Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

Our Eternal Dwelling

For we know that if our earthly tabernacle house be destroyed, we have a building from God, a house not made with hands, eternal in the heavens.

1

Бо знаємо, що коли земне наше житло, намет, розпадається, то маємо будівлю Божу, будинок нерукотворний, вічний на небі.

2

For indeed in this we groan, ardently desiring to have put on our house which [is] from heaven;

2

Тому в ньому й зідхаємо, бажаючи надягнути поверх того наше небесне житло,

3

if indeed being also clothed we shall not be found naked.

3

якщо будемо ще вдягнені, а не нагі.

4

For indeed we who are in the tabernacle groan, being burdened; while yet we do not wish to be unclothed, but clothed, that [what is] mortal may be swallowed up by life.

4

Доки ми в цім наметі, — стогнемо під гнітом, бо не хочемо роздягнутися, лише — вдягнутися, аби те, що в нас смертне, було проглинуте життям.

5

Now he that has wrought us for this very thing [is] God, who also has given to us the earnest of the Spirit.

5

Бог же, що створив нас саме для цього, він дав нам завдаток Духа.

6

Therefore [we are] always confident, and know that while present in the body we are absent from the Lord,

6

Увесь час, отже, ми повні відваги і знаємо, що поки в тілі живемо, перебуваємо далеко від Господа,

7

(for we walk by faith, not by sight;)

7

— бо ходимо вірою, а не видінням, —

8

we are confident, I say, and pleased rather to be absent from the body and present with the Lord.

8

ми ж відважні й радше воліємо вийти з тіла, щоб жити біля Господа.

9

Wherefore also we are zealous, whether present or absent, to be agreeable to him.

9

Тому й намагаємося з усіх сил йому подобатися: чи ми в тілі, чи поза тілом.

10

For we must all be manifested before the judgment-seat of the Christ, that each may receive the things [done] in the body, according to those he has done, whether [it be] good or evil.

10

Всім бо нам треба з'явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле.

11

We are Christ's Ambassadors

Knowing therefore the terror of the Lord we persuade men, but have been manifested to God, and I hope also that we have been manifested in your consciences.

11

Знаючи, отже, що таке острах Господній, ми переконуємо людей; Богові ж ми стали явні, та надіюся, що й у ваших сумліннях ми — явні.

12

[For] we do not again commend ourselves to you, but [we are] giving to you occasion of boast in our behalf, that ye may have [such] with those boasting in countenance, and not in heart.

12

Не хочемо самих себе вам знову поручати, але даємо вам нагоду хвалитися нами, щоб ви мали що відповісти тим, які хваляться видимим, — не тим, що в серці.

13

For whether we are beside ourselves, [it is] to God; or are sober, [it is] for you.

13

Бо коли ми не при собі, то для Бога; а коли розсудливі, то для вас.

14

For the love of the Christ constrains us, having judged this: that one died for all, then all have died;

14

Бо любов до Христа спонукує в нас цю думку: Коли один умер за всіх, то всі вмерли.

15

and he died for all, that they who live should no longer live to themselves, but to him who died for them and has been raised.

15

А він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес.

16

So that *we* henceforth know no one according to flesh; but if even we have known Christ according to flesh, yet now we know [him thus] no longer.

16

Так що віднині по-людському ми не знаємо нікого. Коли ж і уявляли собі Христа по-людському, то його вже тепер так собі не уявляємо.

17

So if any one [be] in Christ, [there is] a new creation; the old things have passed away; behold all things have become new:

17

Тому, коли хтось у Христі, той — нове створіння. Старе минуло, настало нове.

18

and all things [are] of the God who has reconciled us to himself by [Jesus] Christ, and given to us the ministry of that reconciliation:

18

Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам службу примирення.

19

how that God was in Christ, reconciling the world to himself, not reckoning to them their offences; and putting in us the word of that reconciliation.

19

Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх переступів, поклавши в нас слово примирення.

20

We are ambassadors therefore for Christ, God as [it were] beseeching by us, we entreat for Christ, Be reconciled to God.

20

Ми ж посли замість Христа, немов би сам Бог напоумлював через нас. Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом!

21

Him who knew not sin he has made sin for us, that *we* might become God's righteousness in him.

21

Того, хто не знав гріха, він за нас зробив гріхом, щоб ми стали Божою праведністю в ньому.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Хоменка

2 Corinthians 5

2 Коринтян 5