Darby Bible Translation

Переклад Огієнка

Paul's Ministry

For ye know yourselves, brethren, our entering in which [we had] to you, that it has not been in vain;

Самі бо ви знаєте, браття, прихід наш до вас, що не марни́й він був.

but, having suffered before and been insulted, even as ye know, in Philippi, we were bold in our God to speak unto you the glad tidings of God with much earnest striving.

2

Та хоч ми нате́рпілися перед тим, і дізнали зневаги в Фили́пах, як знаєте, проте ми відва́жилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Єва́нгелію з великою боротьбою.

3

For our exhortation [was] not of deceit, nor of uncleanness, nor in guile;

3

Бо покли́кання наше було не з обмани, ані з нечи́стости, ані від лука́вства,

4

but even as we have been approved of God to have the glad tidings entrusted to us, so we speak; not as pleasing men, but God, who proves our hearts.

4

але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Єва́нгелію, ми говоримо так, не лю́дям дого́джуючи, але Богові, що випробо́вує наші серця.

5

For we have not at any time been [among you] with flattering discourse, even as ye know, nor with a pretext for covetousness, God [is] witness;

5

Ми сло́ва підле́сливого не вживали ніко́ли, як знаєте, і не винні в заже́рливості. Бог свідок тому́!

6

nor seeking glory from men, neither from you nor from others, when we might have been a charge as Christ's apostles;

6

Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших.

7

but have been gentle in the midst of you, as a nurse would cherish her own children.

7

Хоч могли ми поту́жними бути, як Христові апо́столи, але ми серед вас були тихі, немов годува́льниця та, яка доглядає дітей своїх.

8

Thus, yearning over you, we had found our delight in having imparted to you not only the glad tidings of God, but our own lives also, because ye had become beloved of us.

8

Так бувши ласка́ві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Єва́нгелію, але й ду́ші свої, бо були́ ви улю́блені нам.

9

For ye remember, brethren, our labour and toil: working night and day, not to be chargeable to any one of you, we have preached to you the glad tidings of God.

9

Бо ви пам'ятаєте, браття, наше стру́днення й уто́му: день і ніч ми робили, щоб жодного з вас не обтя́жити, і проповідували вам Божу Єва́нгелію.

10

*Ye* [are] witnesses, and God, how piously and righteously and blamelessly we have conducted ourselves with you that believe:

10

Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездога́нно пово́дилися ми між вами, віруючими!

11

as ye know how, as a father his own children, we used to exhort each one of you, and comfort and testify,

11

Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов ба́тько дітей своїх власних,

12

that ye should walk worthy of God, who calls you to his own kingdom and glory.

12

просили ми вас, і намо́влювали та показували, щоб ви гідно пово́дилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.

13

And for this cause we also give thanks to God unceasingly that, having received [the] word of [the] report of God by us, ye accepted, not men's word, but, even as it is truly, God's word, which also works in you who believe.

13

Тому́ то й ми дякуємо Богові безпереста́нку, що, прийнявши почуте від нас Сло́во Боже, прийняли́ ви не як слово лю́дське, але — як правдиво то є — Слово Боже, що й діє в вас, віруючих.

14

For *ye*, brethren, have become imitators of the assemblies of God which are in Judaea in Christ Jesus; for *ye* also have suffered the same things of your own countrymen as also *they* of the Jews,

14

Бо стали ви, бра́ття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були ви́терпіли від своїх землякі́в, як і ті від юдеїв,

15

who have both slain the Lord Jesus and the prophets, and have driven us out by persecution, and do not please God, and [are] against all men,

15

що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджа́ють, і супротивні всім лю́дям.

16

forbidding us to speak to the nations that they may be saved, that they may fill up their sins always: but wrath has come upon them to the uttermost.

16

Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповня́ти їм за́вжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!

17

Paul's Longing to Visit

But we, brethren, having been bereaved of you and separated for a little moment in person, not in heart, have used more abundant diligence to see your face with much desire;

17

А ми, браття, на короткий часо́к розлучившися з вами лицем, а не серцем, тим із більшим бажа́нням силкува́лись побачити ваше лице.

18

wherefore we have desired to come to you, even I Paul, both once and twice, and Satan has hindered us.

18

Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана́ перешкодив був нам.

19

For what [is] our hope, or joy, or crown of boasting? [are] not *ye* also before our Lord Jesus at his coming?

19

Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали́? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його прихо́ді?

20

for ye are our glory and joy.

20

Бо ви наша слава та радість!

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Огієнка

1 Thessalonians 2

Солунян 2