Darby Bible Translation

Переклад Огієнка

Our Eternal Dwelling

For we know that if our earthly tabernacle house be destroyed, we have a building from God, a house not made with hands, eternal in the heavens.

1

Знаємо бо, коли зе́мний мешка́льний наме́т наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, — дім нерукотво́рний та вічний.

2

For indeed in this we groan, ardently desiring to have put on our house which [is] from heaven;

2

Тому́ то й зідхаємо, бажаючи приодягти́ся будівлею нашею, що з неба,

3

if indeed being also clothed we shall not be found naked.

3

коли б тільки й одя́гнені ми не знайшлися нагі́!

4

For indeed we who are in the tabernacle groan, being burdened; while yet we do not wish to be unclothed, but clothed, that [what is] mortal may be swallowed up by life.

4

Бо ми, знахо́дячися в цьому наметі, зідхаємо під тягаре́м, бо не хочемо роздягти́ся, але одягти́ся, щоб смертне поже́рлось життям.

5

Now he that has wrought us for this very thing [is] God, who also has given to us the earnest of the Spirit.

5

А Той, Хто на це саме й створив нас, то Бог, що й дав нам завда́ток Духа.

6

Therefore [we are] always confident, and know that while present in the body we are absent from the Lord,

6

Отож, бувши відважні постійно, та знаючи, що, мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому,

7

(for we walk by faith, not by sight;)

7

бо хо́димо вірою, а не виді́нням,

8

we are confident, I say, and pleased rather to be absent from the body and present with the Lord.

8

ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа.

9

Wherefore also we are zealous, whether present or absent, to be agreeable to him.

9

Тому́ ми й пильнуємо, — чи зостаємося в домі тіла, чи вихо́димо з дому, — бути Йому лю́бими.

10

For we must all be manifested before the judgment-seat of the Christ, that each may receive the things [done] in the body, according to those he has done, whether [it be] good or evil.

10

Бо мусимо всі ми з'явитися перед судо́вим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що́ в тілі робив він, — чи добре, чи лихе́.

11

We are Christ's Ambassadors

Knowing therefore the terror of the Lord we persuade men, but have been manifested to God, and I hope also that we have been manifested in your consciences.

11

Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.

12

[For] we do not again commend ourselves to you, but [we are] giving to you occasion of boast in our behalf, that ye may have [such] with those boasting in countenance, and not in heart.

12

Бо не зно́ву себе ми дору́чуємо вам, але даємо вам привід хвали́тися нами, щоб мали ви що проти тих, що хва́ляться обличчям, а не серцем.

13

For whether we are beside ourselves, [it is] to God; or are sober, [it is] for you.

13

Коли бо ми з розуму сходимо, — то Богові, коли ж при здоровому розумі, — то для вас.

14

For the love of the Christ constrains us, having judged this: that one died for all, then all have died;

14

Бо Христова любов спону́кує нас, що ду́мають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.

15

and he died for all, that they who live should no longer live to themselves, but to him who died for them and has been raised.

15

А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.

16

So that *we* henceforth know no one according to flesh; but if even we have known Christ according to flesh, yet now we know [him thus] no longer.

16

Через те відтепе́р ми ніко́го не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!

17

So if any one [be] in Christ, [there is] a new creation; the old things have passed away; behold all things have become new:

17

Тому́ то, коли хто в Христі, той створі́ння нове́, — стародавнє минуло, ото сталось нове́!

18

and all things [are] of the God who has reconciled us to himself by [Jesus] Christ, and given to us the ministry of that reconciliation:

18

Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служі́ння прими́рення,

19

how that God was in Christ, reconciling the world to himself, not reckoning to them their offences; and putting in us the word of that reconciliation.

19

бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважа́вши на їхні провини, і поклав у нас слово прими́рення.

20

We are ambassadors therefore for Christ, God as [it were] beseeching by us, we entreat for Christ, Be reconciled to God.

20

Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!

21

Him who knew not sin he has made sin for us, that *we* might become God's righteousness in him.

21

Бо Того́, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою праведністю в Нім!

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Огієнка

2 Corinthians 5

2 Коринтян 5