English Standard Version

Переклад Огієнка

The Lord’s Covenant with David

Now when David lived in his house, David said to Nathan the prophet, “Behold, I dwell in a house of cedar, but the ark of the covenant of the Lord is under a tent.”

1

І сталося, як Давид сидів був у домі своїм, то сказав Давид до пророка Натана: „Ось я сиджу́ в ке́дровому домі, а ковчег Господнього заповіту — під занаві́сами!“

2

And Nathan said to David, “Do all that is in your heart, for God is with you.”

2

I сказав Ната́н до Давида: „Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою!“

3

But that same night the word of the Lord came to Nathan,

3

І сталося тієї ночі, і було́ Боже слово до Натана, говорячи:

4

“Go and tell my servant David, ‘Thus says the Lord: It is not you who will build me a house to dwell in.

4

„Іди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені цього храма на перебува́ння.

5

For I have not lived in a house since the day I brought up Israel to this day, but I have gone from tent to tent and from dwelling to dwelling.

5

Бо Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і ходив від шатра́ до шатра́, і від намету до намету.

6

In all places where I have moved with all Israel, did I speak a word with any of the judges of Israel, whom I commanded to shepherd my people, saying, “Why have you not built me a house of cedar?”’

6

Скрізь, де тільки ходив Я між усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово котро́му з Ізраїлевих су́ддів, яким наказав Я па́сти народа Мого: Чому́ ви не збудували Мені ке́дрового храма?

7

Now, therefore, thus shall you say to my servant David, ‘Thus says the Lord of hosts, I took you from the pasture, from following the sheep, to be prince over my people Israel,

7

А тепер так скажеш рабові Моєму Давидові: Так сказав Господь Савао́т: Я взяв тебе з пасови́ська від ота́ри, щоб став ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем.

8

and I have been with you wherever you have gone and have cut off all your enemies from before you. And I will make for you a name, like the name of the great ones of the earth.

8

І був Я з тобою скрізь, де́ ти ходив, і ви́нищив Я всіх ворогів Твоїх перед тобою, і зробив Я тобі ім'я́, як ім'я́ тих великих, що на землі.

9

And I will appoint a place for my people Israel and will plant them, that they may dwell in their own place and be disturbed no more. And violent men shall waste them no more, as formerly,

9

І дав Я місце Моє́му наро́дові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебува́тиме на тому́ самому місці. І він уже не тремті́тиме, а кри́вдники не будуть нищити його, як перше.

10

from the time that I appointed judges over my people Israel. And I will subdue all your enemies. Moreover, I declare to you that the Lord will build you a house.

10

А від днів, коли Я настанови́в су́ддів над Своїм наро́дом, Ізраїлем, то пони́зив усіх ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що Господь збудує тобі дім.

11

When your days are fulfilled to walk with your fathers, I will raise up your offspring after you, one of your own sons, and I will establish his kingdom.

11

І станеться, коли ви́повняться твої дні, щоб піти до батькі́в своїх, то Я поста́влю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство.

12

He shall build a house for me, and I will establish his throne forever.

12

Він збудує Мені храм, а Я поста́влю його трона міцно аж навіки.

13

I will be to him a father, and he shall be to me a son. I will not take my steadfast love from him, as I took it from him who was before you,

13

Я бу́ду йому за батька, а він буде Мені за сина, а милости Своєї Я не відійму́ від нього, як відняв Я від того, що був перед тобою.

14

but I will confirm him in my house and in my kingdom forever, and his throne shall be established forever.’”

14

І поставлю його в храмі Своїм та в царстві Своїм аж навіки, і трон його буде міцно стояти навіки“.

15

In accordance with all these words, and in accordance with all this vision, Nathan spoke to David.

15

За всіма́ цими словами, за всім цим виді́нням, — так говорив Ната́н до Давида.

16

David’s Prayer

Then King David went in and sat before the Lord and said, “Who am I, O Lord God, and what is my house, that you have brought me thus far?

16

І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й промовив: „Хто́ я, Господи, Боже, і що́ таке дім мій, що Ти довів мене аж сюди?

17

And this was a small thing in your eyes, O God. You have also spoken of your servant’s house for a great while to come, and have shown me future generations,a O Lord God!

17

Та й це було мале в оча́х Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління лю́дське, і підніс мене, Господи Боже!

18

And what more can David say to you for honoring your servant? For you know your servant.

18

Що́ Давид додасть ще до Твого на вшанува́ння Твого раба? А Ти Свого раба знаєш!

19

For your servant’s sake, O Lord, and according to your own heart, you have done all this greatness, in making known all these great things.

19

Господи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідо́мити про всі ті великі речі.

20

There is none like you, O Lord, and there is no God besides you, according to all that we have heard with our ears.

20

Господи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що́ ми чули своїми уши́ма.

21

And who is like your people Israel, the oneb nation on earth whom God went to redeem to be his people, making for yourself a name for great and awesome things, in driving out nations before your people whom you redeemed from Egypt?

21

І який є ще один люд на землі, як Твій наро́д, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́да, і щоб установити Собі ймення великих та страшни́х рече́й, щоб ви́гнати наро́ди перед наро́дом Своїм, якого Ти ви́купив із Єгипту?

22

And you made your people Israel to be your people forever, and you, O Lord, became their God.

22

І зробив Ти наро́д Свій, Ізраїля, Собі за наро́да аж навіки, і Ти, Господи, став йому́ за Бога!

23

And now, O Lord, let the word that you have spoken concerning your servant and concerning his house be established forever, and do as you have spoken,

23

А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив!

24

and your name will be established and magnified forever, saying, ‘The Lord of hosts, the God of Israel, is Israel’s God,’ and the house of your servant David will be established before you.

24

А Твоє Ім'я́ нехай буде міцне́, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Савао́т, Бог Ізраїлів — Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поста́влений міцно перед лицем Твоїм.

25

For you, my God, have revealed to your servant that you will build a house for him. Therefore your servant has found courage to pray before you.

25

Бо Ти, Боже мій, об'явив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитися перед лицем Твоїм.

26

And now, O Lord, you are God, and you have promised this good thing to your servant.

26

А тепер, Господи, Ти Той Бог, і сказав про Свого раба оце добре.

27

Now you have been pleased to bless the house of your servant, that it may continue forever before you, for it is you, O Lord, who have blessed, and it is blessed forever.”

27

А тепер був Ти ласка́вий поблагословити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи, поблагословив, — і він поблагосло́влений навіки!“

Parallel

English Standard Version

Переклад Огієнка

1 Chronicles 17

1 Хронік 17