English Standard Version

Переклад Огієнка

David’s Census Brings Pestilence

Then Satan stood against Israel and incited David to number Israel.

І повстав сатана́ на Ізраїля, і намо́вив Давида перелічи́ти Ізраїля.

So David said to Joab and the commanders of the army, “Go, number Israel, from Beersheba to Dan, and bring me a report, that I may know their number.”

2

І сказав Давид до Йоава та до начальників народу: „Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер-Шеви й аж до Дану, і донесіть мені, — і я знатиму число їх!“

3

But Joab said, “May the Lord add to his people a hundred times as many as they are! Are they not, my lord the king, all of them my lord’s servants? Why then should my lord require this? Why should it be a cause of guilt for Israel?”

3

І сказав Йоа́в: „Нехай Господь додасть до наро́ду Свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій ца́рю, раби мого пана? На́що буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?“

4

But the king’s word prevailed against Joab. So Joab departed and went throughout all Israel and came back to Jerusalem.

4

Та цареве слово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьо́му Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.

5

And Joab gave the sum of the numbering of the people to David. In all Israel there were 1,100,000 men who drew the sword, and in Judah 470,000 who drew the sword.

5

І дав Йоав Давидові число пере́ліку наро́ду. І було́ всього Ізраїля тисяча тисяч і сто тисяч чоловіка, що витяга́ють меча, а Юди — чотири сотні й сімдеся́т тисяч чоловіка, що витягають меча.

6

But he did not include Levi and Benjamin in the numbering, for the king’s command was abhorrent to Joab.

6

А Левія та Веніямина він не перерахува́в серед них, бо царське́ слово було огидою для Йоа́ва...

7

But God was displeased with this thing, and he struck Israel.

7

І було зло в Божих оча́х на ту річ, — і Він ударив Ізраїля!

8

And David said to God, “I have sinned greatly in that I have done this thing. But now, please take away the iniquity of your servant, for I have acted very foolishly.”

8

І сказав Давид до Бога: „Я дуже згрішив, що зробив оцю річ! А тепер прости ж гріх Свого раба, бо я зробив дуже нерозумно!“...

9

And the Lord spoke to Gad, David’s seer, saying,

9

І сказав Господь до Ґада, Давидового прозорли́вця, говорячи:

10

“Go and say to David, ‘Thus says the Lord, Three things I offer you; choose one of them, that I may do it to you.’”

10

„Іди, і бу́деш говорити Давидові, кажучи: Так говорить Госпо́дь: Три карі кладу́ Я на те́бе, — вибери собі одну з них, і Я зроблю́ тобі“.

11

So Gad came to David and said to him, “Thus says the Lord, ‘Choose what you will:

11

І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому́: „Так сказав Госпо́дь: Ви́бери собі:

12

either three years of famine, or three months of devastation by your foes while the sword of your enemies overtakes you, or else three days of the sword of the Lord, pestilence on the land, with the angel of the Lord destroying throughout all the territory of Israel.’ Now decide what answer I shall return to him who sent me.”

12

чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втіка́ння перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганя́тиме тебе́, чи три дні Господнього меча та морови́ці в Краю́, і Ангол Господній бу́де нищити по всій Ізраїлевій границі. А тепер розваж, яке слово верну́ Я Тому́, Хто послав мене“...

13

Then David said to Gad, “I am in great distress. Let me fall into the hand of the Lord, for his mercy is very great, but do not let me fall into the hand of man.”

13

І сказав Давид до Ґада: „Тяжко мені дуже! Нехай же впаду́ я в руку Господа, бо дуже велике Його милосе́рдя, а в руку лю́дську нехай я не впаду́!“

14

So the Lord sent a pestilence on Israel, and 70,000 men of Israel fell.

14

І дав Господь морови́цю в Ізраїлі, — і впало з Ізраїля сімдеся́т тисяч чоловіка!

15

And God sent the angel to Jerusalem to destroy it, but as he was about to destroy it, the Lord saw, and he relented from the calamity. And he said to the angel who was working destruction, “It is enough; now stay your hand.” And the angel of the Lord was standing by the threshing floor of Ornan the Jebusite.

15

І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб зни́щити його. А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це ли́хо. І сказав Він до Ангола, що вигублював: „Забагато тепер! Попусти свою ру́ку!“ А Ангол Господній стояв при то́ці євусе́янина Орнана.

16

And David lifted his eyes and saw the angel of the Lord standing between earth and heaven, and in his hand a drawn sword stretched out over Jerusalem. Then David and the elders, clothed in sackcloth, fell upon their faces.

16

I підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руці його був ви́тягнений меч, скеро́ваний на Єрусалим. І впав Давид та ті старші́, покриті вере́тами, на обличчя свої.

17

And David said to God, “Was it not I who gave command to number the people? It is I who have sinned and done great evil. But these sheep, what have they done? Please let your hand, O Lord my God, be against me and against my father’s house. But do not let the plague be on your people.”

17

І сказав Давид до Бога: „Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло — я вчинив зло, а ці ві́вці — що́ зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на наро́ді Твоє́му, щоб погубити його“.

18

David Builds an Altar

Now the angel of the Lord had commanded Gad to say to David that David should go up and raise an altar to the Lord on the threshing floor of Ornan the Jebusite.

18

А Ангол Господній говорив до Ґада, — сказати Давидові, щоб Давид пішов поставити же́ртівника для Господа на току євусе́янина Орнана.

19

So David went up at Gad’s word, which he had spoken in the name of the Lord.

19

І пішов Давид за словом Ґада, що говорив в Господньому Імені.

20

Now Ornan was threshing wheat. He turned and saw the angel, and his four sons who were with him hid themselves.

20

І обернувся Орнан, і побачив Ангола, а чотири сини його, що були з ним, похова́лися. А Орнан молотив пшеницю.

21

As David came to Ornan, Ornan looked and saw David and went out from the threshing floor and paid homage to David with his face to the ground.

21

І прийшов Давид до Орнана. І виглянув Орнан, і побачив Давида, — і вийшов із то́ку, і поклонився Дави́дові обличчям до землі.

22

And David said to Ornan, “Give me the site of the threshing floor that I may build on it an altar to the Lord — give it to me at its full price — that the plague may be averted from the people.”

22

І сказав Давид до Орнана: „Дай же мені місце цього то́ку, й я збудую на ньому же́ртівника для Господа. Дай мені його за срібло повної ваги, — і буде стри́мана морови́ця від наро́ду“.

23

Then Ornan said to David, “Take it, and let my lord the king do what seems good to him. See, I give the oxen for burnt offerings and the threshing sledges for the wood and the wheat for a grain offering; I give it all.”

23

І сказав Орнан до Давида: „Візьми собі, і нехай зробить мій пан цар, що добре в оча́х його. Дивися, — я даю цю худобу на цілопа́лення, а молота́рки — на дро́ва, а пшеницю на хлібну жертву. Усе я даю!“

24

But King David said to Ornan, “No, but I will buy them for the full price. I will not take for the Lord what is yours, nor offer burnt offerings that cost me nothing.”

24

І сказав цар Давид до Орнана: „Ні, бо купу́ючи, куплю́ за срібло повної ваги, бо не піднесу́ твого в жертві для Господа, і не спалю́ цілопа́лення да́рмо!“

25

So David paid Ornan 600 shekelsa of gold by weight for the site.

25

І дав Давид Орнанові за місце золота вагою шість сотень ше́клів.

26

And David built there an altar to the Lord and presented burnt offerings and peace offerings and called on the Lord, and the Lordb answered him with fire from heaven upon the altar of burnt offering.

26

І збудував там Давид же́ртівника для Господа, і приніс цілопа́лення та мирні жертви. І кликнув він до Господа, і Він відповів йому́ огнем із небе́с на же́ртівник цілопа́лення.

27

Then the Lord commanded the angel, and he put his sword back into its sheath.

27

І сказав Господь до Ангола, і він уклав меча свого до пі́хов його́.

28

At that time, when David saw that the Lord had answered him at the threshing floor of Ornan the Jebusite, he sacrificed there.

28

Того ча́су, як Давид побачив, що Господь відповів йому на току́ євусе́янина Орнана, то прино́сив там жертву.

29

For the tabernacle of the Lord, which Moses had made in the wilderness, and the altar of burnt offering were at that time in the high place at Gibeon,

29

А Господня скинія, яку зробив був Мойсей у пустині, та же́ртівник цілопа́лення були того ча́су на па́гірку в Ґів'оні.

30

but David could not go before it to inquire of God, for he was afraid of the sword of the angel of the Lord.

30

Та не міг Давид піти перед нього, щоб запитатися в Бога, бо настра́шився меча Господнього Ангола.

Parallel

English Standard Version

Переклад Огієнка

1 Chronicles 21

1 Хронік 21