придбав Своєю кров’ю.

29

[For] *I* know [this,] that there will come in amongst you after my departure grievous wolves, not sparing the flock;

29

[Бо] я знаю, що після мого відходу прийдуть до вас хижі вовки, які не будуть щадити отари.

30

and from among your own selves shall rise up men speaking perverted things to draw away the disciples after them.

30

І з-поміж вас самих постануть мужі, які будуть говорити перекручене, аби потягти учнів слідом за собою.

31

Wherefore watch, remembering that for three years, night and day, I ceased not admonishing each one [of you] with tears.

31

Тому пильнуйте, пам’ятаючи, що я зі слізьми три роки, день і ніч, не переставав навчати кожного з вас.

32

And now I commit you to God, and to the word of his grace, which is able to build [you] up and give [to you] an inheritance among all the sanctified.

32

І тепер доручаю вас Богові та Слову Його благодаті, яке може збудувати й дати спадщину між усіма освяченими.

33

I have coveted [the] silver or gold or clothing of no one.

33

Срібла, золота чи одягу я не жадав ні від кого.

34

Yourselves know that these hands have ministered to my wants, and to those who were with me.

34

Самі знаєте, що моїм потребам і тим, хто був зі мною, послужили ось ці руки.

35

I have shewed you all things, that thus labouring [we] ought to come in aid of the weak, and to remember the words of the Lord Jesus, that he himself said, It is more blessed to give than to receive.

35

Я вам увесь час показував, що так працюючи, треба захищати немічних і згадувати слова Господа Ісуса, Який Сам сказав: Блаженніше давати, ніж брати!

36

And having said these things, he knelt down and prayed with them all.

36

Промовивши це, він опустився на коліна та помолився з ними всіма.

37

And they all wept sore; and falling upon the neck of Paul they ardently kissed him,

37

Великий же був плач усіх! Припадаючи Павлові до шиї, вони цілували його,

38

specially pained by the word which he had said, that they would no more see his face. And they went down with him to the ship.

38

сумуючи найбільше через слова, які сказав, що більше не побачать його обличчя. І вони провели його до корабля.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

Acts 20

Дії 20