Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

Peter and John Before the Council

And as they were speaking to the people, the priests and captain of the temple and the Sadducees came upon them,

1

Коли вони промовляли до народу, підійшли до них священики, начальник сторожі храму та садукеї [1] ,

2

being distressed on account of their teaching the people and preaching by Jesus the resurrection from among [the] dead;

2

обурені тим, що вони навчали народ, проповідували воскресіння з мертвих в Ісусі.

3

and they laid hands on them, and put them in ward till the morrow; for it was already evening.

3

Вони наклали на них руки і посадили у в’язницю до ранку, оскільки був уже вечір.

4

But many of those who had heard the word believed; and the number of the men had become [about] five thousand.

4

Багато з тих, які чули слово, повірили; кількість таких людей сягала п’яти тисяч.

5

And it came to pass on the morrow that their rulers and elders and scribes were gathered together at Jerusalem,

5

А наступного дня в Єрусалимі зібралися їхні начальники, старші й книжники [2];

6

and Annas the high priest, and Caiaphas, and John, and Alexander, and as many as were of [the] high priestly family;

6

і Анна — первосвященик, і Каяфа, і Іван, і Олександр, і всі інші, які були з первосвященицького роду;

7

and having placed them in the midst they inquired, In what power or in what name have *ye* done this?

7

поставивши їх посередині, вони допитувалися: Якою силою чи яким ім’ям ви це зробили?

8

Then Peter, filled with [the] Holy Spirit, said to them, Rulers of the people and elders [of Israel],

8

Тоді Петро, сповнений Святим Духом, сказав їм: Начальники народу і старші [ізраїльські]!

9

if *we* this day are called upon to answer as to the good deed [done] to the infirm man, how *he* has been healed,

9

Якщо нас нині допитують про добрий учинок хворій людині, як вона одужала,

10

be it known to you all, and to all the people of Israel, that in the name of Jesus Christ the Nazaraean, whom *ye* have crucified, whom God has raised from among [the] dead, by *him* this [man] stands here before you sound [in body].

10

то хай буде всім вам і всьому народові ізраїльському відомо: Ім’ям Ісуса Христа, Назарянина, Якого ви розіп’яли. Його Бог воскресив із мертвих; це Він зцілив того, хто стоїть перед вами.

11

*He* is the stone which has been set at nought by you the builders, which is become the corner stone.

11

Він є камінь, знехтуваний вами, будівничими, — камінь, що став наріжним.

12

And salvation is in none other, for neither is there another name under heaven which is given among men by which we must be saved.

12

І в нікому іншому немає спасіння, бо під небом немає іншого імені, даного людям, яким належить нам спастися!

13

Peter and John Threatened, Released

But seeing the boldness of Peter and John, and perceiving that they were unlettered and uninstructed men, they wondered; and they recognised them that they were with Jesus.

13

Помітивши відвагу Петра й Івана і дізнавшись, що це люди невчені й прості, вони дивувалися, бо знали їх, що були з Ісусом.

14

And beholding the man who had been healed standing with them, they had nothing to reply;

14

І дивлячись на оздоровленого чоловіка, який стояв з ними, вони нічого не могли сказати проти.

15

but having commanded them to go out of the council they conferred with one another,

15

Наказавши їм вийти із синедріону [3] , вони радилися між собою,

16

saying, What shall we do to these men? for that indeed an evident sign has come to pass through their means is manifest to all that inhabit Jerusalem, and we cannot deny it.

16

кажучи: Що нам робити з цими людьми? Адже через них зроблено явне чудо, яке відоме всім, хто живе в Єрусалимі, — і не можемо того заперечувати.

17

But that it be not further spread among the people, let us threaten them severely no longer to speak to any man in this name.

17

Але щоби більше не поширювалося між народом, заборонімо їм [під загрозою], щоби далі нікому з людей не говорили про це Ім’я!

18

And having called them, they charged [them] not to speak at all nor teach in the name of Jesus.

18

І, покликавши їх, наказали зовсім не говорити і не навчати в Ім’я Ісуса.

19

But Peter and John answering said to them, If it be righteous before God to listen to you rather than to God, judge ye;

19

А Петро та Іван у відповідь сказали їм: Розсудіть, чи справедливо перед Богом більше слухати вас, аніж Бога?

20

for as for us *we* cannot refrain from speaking of the things which we have seen and heard.

20

Адже ми не можемо не розповідати про те, що бачили і чули!

21

But they, having further threatened them, let them go, finding no way how they might punish them, on account of the people, because all glorified God for what had taken place;

21

Вони ж, погрозивши, відпустили їх, нічого не знаходячи, щоби покарати їх, — через народ, бо всі прославляли Бога за те, що сталося.

22

for the man on whom this sign of healing had taken place was above forty years old.

22

А чоловік, з яким сталося це чудо зцілення, мав понад сорок років.

23

The Believers' Prayer for Boldness

And having been let go, they came to their own [company], and reported all that the chief priests and elders had said to them.

23

Коли їх відпустили, вони прийшли до своїх і переказали те, що їм говорили первосвященики і старші.

24

And they, having heard [it], lifted up [their] voice with one accord to God, and said, Lord, *thou* art the God who made the heaven and the earth and the sea, and all that is in them;

24

Ті, коли почули, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: Владико [Боже], Ти, Котрий створив небо і землю, море й усе, що в них!

25

who hast said by the mouth of thy servant David, Why have [the] nations raged haughtily and [the] peoples meditated vain things?

25

Який Святим Духом устами нашого батька, Твого слуги Давида, сказав: Чому розбушувалися люди, і народи задумали марноту?

26

The kings of the earth were there, and the rulers were gathered together against the Lord and against his Christ.

26

Зійшлися земні царі, зібралися правителі разом проти Господа та проти Його Христа!

27

For in truth against thy holy servant Jesus, whom thou hadst anointed, both Herod and Pontius Pilate, with [the] nations, and peoples of Israel, have been gathered together in this city

27

Адже справді в цьому місті зібралися проти святого Слуги Твого Ісуса, Якого Ти помазав, — Ірод і Понтій Пилат із язичниками та людьми Ізраїлю,

28

to do whatever thy hand and thy counsel had determined before should come to pass.

28

аби здійснити те, що наперед призначила Твоя рука і Твоя воля, щоб воно сталося.

29

And now, Lord, look upon their threatenings, and give to thy bondmen with all boldness to speak thy word,

29

Тепер же, Господи, поглянь на їхні погрози і дай Своїм рабам з усією сміливістю говорити Твоє слово.

30

in that thou stretchest out thy hand to heal, and that signs and wonders take place through the name of thy holy servant Jesus.

30

Коли простягнеш Свою руку для оздоровлення, ознак і чудес, щоби збувалися вони святим Ім’ям Твого слуги Ісуса!

31

And when they had prayed, the place in which they were assembled shook, and they were all filled with the Holy Spirit, and spoke the word of God with boldness.

31

І як вони помолилися, затряслося те місце, де вони були зібрані, і всі наповнилися Святим Духом і сміливо почали говорити Боже Слово.

32

Sharing among Believers

And the heart and soul of the multitude of those that had believed were one, and not one said that anything of what he possessed was his own, but all things were common to them;

32

Усі ті, які повірили, мали одне серце і душу; і ніхто нічого зі свого майна не називав власним, бо все було в них спільне.

33

and with great power did the apostles give witness of the resurrection of the Lord Jesus, and great grace was upon them all.

33

Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на них усіх.

34

For neither was there any one in want among them; for as many as were owners of lands or houses, selling them, brought the price of what was sold

34

Не було між ними жодного нужденного. Бо ті, хто мав поле або дім, продавали їх та приносили кошти від проданого

35

and laid it at the feet of the apostles; and distribution was made to each according as any one might have need.

35

і клали біля ніг апостолів, а кожному давалося те, чого хто потребував.

36

And Joseph, who had been surnamed Barnabas by the apostles (which is, being interpreted, Son of consolation), a Levite, Cyprian by birth,

36

Так Йосиф, прозваний апостолами Варнавою, — що в перекладі означає «син потіхи», — левіт, родом з Кіпру,

37

being possessed of land, having sold [it], brought the money and laid it at the feet of the apostles.

37

мав поле; він продав його, приніс гроші й поклав біля ніг апостолів.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

Acts 4

Дії 4