Darby Bible Translation

Сучасний переклад

Paul's Ministry

For ye know yourselves, brethren, our entering in which [we had] to you, that it has not been in vain;

Браття і сестри, ви самі знаєте, що наш прихід до вас не був марним.

but, having suffered before and been insulted, even as ye know, in Philippi, we were bold in our God to speak unto you the glad tidings of God with much earnest striving.

2

Як вам відомо, перед нашим приходом до вас, ми зазнали страждань і зневаги у Филипах. Але з допомогою нашого Бога ми відважилися проповідувати вам Добру Звістку, що йде від Бога, незважаючи на сильний опір.

3

For our exhortation [was] not of deceit, nor of uncleanness, nor in guile;

3

Насправді вчення наше не є наслідком ні обману, ні нечистих намірів, ні лукавства.

4

but even as we have been approved of God to have the glad tidings entrusted to us, so we speak; not as pleasing men, but God, who proves our hearts.

4

Навпаки, ми говоримо як люди, яких, після багатьох випробувань, Бог визнав гідними довіри нести Добру Звістку. Тож ми не людям намагаємося догоджати, а Богові, Який бачить, що в серцях наших.

5

For we have not at any time been [among you] with flattering discourse, even as ye know, nor with a pretext for covetousness, God [is] witness;

5

Як ви знаєте, ми ніколи не приходили до вас з улесливими словами, проповіді наші ніколи не були засобом приховати нашу пожадливість. Бог тому свідок!

6

nor seeking glory from men, neither from you nor from others, when we might have been a charge as Christ's apostles;

6

Ми не шукали похвали ні від людей, ні від вас, ані від кого іншого.

7

but have been gentle in the midst of you, as a nurse would cherish her own children.

7

Як апостоли Христові, ми могли б використати нашу владу примусити вас допомогти нам, але ми були лагідні [1] з вами, ніби мати, яка з любов’ю дбає про дітей своїх.

8

Thus, yearning over you, we had found our delight in having imparted to you not only the glad tidings of God, but our own lives also, because ye had become beloved of us.

8

Відчуваючи таку любов до вас, ми готові були розділити з вами не лише Добру Звістку Божу, але й життя наше.

9

For ye remember, brethren, our labour and toil: working night and day, not to be chargeable to any one of you, we have preached to you the glad tidings of God.

9

Браття і сестри, я знаю, що ви пам’ятаєте наш тяжку працю. Ми працювали день і ніч, щоб нікого з вас не обтяжувати, проповідуючи вам Добру Звістку Божу.

10

*Ye* [are] witnesses, and God, how piously and righteously and blamelessly we have conducted ourselves with you that believe:

10

Ви тому свідки і Бог тому свідок, як свято, праведно й бездоганно поводилися ми з вами, віруючими.

11

as ye know how, as a father his own children, we used to exhort each one of you, and comfort and testify,

11

Ви добре знаєте, що ставилися ми до кожного з вас, як батько до своїх власних дітей.

12

that ye should walk worthy of God, who calls you to his own kingdom and glory.

12

Ми підбадьорювали вас, втішали й спонукали жити так, як це бажано Богові. Він закликає вас увійти до Його Царства й розділити Його Славу.

13

And for this cause we also give thanks to God unceasingly that, having received [the] word of [the] report of God by us, ye accepted, not men's word, but, even as it is truly, God's word, which also works in you who believe.

13

Тому ми постійно дякуємо Богові, що, одержавши Послання [2] Боже, від нас почуте, ви прийняли його не як людське слово, а таким, яким воно є насправді — Посланням Божим, що діє у вас, віруючих.

14

For *ye*, brethren, have become imitators of the assemblies of God which are in Judaea in Christ Jesus; for *ye* also have suffered the same things of your own countrymen as also *they* of the Jews,

14

Бо ви, брати і сестри, подібні до церков Господніх в Юдеї,[3] які належать Ісусу Христу: ви постраждали від своїх співвітчизників так само, як і вона [4] від своїх — юдеїв.

15

who have both slain the Lord Jesus and the prophets, and have driven us out by persecution, and do not please God, and [are] against all men,

15

Ті євреї вбили Господа Ісуса і пророків, та вигнали нас зі своєї землі. Вони не до вподоби Богові і виступають проти всіх людей.

16

forbidding us to speak to the nations that they may be saved, that they may fill up their sins always: but wrath has come upon them to the uttermost.

16

Вони намагаються перешкодити нам проповідувати поганам, щоб ті змогли спастися. Але ж всім цим вони лише додають все більше гріха до тих, що вже скоїли. І зрештою, їх спіткає гнів Божий.

17

Paul's Longing to Visit

But we, brethren, having been bereaved of you and separated for a little moment in person, not in heart, have used more abundant diligence to see your face with much desire;

17

Щодо нас, брати і сестри, то ми розлучилися ненадовго. Ми розлучилися тілом, а не думками. Ми сповнені великого бажання побачити вас.

18

wherefore we have desired to come to you, even I Paul, both once and twice, and Satan has hindered us.

18

Так, ми дуже хотіли прийти до вас. Особливо я, Павло, знову і знову намагався прийти, але сатана перешкоджав нам.

19

For what [is] our hope, or joy, or crown of boasting? [are] not *ye* also before our Lord Jesus at his coming?

19

Тож хіба не ви наша надія, радість і вінець наш, яким ми так пишатимемося, коли станемо перед Господом нашим Ісусом в день Його пришестя?

20

for ye are our glory and joy.

20

Так, ви — наша шана і радість!

Parallel

Darby Bible Translation

Сучасний переклад

1 Thessalonians 2

Солунян 2