Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
English Standard Version
Переклад Турконяка
The Axe Head Recovered
Now the sons of the prophets said to Elisha, “See, the place where we dwell under your charge is too small for us.
Now the sons of the prophets said to Elisha, “See, the place where we dwell under your charge is too small for us.
Якось сини пророків звернулися до Елісея: Ось місце, в якому ми живемо перед тобою, воно — тісне для нас.
Let us go to the Jordan and each of us get there a log, and let us make a place for us to dwell there.” And he answered, “Go.”
Тож підемо до Йордану, і кожний муж візьме звідти одну колоду, і зробимо собі там житло. А він сказав: Ідіть!
Then one of them said, “Be pleased to go with your servants.” And he answered, “I will go.”
Та один лагідно промовив: Іди з твоїми рабами! І він сказав: Я піду!
So he went with them. And when they came to the Jordan, they cut down trees.
Тож він пішов з ними, і вони прийшли до Йордану, і почали рубати ліс.
But as one was felling a log, his axe head fell into the water, and he cried out, “Alas, my master! It was borrowed.”
І ось один рубав колоду, і впало залізко сокири у воду. І він закричав: О, володарю, та ж воно позичене!
Then the man of God said, “Where did it fall?” When he showed him the place, he cut off a stick and threw it in there and made the iron float.
А Божий чоловік запитав: Де впало? І той показав йому місце. А він відломив кусок дерева і кинув туди, і залізко виплило.
And he said, “Take it up.” So he reached out his hand and took it.
Візьми собі, — сказав він. І той простягнув свою руку і взяв його.
Horses and Chariots of Fire
Once when the king of Syria was warring against Israel, he took counsel with his servants, saying, “At such and such a place shall be my camp.”
Once when the king of Syria was warring against Israel, he took counsel with his servants, saying, “At such and such a place shall be my camp.”
Цар Сирії воював проти Ізраїля. Він радився зі своїми слугами, пропонуючи: На такому-то місці отаборюся.
But the man of God sent word to the king of Israel, “Beware that you do not pass this place, for the Syrians are going down there.”
А Елісей послав до царя Ізраїля, остерігаючи: Стережись, не йди в це місце, бо там Сирія притаїлася!
And the king of Israel sent to the place about which the man of God told him. Thus he used to warn him, so that he saved himself there more than once or twice.
І послав цар Ізраїля в те місце, про яке йому сказав Елісей, і стерігся того місця не раз і не два.
And the mind of the king of Syria was greatly troubled because of this thing, and he called his servants and said to them, “Will you not show me who of us is for the king of Israel?”
І заворушилася душа царя Сирії через цю справу, і він закликав своїх слуг, і сказав їм: Не сповіщаєте мені, хто видає мене цареві Ізраїля?
And one of his servants said, “None, my lord, O king; but Elisha, the prophet who is in Israel, tells the king of Israel the words that you speak in your bedroom.”
І сказав один із його слуг: Ні, мій володарю, царю, бо це пророк Елісей, який в Ізраїлі, сповіщає цареві Ізраїля всі слова, які ти говориш у кімнаті своєї спальні!
And he said, “Go and see where he is, that I may send and seize him.” It was told him, “Behold, he is in Dothan.”
І той сказав: Ідіть, подивіться, де він, і, пославши, візьму його! І сповістили йому, кажучи: Ось у Дотаїмі!
So he sent there horses and chariots and a great army, and they came by night and surrounded the city.
І він послав туди кінноту, колісниці та велике військо, і вони прийшли вночі й оточили місто.
When the servant of the man of God rose early in the morning and went out, behold, an army with horses and chariots was all around the city. And the servant said, “Alas, my master! What shall we do?”
І збудився вранці слуга Елісея, щоб устати, і вийшов, аж ось військо, кіннота і колісниці оточили місто, і слуга сказав йому: О, володарю, що робитимемо?
He said, “Do not be afraid, for those who are with us are more than those who are with them.”
А Елісей відповів: Не бійся, бо тих, хто з нами, більше від тих, хто з ними!
Then Elisha prayed and said, “O Lord, please open his eyes that he may see.” So the Lord opened the eyes of the young man, and he saw, and behold, the mountain was full of horses and chariots of fire all around Elisha.
І помолився Елісей, і сказав: Господи, відкрий очі слуги, і нехай побачить! І Господь відкрив його очі, і він побачив, як ось гора, повна коней, і вогненні колісниці довкола Елісея.
And when the Syrians came down against him, Elisha prayed to the Lord and said, “Please strike this people with blindness.” So he struck them with blindness in accordance with the prayer of Elisha.
І вони підійшли до нього, а Елісей помолився до Господа і сказав: Урази цей народ сліпотою! І Він уразив їх сліпотою за словом Елісея.
And Elisha said to them, “This is not the way, and this is not the city. Follow me, and I will bring you to the man whom you seek.” And he led them to Samaria.
І сказав їм Елісей: Не це місто і не ця дорога! Ідіть за мною, і я відведу вас до чоловіка, якого шукаєте! І він привів їх у Самарію.
As soon as they entered Samaria, Elisha said, “O Lord, open the eyes of these men, that they may see.” So the Lord opened their eyes and they saw, and behold, they were in the midst of Samaria.
І сталося, коли вони прийшли в Самарію, то Елісей сказав: Відкрий, Господи, їхні очі й хай побачать! І Господь відкрив їхні очі, і вони побачили, — аж ось вони були посеред Самарії.
As soon as the king of Israel saw them, he said to Elisha, “My father, shall I strike them down? Shall I strike them down?”
А цар Ізраїля, коли їх побачив, запитав: Чи не побити мені [1]їх, батьку?
He answered, “You shall not strike them down. Would you strike down those whom you have taken captive with your sword and with your bow? Set bread and water before them, that they may eat and drink and go to their master.”
І той відповів: Не вбивай! Убивати можна тільки тих, яких ти взяв у полон своїм мечем і своїм луком! Поклади перед ними хліб і воду, і хай їдять, хай п’ють і хай ідуть до свого володаря!
So he prepared for them a great feast, and when they had eaten and drunk, he sent them away, and they went to their master. And the Syrians did not come again on raids into the land of Israel.
І він поставив перед ними великий стіл, вони поїли і попили, і він відіслав їх, і вони пішли до свого володаря. І не продовжували більше легко озброєні сирійці виступати проти землі Ізраїлю.
Ben-hadad’s Siege of Samaria
Afterward Ben-hadad king of Syria mustered his entire army and went up and besieged Samaria.
Afterward Ben-hadad king of Syria mustered his entire army and went up and besieged Samaria.
І сталося після цього, що зібрав син Адера, цар Сирії, весь свій табір, пішов і взяв у облогу Самарію.
І в Самарії настав великий голод, і ось вона перебувала в облозі, аж доки не була голова осла за п’ятдесят сиклів срібла, а четвертина міри голубиного гною — за п’ять сиклів срібла.
Now as the king of Israel was passing by on the wall, a woman cried out to him, saying, “Help, my lord, O king!”
Цар Ізраїля ходив по мурах, а до нього закричала жінка, гукаючи: Спаси, володарю-царю!
And he said, “If the Lord will not help you, how shall I help you? From the threshing floor, or from the winepress?”
А той відповів їй: Якщо тебе не спасе Господь, як я тебе спасу? Чи з току, чи із чавила?
And the king asked her, “What is your trouble?” She answered, “This woman said to me, ‘Give your son, that we may eat him today, and we will eat my son tomorrow.’
А далі цар запитав її: Що тобі є? А вона промовила: Ця жінка сказала мені: Дай твого сина, сьогодні ми його з’їмо, завтра ж — мого сина, з’їмо і його!
So we boiled my son and ate him. And on the next day I said to her, ‘Give your son, that we may eat him.’ But she has hidden her son.”
І ми зварили мого сина, і з’їли його. А на наступний день я сказала їй: Дай твого сина, з’їмо і його! Але вона заховала свого сина!
When the king heard the words of the woman, he tore his clothes — now he was passing by on the wall — and the people looked, and behold, he had sackcloth beneath on his body —
І сталося, коли цар Ізраїля почув слова жінки, то роздер свій одяг, і він ходив по мурах, і народ побачив на його тілі під низом мішковину.
and he said, “May God do so to me and more also, if the head of Elisha the son of Shaphat remains on his shoulders today.”
І він сказав: Так нехай зробить мені Бог і так нехай додасть, якщо голова Елісея буде на ньому сьогодні.
Elisha was sitting in his house, and the elders were sitting with him. Now the king had dispatched a man from his presence, but before the messenger arrived Elisha said to the elders, “Do you see how this murderer has sent to take off my head? Look, when the messenger comes, shut the door and hold the door fast against him. Is not the sound of his master’s feet behind him?”
А Елісей перебував у своєму домі, і старійшини перебували з ним. І послав чоловіка перед ним раніше, ніж до нього прийшов посланець, і він сказав старійшинам: Чи знаєте, що цей приречений на смерть послав, щоб зняти мою голову? Глядіть, як тільки прийде посланець, закрийте двері й затримайте його при дверях. Хіба не звук ніг його володаря за ним?