English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

Joseph Provides for His Brothers and Family

Then Joseph could not control himself before all those who stood by him. He cried, “Make everyone go out from me.” So no one stayed with him when Joseph made himself known to his brothers.

1

І не здолїв більш перемогати себе перед усїма, що стояли навкруги, і закричав: Геть усї від мене! І не зісталось нїкого при Йосифі, як признававсь браттю свойму.

2

And he wept aloud, so that the Egyptians heard it, and the household of Pharaoh heard it.

2

І заплакав у голос, і почули Египтяне й уся господа Фараонова.

3

And Joseph said to his brothers, “I am Joseph! Is my father still alive?” But his brothers could not answer him, for they were dismayed at his presence.

3

І каже Йосиф браттю свойму: Я Йосиф! Чи жив іще панотець мій? І не здолїли брати відказати йому; стрівожились бо перед ним.

4

So Joseph said to his brothers, “Come near to me, please.” And they came near. And he said, “I am your brother, Joseph, whom you sold into Egypt.

4

Каже ж Йосиф браттю свойму: Приступіте до мене. І приступили. І каже: Я Йосиф, брат ваш, що продали ви в Египет.

5

And now do not be distressed or angry with yourselves because you sold me here, for God sent me before you to preserve life.

5

Тепер же не сумуйте, і не вдавайтесь у тугу, що продали мене сюди; про те бо, щоб ми були живі, послав мене Бог перед вами.

6

For the famine has been in the land these two years, and there are yet five years in which there will be neither plowing nor harvest.

6

Се ж бо вже друге лїто голодує земля, а ще пять років осталось, що не буде нї оранки нї жнив.

7

And God sent me before you to preserve for you a remnant on earth, and to keep alive for you many survivors.

7

І послав мене Бог поперед вами переховати вам останок на землї, і ратувати ваші душі великим поратунком.

8

So it was not you who sent me here, but God. He has made me a father to Pharaoh, and lord of all his house and ruler over all the land of Egypt.

8

Оце ж не ви послали мене сюди, а Бог, і зробив мене отцем Фараонові, і паном усього його дому, і зверхником усієї землї Египецької.

9

Hurry and go up to my father and say to him, ‘Thus says your son Joseph, God has made me lord of all Egypt. Come down to me; do not tarry.

9

Ідїте ж хутко до панотця мого, і промовте йому. От що говорить син твій Йосиф: Бог зробив мене паном усього Египту; йди ж до мене, не гайся.

10

You shall dwell in the land of Goshen, and you shall be near me, you and your children and your children’s children, and your flocks, your herds, and all that you have.

10

І осядешся в Гозен землї, і будеш поблизу в мене, ти й дїти твої, і твоїх дїтей дїти, і вівцї твої, й воли твої, і все твоє.

11

There I will provide for you, for there are yet five years of famine to come, so that you and your household, and all that you have, do not come to poverty.’

11

І харчувати му тебе; ще бо пять год буде голодних на землї, ато дійшов би до злиднїв і ти і дом твій і все твоє.

12

And now your eyes see, and the eyes of my brother Benjamin see, that it is my mouth that speaks to you.

12

Оце ж очі ваші бачили й очі Беняминові, брата мого, що се уста мої промовляють до вас.

13

You must tell my father of all my honor in Egypt, and of all that you have seen. Hurry and bring my father down here.”

13

Возвістїте панотцеві мойму про всю славу мою в Египтї і про все, що ви бачили, та хутенько приведїте панотця мого сюди.

14

Then he fell upon his brother Benjamin’s neck and wept, and Benjamin wept upon his neck.

14

І впавши на шию Беняминові, братові свойму, плакавсь над ним; і Бенямин плакавсь на шиї в його.

15

And he kissed all his brothers and wept upon them. After that his brothers talked with him.

15

І цїлуючи все браттє своє, плакавсь над ними, а потім промовляли до його брати його.

16

When the report was heard in Pharaoh’s house, “Joseph’s brothers have come,” it pleased Pharaoh and his servants.

16

І пронеслась чутка про се до господи Фараонової: Поприходили браттє Йосифове! І любо се було Фараонові й дворянам його.

17

And Pharaoh said to Joseph, “Say to your brothers, ‘Do this: load your beasts and go back to the land of Canaan,

17

Озветься ж Фараон до Йосифа: Скажи браттю твойму. От що вчинїте: Понавючуйте скотину свою та йдїть у Канаан землю,

18

and take your father and your households, and come to me, and I will give you the best of the land of Egypt, and you shall eat the fat of the land.’

18

І, взявши батька вашого й родину вашу, прибувайте до мене; дам вам що найлучче в землї Египецькій, і живити метесь плодами землї.

19

And you, Joseph, are commanded to say, ‘Do this: take wagons from the land of Egypt for your little ones and for your wives, and bring your father, and come.

19

Ти ж повели їм узяти колесницї з Египецької землї про дїтей ваших, і жен ваших, і взявши батька вашого прибувайте;

20

Have no concern fora your goods, for the best of all the land of Egypt is yours.’”

20

І не жалуйте домівок ваших; всї бо Египецькі блага вам будуть.

21

The sons of Israel did so: and Joseph gave them wagons, according to the command of Pharaoh, and gave them provisions for the journey.

21

І вчинили так дїти Ізрайлеві, і дав їм Йосиф колесницї по слову Фараоновому, і дав їм харчі на дорогу.

22

To each and all of them he gave a change of clothes, but to Benjamin he gave three hundred shekelsb of silver and five changes of clothes.

22

І дав усїм їм на переміну одежі на дорогу, Беняминові ж дав триста секлїв срібла і пять одежин на переміну.

23

To his father he sent as follows: ten donkeys loaded with the good things of Egypt, and ten female donkeys loaded with grain, bread, and provision for his father on the journey.

23

А панотця свого він обіслав тим же робом і дав: десять ослів з уюками всїх благ Египецьких, і десять ослиць, вюкованих пашнею та хлїбом, і наїдками панотцеві свойму на дорогу.

24

Then he sent his brothers away, and as they departed, he said to them, “Do not quarrel on the way.”

24

Так відпустив своє браттє, і рушили; і каже їм: Гледїть, незаїдайтесь у дорозї.

25

So they went up out of Egypt and came to the land of Canaan to their father Jacob.

25

І вийшли з Египту, і прийшли в Канаан землю до Якова, батька свого.

26

And they told him, “Joseph is still alive, and he is ruler over all the land of Egypt.” And his heart became numb, for he did not believe them.

26

І оповідали йому говорючи: Ще жив Йосиф, і він господарує над усїєю землю Египецькою. І зомлїло серце Яковове, не звірявся бо їм.

27

But when they told him all the words of Joseph, which he had said to them, and when he saw the wagons that Joseph had sent to carry him, the spirit of their father Jacob revived.

27

Но переказували йому всї слова Йосифові, що промовляв до них, і як побачив колесницї, що послав Йосиф по його, тодї ожив дух Яковів, отця їх.

28

And Israel said, “It is enough; Joseph my son is still alive. I will go and see him before I die.”

28

І каже Ізраїль: Буде з мене! Йосиф, син мій, іще жив! Пійду, побачу його перш нїж умірати менї.

Parallel

English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

Genesis 45

Буття 45