Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

Our Eternal Dwelling

For we know that if our earthly tabernacle house be destroyed, we have a building from God, a house not made with hands, eternal in the heavens.

1

Адже ми знаємо, що коли наш земний дім тіла буде зруйнований, то маємо будівлю від Бога: дім нерукотворний, вічний, на небесах.

2

For indeed in this we groan, ardently desiring to have put on our house which [is] from heaven;

2

Тому ми й зітхаємо, прагнучи зодягнутися в нашу небесну будівлю,

3

if indeed being also clothed we shall not be found naked.

3

щоб, хоч і [одягнені], ми не виявилися нагими.

4

For indeed we who are in the tabernacle groan, being burdened; while yet we do not wish to be unclothed, but clothed, that [what is] mortal may be swallowed up by life.

4

Бо ми, які перебуваємо в наметі, зітхаємо під тягарем, оскільки хочемо не роздягтися, а зодягнутися, щоб смертне було поглинуте життям.

5

Now he that has wrought us for this very thing [is] God, who also has given to us the earnest of the Spirit.

5

Той, Хто створив нас для цього, це — Бог, Який дав нам завдаток Духа.

6

Therefore [we are] always confident, and know that while present in the body we are absent from the Lord,

6

Отже, завжди маючи відвагу, знаємо, що коли живемо в тілі, перебуваємо далеко від Господа,

7

(for we walk by faith, not by sight;)

7

адже ми живемо вірою, а не тим, що бачимо.

8

we are confident, I say, and pleased rather to be absent from the body and present with the Lord.

8

Відвагу ж маємо та вподобання для того, щоб краще покинути тіло та перебувати з Господом.

9

Wherefore also we are zealous, whether present or absent, to be agreeable to him.

9

Тому ми і стараємося, — чи перебуваючи в тілі, чи покидаючи його, — бути любими Йому.

10

For we must all be manifested before the judgment-seat of the Christ, that each may receive the things [done] in the body, according to those he has done, whether [it be] good or evil.

10

Адже всі ми маємо з’явитися перед судовим престолом Христа, щоб кожний одержав згідно з тим, що в тілі робив: добро чи зло.

11

We are Christ's Ambassadors

Knowing therefore the terror of the Lord we persuade men, but have been manifested to God, and I hope also that we have been manifested in your consciences.

11

Отже, знаючи Господній страх, ми переконуємо людей; перед Богом же ми відкриті; маю надію, що й перед вашим сумлінням ми відкриті.

12

[For] we do not again commend ourselves to you, but [we are] giving to you occasion of boast in our behalf, that ye may have [such] with those boasting in countenance, and not in heart.

12

Не доручаємо себе вам знову, але даємо вам нагоду похвалитися нами, щоб ви мали відповідь для тих, які хваляться обличчям, а не серцем.

13

For whether we are beside ourselves, [it is] to God; or are sober, [it is] for you.

13

Коли ми виходимо із себе, — то для Бога; коли ж помірковані, — то для вас.

14

For the love of the Christ constrains us, having judged this: that one died for all, then all have died;

14

Адже любов Христа охоплює нас, коли ми думаємо так: [якщо] один помер за всіх, то й усі померли.

15

and he died for all, that they who live should no longer live to themselves, but to him who died for them and has been raised.

15

А Він помер за всіх, щоб ті, які живуть, більше не жили для самих себе, але для Того, Хто за них помер і воскрес.

16

So that *we* henceforth know no one according to flesh; but if even we have known Christ according to flesh, yet now we know [him thus] no longer.

16

Тому ми відтепер нікого не знаємо за тілом. Хоч ми знали Христа за тілом, але тепер більше не знаємо.

17

So if any one [be] in Christ, [there is] a new creation; the old things have passed away; behold all things have become new:

17

Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, — ось постало [все] нове!

18

and all things [are] of the God who has reconciled us to himself by [Jesus] Christ, and given to us the ministry of that reconciliation:

18

Усе — від Бога, Який примирив нас із Собою через Христа і дав нам служіння примирення.

19

how that God was in Christ, reconciling the world to himself, not reckoning to them their offences; and putting in us the word of that reconciliation.

19

Адже Бог у Христі примирив світ із Собою, не зараховуючи їм їхні переступи, і доручив нам слово примирення.

20

We are ambassadors therefore for Christ, God as [it were] beseeching by us, we entreat for Christ, Be reconciled to God.

20

Отже, ми — посли від Імені Христа, і тому наче Сам Бог просить через нас. Від Імені Христа благаємо: примиріться з Богом!

21

Him who knew not sin he has made sin for us, that *we* might become God's righteousness in him.

21

Того, Хто не знав гріха, Він зробив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали Божою праведністю.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Турконяка

2 Corinthians 5

2 Коринтян 5