Darby Bible Translation

Переклад Огієнка

The Resurrection of Christ

But I make known to you, brethren, the glad tidings which I announced to you, which also ye received, in which also ye stand,

1

Звіщаю ж вам, браття, Єва́нгелію, яку я вам благовісти́в, і яку прийняли́ ви, в якій і стоїте́.

2

by which also ye are saved, (if ye hold fast the word which I announced to you as the glad tidings,) unless indeed ye have believed in vain.

2

Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп.

3

For I delivered to you, in the first place, what also I had received, that Christ died for our sins, according to the scriptures;

3

Бо я передав вам найперш, що й прийняв, — що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням,

4

and that he was buried; and that he was raised the third day, according to the scriptures;

4

і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням,

5

and that he appeared to Cephas, then to the twelve.

5

і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м.

6

Then he appeared to above five hundred brethren at once, of whom the most remain until now, but some also have fallen asleep.

6

А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли.

7

Then he appeared to James; then to all the apostles;

7

Пото́му з'явився Він Якову, опісля — усім апо́столам.

8

and last of all, as to an abortion, he appeared to *me* also.

8

А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові.

9

For *I* am the least of the apostles, who am not fit to be called apostle, because I have persecuted the assembly of God.

9

Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву.

10

But by God's grace I am what I am; and his grace, which [was] towards me, has not been vain; but I have laboured more abundantly than they all, but not *I*, but the grace of God which [was] with me.

10

Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда — не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона.

11

Whether, therefore, I or they, thus we preach, and thus ye have believed.

11

Тож чи я, чи вони, — ми так проповідуємо, і так ви ввірували.

12

The Resurrection of the Dead

Now if Christ is preached that he is raised from among [the] dead, how say some among you that there is not a resurrection of [those that are] dead?

12

Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, — як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих?

13

But if there is not a resurrection of [those that are] dead, neither is Christ raised:

13

Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес!

14

but if Christ is not raised, then, indeed, vain also [is] our preaching, and vain also your faith.

14

Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!

15

And we are found also false witnesses of God; for we have witnessed concerning God that he raised the Christ, whom he has not raised if indeed [those that are] dead are not raised.

15

Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.

16

For if [those that are] dead are not raised, neither is Christ raised;

16

Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!

17

but if Christ be not raised, your faith [is] vain; ye are yet in your sins.

17

Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, — ви в своїх ще гріхах,

18

Then indeed also those who have fallen asleep in Christ have perished.

18

тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись!

19

If in this life only we have hope in Christ, we are [the] most miserable of all men.

19

Коли ми наді́ємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасні́ші від усіх людей!

20

The Order of Resurrection

(But now Christ is raised from among [the] dead, first-fruits of those fallen asleep.

20

Та нині Христос воскрес із мертвих, — пе́рвісток серед покі́йних.

21

For since by man [came] death, by man also resurrection of [those that are] dead.

21

Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих.

22

For as in the Adam all die, thus also in the Christ all shall be made alive.

22

Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,

23

But each in his own rank: [the] first-fruits, Christ; then those that are the Christ's at his coming.

23

кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу.

24

Then the end, when he gives up the kingdom to him [who is] God and Father; when he shall have annulled all rule and all authority and power.

24

А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу.

25

For he must reign until he put all enemies under his feet.

25

Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“

26

[The] last enemy [that] is annulled [is] death.

26

Як ворог останній — смерть зни́щиться,

27

For he has put all things in subjection under his feet. But when he says that all things are put in subjection, [it is] evident that [it is] except him who put all things in subjection to him.

27

бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все.

28

But when all things shall have been brought into subjection to him, then the Son also himself shall be placed in subjection to him who put all things in subjection to him, that God may be all in all.)

28

А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все.

29

Since what shall the baptised for the dead do if [those that are] dead rise not at all? why also are they baptised for them?

29

Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться?

30

Why do *we* also endanger ourselves every hour?

30

Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки?

31

Daily I die, by your boasting which I have in Christ Jesus our Lord.

31

Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.

32

If, [to speak] after the manner of man, I have fought with beasts in Ephesus, what is the profit to me if [those that are] dead do not rise? let us eat and drink; for to-morrow we die.

32

Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“

33

Be not deceived: evil communications corrupt good manners.

33

Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї!

34

Awake up righteously, and sin not; for some are ignorant of God: I speak to you as a matter of shame.

34

Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором!

35

The Resurrection Body

But some one will say, How are the dead raised? and with what body do they come?

35

Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“

36

Fool; what *thou* sowest is not quickened unless it die.

36

Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре.

37

And what thou sowest, thou sowest not the body that shall be, but a bare grain: it may be of wheat, or some one of the rest:

37

І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого,

38

and God gives to it a body as he has pleased, and to each of the seeds its own body.

38

і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його.

39

Every flesh [is] not the same flesh, but one [is] of men, and another flesh of beasts, and another [flesh] of birds, and another of fishes.

39

Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб.

40

And [there are] heavenly bodies, and earthly bodies: but different is the glory of the heavenly, different that of the earthly:

40

Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним.

41

one [the] sun's glory, and another [the] moon's glory, and another [the] stars' glory; for star differs from star in glory.

41

Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою!

42

Thus also [is] the resurrection of the dead. It is sown in corruption, it is raised in incorruptibility.

42

Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає,

43

It is sown in dishonour, it is raised in glory. It is sown in weakness, it is raised in power.

43

сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає,

44

It is sown a natural body, it is raised a spiritual body: if there is a natural body, there is also a spiritual [one].

44

сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.

45

Thus also it is written, The first man Adam became a living soul; the last Adam a quickening spirit.

45

Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий.

46

But that which is spiritual [was] not first, but that which is natural, then that which is spiritual:

46

Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.

47

the first man out of [the] earth, made of dust; the second man, out of heaven.

47

Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь.

48

Such as he made of dust, such also those made of dust; and such as the heavenly [one], such also the heavenly [ones].

48

Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.

49

And as we have borne the image of the [one] made of dust, we shall bear also the image of the heavenly [one].

49

І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити.

50

Where O Death is Your Victory?

But this I say, brethren, that flesh and blood cannot inherit God's kingdom, nor does corruption inherit incorruptibility.

50

І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.

51

Behold, I tell you a mystery: We shall not all fall asleep, but we shall all be changed,

51

Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, —

52

in an instant, in [the] twinkling of an eye, at the last trumpet; for the trumpet shall sound, and the dead shall be raised incorruptible, and *we* shall be changed.

52

раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!

53

For this corruptible must needs put on incorruptibility, and this mortal put on immortality.

53

Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.

54

But when this corruptible shall have put on incorruptibility, and this mortal shall have put on immortality, then shall come to pass the word written: Death has been swallowed up in victory.

54

А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“!

55

Where, O death, [is] thy sting? where, O death, thy victory?

55

Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́?

56

Now the sting of death [is] sin, and the power of sin the law;

56

Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н.

57

but thanks to God, who gives us the victory by our Lord Jesus Christ.