Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Paul Before the Sanhedrin

And Paul, fixing his eyes on the council, said, Brethren, I have walked in all good conscience with God unto this day.

1

Поглянувши ж Павел пильно на раду рече: Мужі брати, я жив у всїй добрій совістї перед Богом до сього дня.

2

But the high priest Ananias ordered those standing by him to smite his mouth.

2

Архиєрей же Ананїя звелїв тим, що стояли перед ним, бити його в лице.

3

Then Paul said to him, God will smite thee, whited wall. And *thou*, dost thou sit judging me according to the law, and breaking the law commandest me to be smitten?

3

Тодї рече Павел до него: Бити ме тебе Бог, стїно побіляна; і ти сидиш, щоб судити мене по закону, а проти закону велиш мене бити?

4

And those that stood by said, Dost thou rail against the high priest of God?

4

Ті ж, що стояли, сказали: Ти архиєрея Божого злорічиш?

5

And Paul said, I was not conscious, brethren, that he was high priest; for it is written, Thou shalt not speak evilly of the ruler of thy people.

5

Рече ж Павел: Не знав я, брати, що се архиєрей: писано бо: Не казати меш лихого на князя народу твого.

6

But Paul, knowing that the one part [of them] were of the Sadducees and the other of the Pharisees, cried out in the council, Brethren, *I* am a Pharisee, son of Pharisees: *I* am judged concerning the hope and resurrection of [the] dead.

6

Постерігши ж Павел, що одна часть (людей) Садукейська, а друга Фарисейська, покликнув у радї: Мужі брати! я Фарисей, син Фарисеїв; за надїю воскресення мертвих мене судять.

7

And when he had spoken this, there was a tumult of the Pharisees and the Sadducees, and the multitude was divided.

7

Як ж се промовив, постала незгода між Фарисеями та Садукеями; і роздїлилась громада.

8

For Sadducees say there is no resurrection, nor angel, nor spirit; but Pharisees confess both of them.

8

Садукеї бо кажуть, що нема воскресення, нї ангела, нї духа, а Фарисеї визнають обох.

9

And there was a great clamour, and the scribes of the Pharisees' part rising up contended, saying, We find nothing evil in this man; and if a spirit has spoken to him, or an angel ...

9

Постав же крик великий; і, вставши письменники части Фарисейської, змагались, говорячи: Нїчого лихого не знаходимо в чоловікові сему; коли ж дух промовив до него або ангел, то не воюймо з Богом.

10

And a great tumult having arisen, the chiliarch, fearing lest Paul should have been torn in pieces by them, commanded the troop to come down and take him by force from the midst of them, and to bring [him] into the fortress.

10

І, як постала буча велика, тисячник, опасуючись, щоб вони не розірвали Павла, звелїв воїнам зійти, та, вхопивши його з посеред них, привести в замок.

11

But the following night the Lord stood by him, and said, Be of good courage; for as thou hast testified the things concerning me at Jerusalem, so thou must bear witness at Rome also.

11

Другої ж ночи став перед ним Господь і рече: Бодрись, Павле; як бо ти сьвідкував про мене в Єрусалимі, так ти маєш і в Римі сьвідкувати.

12

The Plot to Kill Paul

And when it was day, the Jews, having banded together, put themselves under a curse, saying that they would neither eat nor drink till they should kill Paul.

12

Як же настав день, зложивши змову деякі з Жидів, заклялись, говорячи, що нї їсти муть, нї пити муть, доки не вбють Павла.

13

And they were more than forty who had joined together in this oath;

13

Було ж більш сорока, що сю клятьбу зробили.

14

and they went to the chief priests and elders, and said, We have cursed ourselves with a curse to taste nothing until we kill Paul.

14

Приступивши вони до архиєреїв та старших, казали: клятьбою поклялись ми нїчого не їсти, доки не вбємо Павла.

15

Now therefore do ye with the council make a representation to the chiliarch so that he may bring him down to you, as about to determine more precisely what concerns him, and we, before he draws near, are ready to kill him.

15

Тепер же ви дайте знати тисячникові й радї, щоб завтра вивів його до вас, нїби хочете розвідатись пильнїще про справу його; ми ж, поки ще він наближить ся, готові будемо вбити його.

16

But Paul's sister's son, having heard of the lying in wait, came and entered into the fortress and reported [it] to Paul.

16

Прочувши ж син сестри Павлової про їх задум на него, прийшовши і ввійшовши в замок, сказав Павлові.

17

And Paul, having called one of the centurions, said, Take this youth to the chiliarch, for he has something to report to him.

17

Покликавши ж Павел одного з сотників, рече: Одведи хлопця сього до тисячника; має бо щось сказати йому.

18

He therefore, having taken him with [him], led him to the chiliarch, and says, The prisoner Paul called me to [him] and asked me to lead this youth to thee, who has something to say to thee.

18

Він же, взявши його, повів до тисячника, й каже: Вязник Павел, покликавши мене, просив привести до тебе сього хлопця; має бо щось сказати тобі.

19

And the chiliarch having taken him by the hand, and having gone apart in private, inquired, What is it that thou hast to report to me?

19

Узявши ж його за руку тисячник, і відійшовши на самоту, питав його: Про що ти маєш звістити менї?

20

And he said, The Jews have agreed together to make a request to thee, that thou mayest bring Paul down to-morrow into the council, as about to inquire something more precise concerning him.

20

Він же каже, що Жиди змовились просити тебе, щоб завтра привів Павла до них у раду, наче б хотїли лучче розпитатись про него.

21

Do not thou then be persuaded by them, for there lie in wait for him of them more than forty men, who have put themselves under a curse neither to eat nor drink till they kill him; and now they are ready waiting the promise from thee.

21

Ти ж не слухай їх: засїдаєть ся бо їх на него більш сорока чоловік, що закляли ся не їсти й не пити, доки не вбють його; і тепер готові вони, дожидаючи від тебе обіцянки.

22

The chiliarch then dismissed the youth, commanding [him], Utter to no one that thou hast represented these things to me.

22

Тисячник же відпустив хлопця, звелївши нїкому не казати, що се виявив єси передо мною.

23

Paul Sent to Felix at Caesarea

And having called to [him] certain two of the centurions, he said, Prepare two hundred soldiers that they may go as far as Caesarea, and seventy horsemen, and two hundred light-armed footmen, for the third hour of the night.

23

І, покликавши двох із сотників, каже: Наготовте дві сотнї воїнів, щоб ішли в Кесарию, та сїмдесять комонників, та дві сотнї стрельцїв на третю годину ночи;

24

And [he ordered them] to provide beasts, that they might set Paul on them and carry [him] safe through to Felix the governor,

24

і скотину наготовити, щоб, посадивши Павла, одвели цїлого до старости Феликса.

25

having written a letter, couched in this form:

25

Написав же й лист такого змісту:

26

Claudius Lysias to the most excellent governor Felix, greeting.

26

Клавдий Лизия вельможному старостї Феликсові: радуй ся.

27

This man, having been taken by the Jews, and being about to be killed by them, I came up with the military and took out [of their hands], having learned that he was a Roman.

27

Чоловіка сего Жиди схопили і мали вбити; я ж, пристигши з військом, одняв його, довідавшись, що він Римлянин.

28

And desiring to know the charge on which they accused him, I brought him down to their council;

28

Хотївши ж довідатись про причину, за що обвинували його, увів його в раду їх,

29

whom I found to be accused of questions of their law, but to have no charge laid against him [making him] worthy of death or of bonds.

29

і знайшов, що обвинували його про питання закону їх, та нїякої вини, достойної смерти або кайданів, нема в йому.

30

But having received information of a plot about to be put in execution against the man [by the Jews], I have immediately sent him to thee, commanding also his accusers to say before thee the things that are against him. [Farewell.]

30

Як же сказано менї про зраду, що мала бути од Жидів на чоловіка сього, зараз післав я його до тебе, звелївши і винувателям його говорити перед тобою, що мають на него. Бувай здоров.

31

The soldiers therefore, according to what was ordered them, took Paul and brought him by night to Antipatris,

31

Воїни ж, як звелено їм, узявши Павла, повели в ночі в Антипатриду.

32

and on the morrow, having left the horsemen to go with him, returned to the fortress.

32

А назавтра, зоставивши комонників ійти з ним, вернулись у замок.

33

And these, having entered into Caesarea, and given up the letter to the governor, presented Paul also to him.

33

Вони ж, ввійшовши в Кесарию і оддавши лист старостї, поставили перед ним і Павла.

34

And having read [it], and asked of what eparchy he was, and learned that [he was] of Cilicia,

34

Прочитавши ж староста і спитавши, з якої він країни, та довідавшись, що з Киликиї,

35

he said, I will hear thee fully when thine accusers also are arrived. And he commanded him to be kept in Herod's praetorium.

35

слухати му тебе, каже, як прийдуть винувателї твої. І звелїв стерегти його в преториї Іродовій.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Acts 23

Дії 23