Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

Paul's Journey to Jerusalem

And when, having got away from them, we at last sailed away, we came by a direct course to Cos, and on the morrow to Rhodes, and thence to Patara.

1

А коли ми розлучилися з ними і відчалили, то попливли прямо і прибули до Коса; наступного дня — до Родоса, а звідти — до Патари.

2

And having found a ship passing over into Phoenicia, we went on board and sailed;

2

Знайшовши корабель, який плив до Фінікії, ми сіли й попливли.

3

and having sighted Cyprus, and left it on the left hand, we sailed to Syria, and made the land at Tyre, for there the ship was to discharge her cargo.

3

Коли показався Кіпр, ми залишили його ліворуч і попливли до Сирії; причалили в Тирі, бо тут корабель мав вивантажити товар.

4

And having found out the disciples, we remained there seven days; who said to Paul by the Spirit not to go up to Jerusalem.

4

Тож знайшовши учнів, ми пробули тут сім днів; вони, натхненні Духом, говорили Павлові не йти в Єрусалим.

5

But when we had completed the days, we set out and took our journey, all of them accompanying us, with wives and children, till [we were] out of the city. And kneeling down upon the shore we prayed.

5

Коли закінчилися дні нашого перебування, ми вирушили й пішли; нас супроводжували всі з жінками та дітьми аж за межі міста. Схилившись на березі на коліна, помолилися.

6

And having embraced one another, we went on board ship, and they returned home.

6

Попрощавшись одне з одним, ми сіли в корабель, а вони повернулися додому.

7

And we, having completed the voyage, arrived from Tyre at Ptolemais, and having saluted the brethren, we remained one day with them.

7

Почавши плавання з Тира, ми причалили в Птолемаїді і, привітавши братів, залишилися в них на один день.

8

Philip the Evangelist

And leaving on the morrow, we came to Caesarea; and entering into the house of Philip the evangelist, who was of the seven, we abode with him.

8

Наступного дня вийшли [ті, хто з Павлом], і прибули до Кесарії та завітали до дому євангеліста Филипа, одного із семи, і залишилися в нього.

9

Now this man had four virgin daughters who prophesied.

9

Він мав чотирьох дочок — дівчат, які пророкували.

10

And as we stayed there many days, a certain man, by name Agabus, a prophet, came down from Judaea,

10

Оскільки [ми] перебували тут багато днів, то прийшов з Юдеї якийсь пророк на ім’я Агав.

11

and coming to us and taking the girdle of Paul, and having bound his own hands and feet, said, Thus saith the Holy Spirit, The man whose this girdle is shall the Jews thus bind in Jerusalem, and deliver him up into the hands of [the] Gentiles.

11

І коли прибув до нас, то взяв пояс Павла, зв’язав собі руки та ноги і сказав: Так звіщає Святий Дух: Мужа, власника цього пояса, отак зв’яжуть юдеї в Єрусалимі й видадуть у руки язичників.

12

And when we heard these things, both we and those of the place besought [him] not to go up to Jerusalem.

12

Коли ми це почули, то благали — і ми, і тутешні, — щоб він не йшов у Єрусалим.

13

But Paul answered, What do ye, weeping and breaking my heart? for *I* am ready not only to be bound, but also to die at Jerusalem for the name of the Lord Jesus.

13

А Павло відповів: Що ви робите, плачучи й надриваючи мені серце? Адже я готовий не тільки бути ув’язненим, але й померти в Єрусалимі за Ім’я Господа Ісуса!

14

And when he would not be persuaded, we were silent, saying, The will of the Lord be done.

14

Оскільки він не піддавався, ми замовкли, сказавши: Нехай буде Господня воля.

15

And after these days, having got our effects ready, we went up to Jerusalem.

15

Після цих днів, приготувавшись, пішли ми в Єрусалим.

16

And [some] of the disciples from Caesarea went with us, bringing [with them] a certain Mnason, a Cyprian, an old disciple, with whom we were to lodge.

16

Прийшли з нами і деякі учні з Кесарії, які привели нас до того, у кого ми мали гостювати, — до одного Мнасона з Кіпру, давнього учня.

17

Paul's Arrival at Jerusalem

And when we arrived at Jerusalem the brethren gladly received us.

17

Коли ми прибули в Єрусалим, брати прийняли нас з любов’ю.

18

And on the morrow Paul went in with us to James, and all the elders came there.

18

А наступного дня пішов Павло з нами до Якова; посходилися і всі старші.

19

And having saluted them, he related one by one the things which God had wrought among the nations by his ministry.

19

Привітавши їх, він докладно розповідав про все, що зробив Бог між язичниками завдяки його служінню.

20

And they having heard [it] glorified God, and said to him, Thou seest, brother, how many myriads there are of the Jews who have believed, and all are zealous of the law.

20

Вони ж, почувши, славили Бога і сказали йому: Чи бачиш, брате, скільки тисяч юдеїв, які повірили? І всі вони ревні прихильники Закону!

21

And they have been informed concerning thee, that thou teachest all the Jews among the nations apostasy from Moses, saying that they should not circumcise their children, nor walk in the customs.

21

Але донеслося до них про тебе, що навчаєш усіх тих юдеїв, які між язичниками, відступати від Мойсея, говориш їм не робити обрізання дітям і не дотримуватися звичаїв.

22

What is it then? a multitude must necessarily come together, for they will hear that thou art come.

22

Тож як бути? Напевне, [збереться натовп], бо почують, що ти прийшов.

23

This do therefore that we say to thee: We have four men who have a vow on them;

23

Тому зроби те, що тобі радимо. Є в нас четверо чоловіків, які пов’язані обітницею.

24

take these and be purified with them, and pay their expenses, that they may have their heads shaved; and all will know that [of those things] of which they have been informed about thee nothing is [true]; but that thou thyself also walkest orderly, keeping the law.

24

Візьми їх і очистися з ними, заплати за них витрати, щоб вони обстригли голови. І всі довідаються, що чутки про тебе неправдиві, але що й сам дотримуєшся Закону, живеш згідно з ним.

25

But concerning [those of] the nations who have believed, we have written, deciding that they should [observe no such thing, only to] keep themselves both from things offered to idols, and from blood, and from things strangled, and from fornication.

25

А стосовно язичників, які повірили, ми, обміркувавши, написали, щоб [вони не дотримувалися нічого з того, а тільки щоб] оберігали себе від посвяченого ідолам, крові, задушеного і розпусти.

26

Then Paul, taking the men, on the next day, having been purified, entered with them into the temple, signifying the time the days of the purification would be fulfilled, until the offering was offered for every one of them.

26

Тоді Павло, взявши чоловіків, очистився з ними наступного дня і ввійшов до храму сповістити, коли закінчаться дні очищення і за кожного з них буде принесено жертву.

27

Paul Seized in the Temple

And when the seven days were nearly completed, the Jews from Asia, having seen him in the temple, set all the crowd in a tumult, and laid hands upon him,

27

А коли мали закінчитися сім днів, юдеї, які з Азії, побачивши Павла в храмі, підбурили весь натовп і наклали на нього руки,

28

crying, Israelites, help! this is the man who teaches all everywhere against the people, and the law, and this place, and has brought Greeks too into the temple, and profaned this holy place.

28

вигукуючи: Мужі ізраїльські, допоможіть! Це людина, яка всіх усюди навчає проти народу, Закону і цього місця! Та ще й греків увів до храму і збезчестив це святе місце!

29

For they had before seen Trophimus the Ephesian with him in the city, whom they supposed that Paul had brought into the temple.

29

Бо вони побачили з ним у місті Трохима з Ефеса й думали, що Павло ввів його в храм.

30

And the whole city was moved, and there was a concourse of the people; and having laid hold on Paul they drew him out of the temple, and immediately the doors were shut.

30

Заметушилося все місто, і було збіговисько народу; схопивши Павла, потягли його геть із храму, а двері негайно зачинили.

31

And as they were seeking to kill him, a representation came to the chiliarch of the band that the whole of Jerusalem was in a tumult;

31

Коли ж намагалися вони його вбити, вістка, що заворушився весь Єрусалим, дійшла до тисяцького когорти.

32

who, taking with him immediately soldiers and centurions, ran down upon them. But they, seeing the chiliarch and the soldiers, ceased beating Paul.

32

Узявши воїнів та сотників, він негайно подався до них, а вони, побачивши тисяцького й воїнів, перестали бити Павла.

33

Then the chiliarch came up and laid hold upon him, and commanded [him] to be bound with two chains, and inquired who he might be, and what he had done.

33

Тоді тисяцький підійшов, схопив його, наказав скувати двома залізними ланцюгами та випитував, хто він і що зробив.

34

And different persons cried some different thing in the crowd. But he, not being able to know the certainty on account of the uproar, commanded him to be brought into the fortress.

34

Але кожний у натовпі кричав щось своє. Він же, не маючи змоги докладно зрозуміти через колотнечу, наказав відвести його до казарми.

35

But when he got upon the stairs it was so that he was borne by the soldiers on account of the violence of the crowd.

35

Коли ж ступив на сходи, воїни були змушені нести його через несамовитість юрби,

36

For the multitude of the people followed, crying, Away with him.

36

бо слідом ішов незліченний натовп, який кричав: Геть його!

37

Paul Speaks to the People

But as he was about to be led into the fortress, Paul says to the chiliarch, Is it allowed me to say something to thee? And he said, Dost thou know Greek?

37

Як мали ввійти в казарми, Павло сказав тисяцькому: Чи можна мені щось тобі сказати? Той відповів: То ти знаєш по-грецькому?

38

Thou art not then that Egyptian who before these days raised a sedition and led out into the wilderness the four thousand men of the assassins?

38

Ти часом не той єгиптянин, який перед цими днями вчинив заколот і вивів у пустелю чотири тисячі вбивць?

39

But Paul said, *I* am a Jew of Tarsus, citizen of no insignificant city of Cilicia, and I beseech of thee, allow me to speak to the people.

39

А Павло відповів: Я — чоловік, юдей із Тарса в Килікії, громадянин славного міста. Благаю тебе, дозволь мені промовити до народу!

40

And when he had allowed him, Paul, standing on the stairs, beckoned with his hand to the people; and a great silence having been made, he addressed them in the Hebrew tongue, saying,

40

Коли той дозволив йому, Павло, стоячи на сходах, дав народові знак рукою. А як настала велика тиша, звернувся юдейською мовою, кажучи:

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

Acts 21

Дії 21