Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
English Standard Version
Переклад Куліша та Пулюя
Joseph Tests His Brothers
Then he commanded the steward of his house, “Fill the men’s sacks with food, as much as they can carry, and put each man’s money in the mouth of his sack,
Then he commanded the steward of his house, “Fill the men’s sacks with food, as much as they can carry, and put each man’s money in the mouth of his sack,
І повелїв Йосиф старшому над господою його говорючи: Посповнюй людям торби пашнею, скільки винесуть, і повкладай кожному гроші в усьтє торби його зверху.
and put my cup, the silver cup, in the mouth of the sack of the youngest, with his money for the grain.” And he did as Joseph told him.
А чашу мою срібну вложи в торбу меньшому і гроші його за пашню. І зроблено по слову Йосифовому.
As soon as the morning was light, the men were sent away with their donkeys.
День заднився, людей одпущено, самих і ослят їх.
Вийшовши вони з городу, не відойшли ще далеко, як повелїв Йосиф домозверхникові свойму: Гой! уставай, та вганяй слїдом за людьми; наздожени їх і скажи: Так се ви платите злом за добро?
Is it not from this that my lord drinks, and by this that he practices divination? You have done evil in doing this.’”
Та ж се кубок, що пє з його пан мій; він же й ворожбу ворожить по йому. Зло вдїяли ви таке заподїявши.
They said to him, “Why does my lord speak such words as these? Far be it from your servants to do such a thing!
Вони ж йому: Про що говорить пан добродїй слова такі? Не таківські раби твої, не зроблять по слову сьому.
Behold, the money that we found in the mouths of our sacks we brought back to you from the land of Canaan. How then could we steal silver or gold from your lord’s house?
Ми ж тобі ті гроші, що познаходили в торбах у себе, вернули з Канаан землї: Як же б украли з дому в пана твого срібло чи золото?
Whichever of your servants is found with it shall die, and we also will be my lord’s servants.”
У кого з рабів твоїх воно знайдеться, тому смерть, а ми будемо рабами панові нашому.
He said, “Let it be as you say: he who is found with it shall be my servant, and the rest of you shall be innocent.”
Він же каже: Нехай же й се, як мовляли, так буде. У кого воно знайдеться, нехай буде мій раб, ви ж чисті будете.
Then each man quickly lowered his sack to the ground, and each man opened his sack.
І метнулись, і скинув кожен торбу свою на землю, і розвязав кожен торбу свою.
And he searched, beginning with the eldest and ending with the youngest. And the cup was found in Benjamin’s sack.
І шукав, від старшого почавши, докіль дойшов до меньшого, та й знайшов чашу в торбі Беняминовій.
Then they tore their clothes, and every man loaded his donkey, and they returned to the city.
І пороздирали одїж свою, і навючивши кожен осла свого, вернулись у город.
When Judah and his brothers came to Joseph’s house, he was still there. They fell before him to the ground.
Увійшов же Юда й браттє його до Йосифа в будинок, він же був там, та й попадали перед ним на долївку.
Joseph said to them, “What deed is this that you have done? Do you not know that a man like me can indeed practice divination?”
Каже ж їм Йосиф: Що се за дїло ви вдїяли? Хиба не відаєте, що нема такого ворожбита, як я?
And Judah said, “What shall we say to my lord? What shall we speak? Or how can we clear ourselves? God has found out the guilt of your servants; behold, we are my lord’s servants, both we and he also in whose hand the cup has been found.”
Каже ж Юда: Що відкажемо панові добродїєві мойму, що промовимо? Або чим оправдуватись нам? Бог ізнайшов кривду в рабів твоїх. Оце ж ми раби панові добродїєві нашому, і ми й він, у кого знайшлась чаша.
But he said, “Far be it from me that I should do so! Only the man in whose hand the cup was found shall be my servant. But as for you, go up in peace to your father.”
І каже він: Таку річ не менї вчинити. Той, у кого знайшовся кубок, буде менї раб; ви ж ідїте до панотця вашого не зайняті в неволю.
Then Judah went up to him and said, “Oh, my lord, please let your servant speak a word in my lord’s ears, and let not your anger burn against your servant, for you are like Pharaoh himself.
Приступивши ж до його Юда, каже: Благаю й молю тебе, пане добродїю, дозволь рабові твойму промовити слова в уші пана добродїя свого, і не прогнївись на раба твого; ти ж бо єси з Фараоном рівен.
My lord asked his servants, saying, ‘Have you a father, or a brother?’
Пане добродїю! Питав єси в рабів твоїх словами: чи маєте отця або брата?
And we said to my lord, ‘We have a father, an old man, and a young brother, the child of his old age. His brother is dead, and he alone is left of his mother’s children, and his father loves him.’
І промовили ми панові добродїєві: Є в нас отець старенький і хлопя старощів його, а брат його вмер, він же один остався у матері своєї, і панотець улюбив його.
Then you said to your servants, ‘Bring him down to me, that I may set my eyes on him.’
Ти ж мовляв рабам твоїм: Приведїте до мене, щоб я споглянув на його.
We said to my lord, ‘The boy cannot leave his father, for if he should leave his father, his father would die.’
І відказали ми панові добродїєві: Неможлива річ хлопцеві покинути панотця свого; коли ж покинув би панотця свого, умер би.
Then you said to your servants, ‘Unless your youngest brother comes down with you, you shall not see my face again.’
Ти ж промовив єси до рабів твоїх: Як не прийде брат меньший ваш, більш не бачити мете лиця мого.
“When we went back to your servant my father, we told him the words of my lord.
Сталося ж, як прийшли ми до раба твого, панотця нашого, повідали ми йому слова пана добродїя нашого.
And when our father said, ‘Go again, buy us a little food,’
Каже ж нам панотець наш: Ідїть, ізнов та купіте трохи збіжа.
we said, ‘We cannot go down. If our youngest brother goes with us, then we will go down. For we cannot see the man’s face unless our youngest brother is with us.’
Ми ж відказали: Не можлива річ ійти! Коли ж брат наш меньший пійде з нами, пійдемо; бо шкода вбачати нам у вічі мужа громадського того, як брат наш меньший та не буде з нами.
Then your servant my father said to us, ‘You know that my wife bore me two sons.
Каже ж раб твій, панотець наш, до нас: Ви знаєте, що двох уродила менї жена моя.
One left me, and I said, “Surely he has been torn to pieces,” and I have never seen him since.
І один пійшов од мене, і казав я: Певно розірвано його на шматтє, та й не бачив його й досї.
If you take this one also from me, and harm happens to him, you will bring down my gray hairs in evil to Sheol.’
Коли ж оце візьмете й сього від мене, і станеться йому пригода, зведете старощі мої в смутку на той сьвіт.
“Now therefore, as soon as I come to your servant my father, and the boy is not with us, then, as his life is bound up in the boy’s life,
Тим же то, як пійду я до раба твого, панотця мого, та хлопця не буде з нами? Душа ж бо його та звязана з душею малого,
as soon as he sees that the boy is not with us, he will die, and your servants will bring down the gray hairs of your servant our father with sorrow to Sheol.
Так станеться таке, що як побачить, що нема хлопця з нами, то певно й раби твої зведуть сиве волоссє раба твого, панотця нашого, смутком в землю.
For your servant became a pledge of safety for the boy to my father, saying, ‘If I do not bring him back to you, then I shall bear the blame before my father all my life.’
Бо раб твій зробивсь порукою мойму панотцеві за хлопця, і ясив: Коли не приведу його до тебе, так нехай буду непрощений тобі до віку.
Now therefore, please let your servant remain instead of the boy as a servant to my lord, and let the boy go back with his brothers.
Тим же то буду тепереньки замість хлопця тобі рабом, а хлопець нехай іде з браттєм своїм.