English Standard Version

Переклад Хоменка

Offerings for the Temple

And David the king said to all the assembly, “Solomon my son, whom alone God has chosen, is young and inexperienced, and the work is great, for the palace will not be for man but for the Lord God.

1

Мовив цар Давид до всієї громади: “Соломон, син мій, що його одного вибрав Бог, ще молодий, слабкий хлопчина, а діло це велике, бо йдеться про палац не для людини, а для Господа Бога.

2

So I have provided for the house of my God, so far as I was able, the gold for the things of gold, the silver for the things of silver, and the bronze for the things of bronze, the iron for the things of iron, and wood for the things of wood, besides great quantities of onyx and stones for setting, antimony, colored stones, all sorts of precious stones and marble.

2

Що було в мене сили, наготував я для дому Бога мого: золота на золотий посуд, срібла на срібний посуд, міді на мідний, заліза на залізний, дерева на дерев'яний, ониксового каміння вставного каміння, малахіту, смугнастого каміння й всякого дорогоцінного каміння та силу мармуру.

3

Moreover, in addition to all that I have provided for the holy house, I have a treasure of my own of gold and silver, and because of my devotion to the house of my God I give it to the house of my God:

3

До того — в моїй любові до дому Бога мого — є ще в мене власний скарб золота й срібла, і його я даю на дім Бога мого, окрім усього того, що я приготував для святого дому:

4

3,000 talentsa of gold, of the gold of Ophir, and 7,000 talents of refined silver, for overlaying the walls of the house,b

4

три тисячі талантів золота, золота офірського, та 7 000 талантів щирого срібла на облицювання стін у домах,

5

and for all the work to be done by craftsmen, gold for the things of gold and silver for the things of silver. Who then will offer willingly, consecrating himselfc today to the Lord?”

5

щоб було золоте, що має бути золотим, і срібне, що має бути срібним, і на всілякі вироби мистецьких рук. А тепер чи не схоче ще хтось жертвувати добровільно для Господа?”

6

Then the leaders of fathers’ houses made their freewill offerings, as did also the leaders of the tribes, the commanders of thousands and of hundreds, and the officers over the king’s work.

6

І почали жертвувати добровільно голови над родинами, начальники над колінами Ізраїля, тисячники, сотники й високі царські службовці.

7

They gave for the service of the house of God 5,000 talents and 10,000 daricsd of gold, 10,000 talents of silver, 18,000 talents of bronze and 100,000 talents of iron.

7

Дали вони на будову дому Божого: золота — 5 000 талантів та 10000 даріїв, срібла — 10000 талантів, міді — 18 000 талантів, а заліза — 100 000 талантів.

8

And whoever had precious stones gave them to the treasury of the house of the Lord, in the care of Jehiel the Gershonite.

8

У кого було дорогоцінне каміння, той віддав його до скарбниці дому Господнього, на руки Єхієла гершонія.

9

Then the people rejoiced because they had given willingly, for with a whole heart they had offered freely to the Lord. David the king also rejoiced greatly.

9

І радів народ, що вони розщедрились бо жертвували вони Господеві від щирого серця, і цар Давид теж був вельми врадуваний.

10

David Prays in the Assembly

Therefore David blessed the Lord in the presence of all the assembly. And David said: “Blessed are you, O Lord, the God of Israel our father, forever and ever.

10

Тоді Давид благословив Господа перед усією громадою. Давид промовив: “Благословен, о Господи, Боже Ізраїля, батька нашого, по віки вічні!

11

Yours, O Lord, is the greatness and the power and the glory and the victory and the majesty, for all that is in the heavens and in the earth is yours. Yours is the kingdom, O Lord, and you are exalted as head above all.

11

Твоя, о Господи, велич, сила, слава, вічність і пишнота, бо все, що на небі й на землі, твоє! Тобі, о Господи, належить царство! Ти вищий над усе як Владика!

12

Both riches and honor come from you, and you rule over all. In your hand are power and might, and in your hand it is to make great and to give strength to all.

12

Багатство й слава — від тебе. Ти усім володієш; у твоїй руці сила й могутність, у твоїй руці — зробити кожного великим, сильним.

13

And now we thank you, our God, and praise your glorious name.

13

Тому, о Боже наш, тепер ми тебе прославляємо і хвалимо твоє преславне ім'я.

14

“But who am I, and what is my people, that we should be able thus to offer willingly? For all things come from you, and of your own have we given you.

14

Бо хто я й хто народ мій, що ми удостоїлися таких щедрих дарів? Усе бо від тебе, і з твоєї руки те, що ми тобі дали;

15

For we are strangers before you and sojourners, as all our fathers were. Our days on the earth are like a shadow, and there is no abiding.e

15

ми бо чужинці й приходні перед тобою, як і всі батьки наші; неначе тінь, життя наше на землі, і нічого сталого немає.

16

O Lord our God, all this abundance that we have provided for building you a house for your holy name comes from your hand and is all your own.

16

Господи, Боже наш! Усі оці достатки, що ми наготували для будови дому тобі, твоєму святому імені, воно з твоєї руки й усе твоє.

17

I know, my God, that you test the heart and have pleasure in uprightness. In the uprightness of my heart I have freely offered all these things, and now I have seen your people, who are present here, offering freely and joyously to you.

17

Знаю, Боже мій, що ти вивідуєш серце й щирість любиш; я від щирого серця пожертвував усе це, а тепер бачу, що й народ твій, що оце тут, радо жертвує тобі.

18

O Lord, the God of Abraham, Isaac, and Israel, our fathers, keep forever such purposes and thoughts in the hearts of your people, and direct their hearts toward you.

18

Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, батьків наших! Збережи довіку цю добру настанову в серці твого народу й спрямуй їхнє серце до тебе.

19

Grant to Solomon my son a whole heart that he may keep your commandments, your testimonies, and your statutes, performing all, and that he may build the palace for which I have made provision.”

19

А Соломонові, моєму синові, дай серце праве, щоб пильнував твої заповіді, твої накази й твої постанови та щоб зробив усе й збудував палац, що для нього я все приготував.”

20

Then David said to all the assembly, “Bless the Lord your God.” And all the assembly blessed the Lord, the God of their fathers, and bowed their heads and paid homage to the Lord and to the king.

20

Потім Давид сказав до громади: “Славіте Господа, Бога вашого!” І вся громада славила Господа, Бога батьків своїх, і припала та поклонилась Господеві й цареві.

21

And they offered sacrifices to the Lord, and on the next day offered burnt offerings to the Lord, 1,000 bulls, 1,000 rams, and 1,000 lambs, with their drink offerings, and sacrifices in abundance for all Israel.

21

І принесли Господеві жертви; а другого дня принесли всепалення Господеві: 1000 бичків, 1000 баранів, 1000 ягнят з їхніми ливними жертвами й безліч жертв за всього Ізраїля.

22

And they ate and drank before the Lord on that day with great gladness.

Solomon Anointed King

And they made Solomon the son of David king the second time, and they anointed him as prince for the Lord, and Zadok as priest.

22

І вони їли та пили перед Господом того дня з великими радощами, і вдруге окликнули царем Соломона, Давидового сина, та й помазали його в ім'я Господнє на князя, а Цадока на священика.

23

Then Solomon sat on the throne of the Lord as king in place of David his father. And he prospered, and all Israel obeyed him.

23

І сів Соломон на Господньому престолі як цар замість Давида, свого батька, і щастило йому, і ввесь Ізраїль корився йому.

24

All the leaders and the mighty men, and also all the sons of King David, pledged their allegiance to King Solomon.

24

Всі князі, всі вельможі й усі сини царя Давида піддались цареві Соломонові.

25

And the Lord made Solomon very great in the sight of all Israel and bestowed on him such royal majesty as had not been on any king before him in Israel.

25

Господь звеличав вельми Соломона перед очима Ізраїля й дав йому славу царства, якої не мав перед ним ні один цар в Ізраїлі.

26

The Death of David

Thus David the son of Jesse reigned over all Israel.

26

Отак Давид, син Єссея, царював над Ізраїлем.

27

The time that he reigned over Israel was forty years. He reigned seven years in Hebron and thirty-three years in Jerusalem.

27

Часу царювання його над Ізраїлем було 40 років; у Хевроні царював він 7 років, а в Єрусалимі царював 33 роки.

28

Then he died at a good age, full of days, riches, and honor. And Solomon his son reigned in his place.

28

І помер у щасливій старості, нажившись на світі в багатстві й славі, а Соломон, син його, став царем замість нього.

29

Now the acts of King David, from first to last, are written in the Chronicles of Samuel the seer, and in the Chronicles of Nathan the prophet, and in the Chronicles of Gad the seer,

29

Дії царя Давида, від перших до останніх, записані в записках видющого Самуїла, в записках пророка Натана й у записках видющого Гада,

30

with accounts of all his rule and his might and of the circumstances that came upon him and upon Israel and upon all the kingdoms of the countries.

30

а так само все його царювання й усі його подвиги й пригоди, що трапились були з ним, з Ізраїлем та з усіма царствами в інших краях.

Parallel

English Standard Version

Переклад Хоменка

1 Chronicles 29

1 Хронік 29