Darby Bible Translation

Переклад Огієнка

A Call to Maturity

Wherefore, leaving the word of the beginning of the Christ, let us go on [to what belongs] to full growth, not laying again a foundation of repentance from dead works and faith in God,

1

Тому́ полиші́мо поча́тки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо зно́ву засади покая́ння від мертвих учинків та про віру в Бога,

2

of [the] doctrine of washings, and of imposition of hands, and of resurrection of [the] dead, and of eternal judgment;

2

Науки про хрищення, про поклада́ння рук, про воскресі́ння мертвих та вічний суд.

3

and this will we do if God permit.

3

Зробимо й це, коли Бог дозволить.

4

For it is impossible to renew again to repentance those once enlightened, and who have tasted of the heavenly gift, and have been made partakers of [the] Holy Spirit,

4

Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного да́ру, і стали уча́сниками Духа Святого,

5

and have tasted the good word of God, and [the] works of power of [the] age to come,

5

і скуштували доброго Божого Слова та сили майбу́тнього віку,

6

and have fallen away, crucifying for themselves [as they do] the Son of God, and making a show of [him].

6

та й відпали, знов відновляти покая́нням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.

7

For ground which drinks the rain which comes often upon it, and produces useful herbs for those for whose sakes also it is tilled, partakes of blessing from God;

7

Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і виро́щує, — вона благословення від Бога приймає.

8

but bringing forth thorns and briars, it is found worthless and nigh to a curse, whose end [is] to be burned.

8

Але та, що приносить те́рня й будя́ччя, — непотрібна вона та близька́ до прокля́ття, а кінець її — спа́лення.

9

But we are persuaded concerning you, beloved, better things, and connected with salvation, even if we speak thus.

9

Та ми сподіва́ємось, любі, кращого про вас, що спасі́ння тримаєтеся, хоч говоримо й так.

10

For God [is] not unrighteous to forget your work, and the love which ye have shewn to his name, having ministered to the saints, and [still] ministering.

10

Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите.

11

But we desire earnestly that each one of you shew the same diligence to the full assurance of hope unto the end;

11

Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,

12

that ye be not sluggish, but imitators of those who through faith and patience have been inheritors of the promises.

12

щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обі́тниці вспадко́вує вірою та терпеливістю.

13

God's Promise is Certain

For God, having promised to Abraham, since he had no greater to swear by, swore by himself,

13

Бо Бог, обі́тницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим покля́стися, поклявся Сам Собою,

14

saying, Surely blessing I will bless thee, and multiplying I will multiply thee;

14

говорячи: „Поблагословити — Я ко́нче тебе поблагословлю́, та розмножити — розмножу тебе!“

15

and thus, having had long patience, he got the promise.

15

І, терплячи довго отак, Авраа́м оде́ржав обі́тницю.

16

For men indeed swear by a greater, and with them the oath is a term to all dispute, as making matters sure.

16

Бо люди клянуться вищим, і клятва на стве́рдження кінчає всяку їхню суперечку.

17

Wherein God, willing to shew more abundantly to the heirs of the promise the unchangeableness of his purpose, intervened by an oath,

17

Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,

18

that by two unchangeable things, in which [it was] impossible that God should lie, we might have a strong encouragement, who have fled for refuge to lay hold on the hope set before us,

18

щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,

19

which we have as anchor of the soul, both secure and firm, and entering into that within the veil,

19

що вони для душі як котви́ця, міцна та безпечна, що аж до сере́дини входить за заслону,

20

where Jesus is entered as forerunner for us, become for ever a high priest according to the order of Melchisedec.

20

куди, як предте́ча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседе́ковим.

Parallel

Darby Bible Translation

Переклад Огієнка

Hebrews 6

Євреїв 6