Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Paul's Concern for the Jews

I say [the] truth in Christ, I lie not, my conscience bearing witness with me in [the] Holy Spirit,

1

Правду кажу в Христї, не обманюю, як сьвідкує менї (й) совість моя Духом сьвятим,

2

that I have great grief and uninterrupted pain in my heart,

2

що великий менї смуток, і безустання болесть серцю моєму.

3

for I have wished, I myself, to be a curse from the Christ for my brethren, my kinsmen, according to flesh;

3

Бо я сам бажав би бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних менї по тїлу;

4

who are Israelites; whose [is] the adoption, and the glory, and the covenants, and the law-giving, and the service, and the promises;

4

вони ж Ізраїльтяне, їх усиновленнє, і слава, й завіти, й даваннє закону, й судженнє, і обітування;

5

whose [are] the fathers; and of whom, as according to flesh, [is] the Christ, who is over all, God blessed for ever. Amen.

5

їх і отцї, з них і Христос по тїлу, що над усїм Бог, благословенний по віки. Амінь.

6

God's Sovereign Choice

Not however as though the word of God had failed; for not all [are] Israel which [are] of Israel;

6

Не те ж воно, наче б слово Боже не сповнилось; бо не всї ті, що від Ізраїля, сї Ізраїльтяне,

7

nor because they are seed of Abraham [are] all children: but, In Isaac shall a seed be called to thee.

7

анї всї дїти, тим що вони насїннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насїннє.

8

That is, [they that are] the children of the flesh, these [are] not the children of God; but the children of the promise are reckoned as seed.

8

Се єсть: не дїти тїлесні, се дїти Божі, а дїти обітування полїчені в насїннє.

9

For this word [is] of promise, According to this time I will come, and there shall be a son to Sarah.

9

Слово бо обітування таке: Пори сієї прийду, і буде Сарі син.

10

And not only [that], but Rebecca having conceived by one, Isaac our father,

10

Не тільки ж (се); а й Ревека, що почала за одним разом од Ісаака, отця нашого;

11

[the children] indeed being not yet born, or having done anything good or worthless (that the purpose of God according to election might abide, not of works, but of him that calls),

11

ще бо не родились, анї зробили нїчого доброго або лихого (щоб постанова Божа у вибранню пробувала, не по дїлам, а від Того, хто кличе),

12

it was said to her, The greater shall serve the less:

12

сказано їй, що більший служити ме меншому,

13

according as it is written, I have loved Jacob, and I have hated Esau.

13

яко ж писано: Якова злюбив я, а Ісава зненавидїв.

14

What shall we say then? [Is there] unrighteousness with God? Far be the thought.

14

Що ж скажемо? чи вже ж несправедливість у Бога? Нехай не буде.

15

For he says to Moses, I will shew mercy to whom I will shew mercy, and I will feel compassion for whom I will feel compassion.

15

Глаголе бо Мойсейові: Помилую, кого помилую, і змилосерджусь, над ким змилосерджусь.

16

So then [it is] not of him that wills, nor of him that runs, but of God that shews mercy.

16

Тим же воно нї від того, хто хоче, нї від того, хто біжить, а від милуючого Бога.

17

For the scripture says to Pharaoh, For this very thing I have raised thee up from amongst [men], that I might thus shew in thee my power, and so that my name should be declared in all the earth.

17

Глаголе бо писаннє й Фараонові: Що на се іменно підняв я тебе, щоб показати на тобі силу мою, і щоб звістилось імя моє по всїй землї.

18

So then, to whom he will he shews mercy, and whom he will he hardens.

18

Тим же то, кого хоче, милує, а кого хоче, ожорсточує (окаменює).

19

The Calling of the Gentiles

Thou wilt say to me then, Why does he yet find fault? for who resists his purpose?

19

Скажеш же менї: Чого ж іще й винуватить? хто встояв проти волї Його?

20

Aye, but thou, O man, who art *thou* that answerest again to God? Shall the thing formed say to him that has formed it, Why hast thou made me thus?

20

Хто ж се ти, чоловіче, що змагаєш ся з Богом? Хиба скаже зроблене тому, хто зробив його: Нащо зробив єси мене так?

21

Or has not the potter authority over the clay, out of the same lump to make one vessel to honour, and another to dishonour?

21

Або не має власти ганчар над глиною, щоб з того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?

22

And if God, minded to shew his wrath and to make his power known, endured with much long-suffering vessels of wrath fitted for destruction;

22

Коли ж, хотячи Бог показати гнїв свій, і явити силу свою, щадив у великому довготерпінню посуди гнїва, наготовлені на погибель,

23

and that he might make known the riches of his glory upon vessels of mercy, which he had before prepared for glory,

23

і щоб явити богацтво слави своєї на посудах милости, котрих наперед наготовив на славу,

24

us, whom he has also called, not only from amongst [the] Jews, but also from amongst [the] nations?

24

як і над нами, котрих покликав не тільки з Жидів, та й з поган?

25

As he says also in Hosea, I will call not-my-people My people; and the-not-beloved Beloved.

25

Як і в Осії глаголе: Назву немоїх людей людьми моїми, і неполюблену полюбленою.

26

And it shall be, in the place where it was said to them, *Ye* [are] not my people, there shall they be called Sons of [the] living God.

26

І буде на місцї, де сказано їм: Не мій ви народ, там назвуть ся синами Бога живого.

27

But Esaias cries concerning Israel, Should the number of the children of Israel be as the sand of the sea, the remnant shall be saved:

27

Ісаїя ж покликує про Ізраїля: Хоч би було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеть ся:

28

for [he] is bringing the matter to an end, and [cutting [it] short in righteousness; because] a cutting short of the matter will [the] Lord accomplish upon the earth.

28

скінчивши бо слово, поскорить ся в правдї; бо скоро слово зробить Господь на землї.

29

And according as Esaias said before, Unless [the] Lord of hosts had left us a seed, we had been as Sodom, and made like even as Gomorrha.

29

І яко ж прорік Ісаїя: Коли б Господь Саваот не зоставив нам насїння, були б ми, як Содома, й уподобились би Гоморі.

30

Israel's Unbelief

What then shall we say? That [they of the] nations, who did not follow after righteousness, have attained righteousness, but [the] righteousness that is on the principle of faith.

30

Що ж скажемо? Що погане, котрі не вганяли за праведностю, настигли праведність, праведність, що од віри;

31

But Israel, pursuing after a law of righteousness, has not attained to [that] law.

31

Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности.

32

Wherefore? Because [it was] not on the principle of faith, but as of works. They have stumbled at the stumblingstone,

32

Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання.

33

according as it is written, Behold, I place in Zion a stone of stumbling and rock of offence: and he that believes on him shall not be ashamed.

33

Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірує в Него, не осоромить ся.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Куліша та Пулюя

Romans 9

Римлян 9