English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

David Hears of Saul’s Death

After the death of Saul, when David had returned from striking down the Amalekites, David remained two days in Ziklag.

1

По Сауловій смертї, як Давид вернувсь, подужавши Амаликіїв, і перебув у Секелазї два днї,

2

And on the third day, behold, a man came from Saul’s camp, with his clothes torn and dirt on his head. And when he came to David, he fell to the ground and paid homage.

2

Приходить на третий день несподївано чоловік із табору Саулового; одїж на йому розідрана, а голова порохом посипана. Приступивши до Давида, припав він і поклонився до землї.

3

David said to him, “Where do you come from?” And he said to him, “I have escaped from the camp of Israel.”

3

І питає його Давид: Звідки прийшов єси? А він відказує: Я втїк із табору Ізрайлевого.

4

And David said to him, “How did it go? Tell me.” And he answered, “The people fled from the battle, and also many of the people have fallen and are dead, and Saul and his son Jonathan are also dead.”

4

І питає Давид: Що там сталось? А той каже: Військо повтїкало з бою, і багацько військових полягло й померло; та й Саул і син його Йонатан померли.

5

Then David said to the young man who told him, “How do you know that Saul and his son Jonathan are dead?”

5

І питає Давид молодика, що принїс йому вість: Як ти взнав, що Саул та Йонатан померли?

6

And the young man who told him said, “By chance I happened to be on Mount Gilboa, and there was Saul leaning on his spear, and behold, the chariots and the horsemen were close upon him.

6

І відказав молодик, що принїс вість: Довелось менї случаєм ійти Гелвуйськими горами, коли ж дивлюсь — Саул настромивсь на свого списа, а колесницї й комонник зближаються до його.

7

And when he looked behind him, he saw me, and called to me. And I answered, ‘Here I am.’

7

Обернеться він назад себе й, побачивши мене, покликав мене. Я озвавсь: Чую!

8

And he said to me, ‘Who are you?’ I answered him, ‘I am an Amalekite.’

8

Питає він: Хто ти? Відказую: Амаликій.

9

And he said to me, ‘Stand beside me and kill me, for anguish has seized me, and yet my life still lingers.’

9

І просить мене: Приступи до мене та завдай менї смерть, бо трівога смертня обняла мене, а душа ще вся в менї.

10

So I stood beside him and killed him, because I was sure that he could not live after he had fallen. And I took the crown that was on his head and the armlet that was on his arm, and I have brought them here to my lord.”

10

І приступив я й завдав йому смерть, бо я знав, що він не переживе свого впаду. Тодї зняв я з голови в його царський вінець, і запинку з руки в його та й принїс оце мойму панові.

11

Then David took hold of his clothes and tore them, and so did all the men who were with him.

11

Тодї вхопив Давид одїж свою та й роздер її, а так само й його прибічники.

12

And they mourned and wept and fasted until evening for Saul and for Jonathan his son and for the people of the Lord and for the house of Israel, because they had fallen by the sword.

12

І сумували плачучи й постили до вечора по Саулові і по його синові Йонатанові і по людові Ізрайлевому й по домові Ізрайлевому, бо вони полягли від меча.

13

And David said to the young man who told him, “Where do you come from?” And he answered, “I am the son of a sojourner, an Amalekite.”

13

І питає Давид у молодика, що принїс йому звістку: Звідки ти? А той відказав: Я син Амаликія-заволоки.

14

David said to him, “How is it you were not afraid to put out your hand to destroy the Lord’s anointed?”

14

Давид же питає: Як же ти не боявсь простягти руку, щоб убити помазанника Господнього?

15

Then David called one of the young men and said, “Go, execute him.” And he struck him down so that he died.

15

І покликнув Давид на одного слугу й приказав йому: Вбий його! Той рубнув, і вмер він.

16

And David said to him, “Your blood be on your head, for your own mouth has testified against you, saying, ‘I have killed the Lord’s anointed.’”

16

Давид же сказав: Кров твоя на голові твоїй; засуд на себе видав ти словом своїм: Я завдав смерть помазанникові Господньому.

17

David’s Lament for Saul and Jonathan

And David lamented with this lamentation over Saul and Jonathan his son,

17

І зложив Давид плачевню пісьню над Саулом і над його сином Йонатаном,

18

and he said ita should be taught to the people of Judah; behold, it is written in the Book of Jashar.b He said:

18

(І повелїв навчати синів Юдиних лука, як се написано в книзї праведного) і промовив:

19

“Your glory, O Israel, is slain on your high places!
How the mighty have fallen!

19

Ой Ізраїлю! пробито (з лука) твою втїху в твоїх таки горах. Як се полягли хоробрі?

20

Tell it not in Gath,
publish it not in the streets of Ashkelon,
lest the daughters of the Philistines rejoice,
lest the daughters of the uncircumcised exult.

20

Не росказуйте у Гетї, не звіщайте по улицях Аскалону, щоб жіноцтво Филистійське не радувалось, щоб не веселились дочки необрізаних.

21

“You mountains of Gilboa,
let there be no dew or rain upon you,
nor fields of offerings!c
For there the shield of the mighty was defiled,
the shield of Saul, not anointed with oil.

21

Ви ж гори, Гелвуйські, щоб на вас не впало нї дощу на ваші ниви, нї роси на поле, бо там покинений щит сильних, щит Саулів, мов би не мазано Саула сьвятою олїєю.

22

“From the blood of the slain,
from the fat of the mighty,
the bow of Jonathan turned not back,
and the sword of Saul returned not empty.

22

Йонатанів меч не вертавсь назад без крові ранених, а й меч Саулів не вертався даром.

23

“Saul and Jonathan, beloved and lovely!
In life and in death they were not divided;
they were swifter than eagles;
they were stronger than lions.

23

Любомирно з Йонатаном жив Саул на сьвітї, їх і смерть не розлучила; і бистрі й сильні обидва над орла й над лева.

24

“You daughters of Israel, weep over Saul,
who clothed you luxuriously in scarlet,
who put ornaments of gold on your apparel.

24

Ой Ізрайлеві дочки, плачте по Саулї! Він у пурпур одягав вас, в радощі рядив вас; за його на вас золото блищало.

25

“How the mighty have fallen
in the midst of the battle!
“Jonathan lies slain on your high places.

25

Ой як упали потужні у бою! Убитий Йонатан на висотах твоїх.

26

I am distressed for you, my brother Jonathan;
very pleasant have you been to me;
your love to me was extraordinary,
surpassing the love of women.

26

Тяжко сумую по тобі, Йонатане, побратиме; ти був менї найдорожший; ти менї ба й над жіноче серце був любіщий!

27

“How the mighty have fallen,
and the weapons of war perished!”

27

Як се впали такі сильні, як погибла збруя воєнна?

Parallel

English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

2 Samuel 1

2 Самуїла 1