Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

The Resurrection of Christ

But I make known to you, brethren, the glad tidings which I announced to you, which also ye received, in which also ye stand,

1

Звіщаю вам, брати, Євангеліє, яке я вам сповістив, яке ви прийняли, в якому стоїте і

2

by which also ye are saved, (if ye hold fast the word which I announced to you as the glad tidings,) unless indeed ye have believed in vain.

2

яким спасаєтеся, коли дотримуєте слово таким, яким я вам його сповістив; якщо ж ні, — ви повірили надаремно.

3

For I delivered to you, in the first place, what also I had received, that Christ died for our sins, according to the scriptures;

3

Найперше я вам передав те, що й прийняв, що Христос, згідно з Писанням, помер за наші гріхи,

4

and that he was buried; and that he was raised the third day, according to the scriptures;

4

і Він був похований, і третього дня воскрес, згідно з Писанням;

5

and that he appeared to Cephas, then to the twelve.

5

і з’явився Кифі, тоді дванадцятьом;

6

Then he appeared to above five hundred brethren at once, of whom the most remain until now, but some also have fallen asleep.

6

після того Він з’явився одночасно понад п’ятистам братам, з яких багато хто живе ще й донині, а деякі спочили.

7

Then he appeared to James; then to all the apostles;

7

Пізніше з’явився Якову, а тоді — усім апостолам;

8

and last of all, as to an abortion, he appeared to *me* also.

8

нарешті з’явився і мені, — наче якомусь недоноскові.

9

For *I* am the least of the apostles, who am not fit to be called apostle, because I have persecuted the assembly of God.

9

Адже я найменший з апостолів, недостойний називатися апостолом, оскільки я переслідував Божу Церкву.

10

But by God's grace I am what I am; and his grace, which [was] towards me, has not been vain; but I have laboured more abundantly than they all, but not *I*, but the grace of God which [was] with me.

10

Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать, що в мені, не була марною, бо я трудився більше за них усіх; втім, не я, а Божа благодать, що була зі мною.

11

Whether, therefore, I or they, thus we preach, and thus ye have believed.

11

Тож чи я, чи вони, але ми так проповідуємо, і так ви повірили.

12

The Resurrection of the Dead

Now if Christ is preached that he is raised from among [the] dead, how say some among you that there is not a resurrection of [those that are] dead?

12

Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, то як деякі з вас кажуть, що немає воскресіння мертвих?

13

But if there is not a resurrection of [those that are] dead, neither is Christ raised:

13

Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес.

14

but if Christ is not raised, then, indeed, vain also [is] our preaching, and vain also your faith.

14

А якщо Христос не воскрес, тоді марна й проповідь наша, марна й віра ваша.

15

And we are found also false witnesses of God; for we have witnessed concerning God that he raised the Christ, whom he has not raised if indeed [those that are] dead are not raised.

15

Ми ж виявляємося неправдивими Божими свідками, бо засвідчили про Бога, що Він воскресив Христа, Якого не воскресив, якщо насправді мертві не воскресають.

16

For if [those that are] dead are not raised, neither is Christ raised;

16

Адже коли мертві не воскресають, то й Христос не воскрес.

17

but if Christ be not raised, your faith [is] vain; ye are yet in your sins.

17

Якщо ж Христос не воскрес, тоді віра ваша марна: ви все ще в гріхах ваших.

18

Then indeed also those who have fallen asleep in Christ have perished.

18

Тоді й ті, які упокоїлися у Христі, загинули!

19

If in this life only we have hope in Christ, we are [the] most miserable of all men.

19

Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей!

20

The Order of Resurrection

(But now Christ is raised from among [the] dead, first-fruits of those fallen asleep.

20

Та тепер Христос устав з мертвих, — первісток з покійних.

21

For since by man [came] death, by man also resurrection of [those that are] dead.

21

Оскільки смерть через людину, — то через людину й воскресіння мертвих.

22

For as in the Adam all die, thus also in the Christ all shall be made alive.

22

Як в Адамі всі помирають, так у Христі всі оживуть.

23

But each in his own rank: [the] first-fruits, Christ; then those that are the Christ's at his coming.

23

Кожний у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, які Христові, — під час Його приходу,

24

Then the end, when he gives up the kingdom to him [who is] God and Father; when he shall have annulled all rule and all authority and power.

24

а потім — кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяку владу, усяке панування та силу.

25

For he must reign until he put all enemies under his feet.

25

Бо Йому належить царювати, доки не покладе всіх Своїх ворогів Собі під ноги.

26

[The] last enemy [that] is annulled [is] death.

26

Останній ворог, який буде знищений, — це смерть,

27

For he has put all things in subjection under his feet. But when he says that all things are put in subjection, [it is] evident that [it is] except him who put all things in subjection to him.

27

бо все підкорив Йому під ноги. Коли ж каже, що все вже підкорене, то ясно, що це за винятком Того, Хто підкорив Йому все.

28

But when all things shall have been brought into subjection to him, then the Son also himself shall be placed in subjection to him who put all things in subjection to him, that God may be all in all.)

28

Коли ж підкорить Йому все, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто підкорив Йому все, щоб Він був Богом усім і в усьому.

29

Since what shall the baptised for the dead do if [those that are] dead rise not at all? why also are they baptised for them?

29

Бо що роблять ті, які хрестяться заради мертвих? Якщо мертві взагалі не встають, то навіщо хреститися задля мертвих?

30

Why do *we* also endanger ourselves every hour?

30

Для чого ми постійно наражаємося на небезпеки?

31

Daily I die, by your boasting which I have in Christ Jesus our Lord.

31

Я щодня помираю; така ваша похвала, брати, яку маю в Христі Ісусі, нашому Господі.

32

If, [to speak] after the manner of man, I have fought with beasts in Ephesus, what is the profit to me if [those that are] dead do not rise? let us eat and drink; for to-morrow we die.

32

Коли я боровся зі звірами в Ефесі як людина, то яка мені від того користь? Якщо мертві не встають, то «будемо їсти і пити, бо завтра помремо».

33

Be not deceived: evil communications corrupt good manners.

33

Не давайте себе обманути: погане товариство псує добрі звичаї.

34

Awake up righteously, and sin not; for some are ignorant of God: I speak to you as a matter of shame.

34

Станьте насправді тверезими й не грішіть, бо деякі, кажу вам на сором, Бога не знають.

35

The Resurrection Body

But some one will say, How are the dead raised? and with what body do they come?

35

Але дехто скаже: Як же мертві встануть? В якому тілі прийдуть?

36

Fool; what *thou* sowest is not quickened unless it die.

36

Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре.

37

And what thou sowest, thou sowest not the body that shall be, but a bare grain: it may be of wheat, or some one of the rest:

37

І те, що ти сієш, то не майбутнє тіло сієш, а тільки зерно, яке прийдеться, — пшениці чи чогось іншого.

38

and God gives to it a body as he has pleased, and to each of the seeds its own body.

38

А Бог дає йому тіло, яке забажає: кожному насінню — власне тіло.

39

Every flesh [is] not the same flesh, but one [is] of men, and another flesh of beasts, and another [flesh] of birds, and another of fishes.

39

Не кожне тіло є таким самим тілом; інше тіло в людей, інше — у тварин, інше — в риб, інше — у птахів.

40

And [there are] heavenly bodies, and earthly bodies: but different is the glory of the heavenly, different that of the earthly:

40

Є тіла небесні й тіла земні. Але одна слава в небесних, а інша — у земних.

41

one [the] sun's glory, and another [the] moon's glory, and another [the] stars' glory; for star differs from star in glory.

41

Інша слава в сонця, інша слава в місяця, інша слава в зірок, бо зірка від зірки відрізняється славою.

42

Thus also [is] the resurrection of the dead. It is sown in corruption, it is raised in incorruptibility.

42

Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, встає в нетлінні;

43

It is sown in dishonour, it is raised in glory. It is sown in weakness, it is raised in power.

43

сіється в неславі, встає в славі; сіється в немочі, встає в силі;

44

It is sown a natural body, it is raised a spiritual body: if there is a natural body, there is also a spiritual [one].

44

сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Якщо є тіло душевне, то є й духовне.

45

Thus also it is written, The first man Adam became a living soul; the last Adam a quickening spirit.

45

Так і написано: Перша людина — Адам — став живою душею, а останній Адам — Дух, Який оживляє.

46

But that which is spiritual [was] not first, but that which is natural, then that which is spiritual:

46

Але не духовний спочатку, а душевний; потім — духовний.

47

the first man out of [the] earth, made of dust; the second man, out of heaven.

47

Перша людина — із землі, земна. Друга Людина, [Господь], — з неба.

48

Such as he made of dust, such also those made of dust; and such as the heavenly [one], such also the heavenly [ones].

48

Який земний — такі й земні, і Який небесний — такі й небесні.

49

And as we have borne the image of the [one] made of dust, we shall bear also the image of the heavenly [one].

49

І як ми носили образ земного, так носитимемо образ небесного.

50

Where O Death is Your Victory?

But this I say, brethren, that flesh and blood cannot inherit God's kingdom, nor does corruption inherit incorruptibility.

50

Ось що кажу, брати: тіло й кров Божого Царства успадкувати не можуть, і тління нетлінного не успадковує.

51

Behold, I tell you a mystery: We shall not all fall asleep, but we shall all be changed,

51

Ось кажу вам таємницю: не всі ми впокоїмося, але всі перемінимося, —

52

in an instant, in [the] twinkling of an eye, at the last trumpet; for the trumpet shall sound, and the dead shall be raised incorruptible, and *we* shall be changed.

52

раптово, миттєво, при останній сурмі; вона засурмить — і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимося.

53

For this corruptible must needs put on incorruptibility, and this mortal put on immortality.

53

Адже це тлінне має зодягнутися в нетління, і це смертне має зодягнутися в безсмертя.

54

But when this corruptible shall have put on incorruptibility, and this mortal shall have put on immortality, then shall come to pass the word written: Death has been swallowed up in victory.

54

Коли ж це тлінне зодягнеться в нетління, а смертне зодягнеться в безсмертя, тоді збудуться написані слова: Смерть поглинута перемогою!

55

Where, O death, [is] thy sting? where, O death, thy victory?

55

Смерте, де твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?

56

Now the sting of death [is] sin, and the power of sin the law;

56

Жало смерті — це гріх, а сила гріха — Закон.

57

but thanks to God, who gives us the victory by our Lord Jesus Christ.