English Standard Version

Переклад Огієнка

Sennacherib Invades Judah

After these things and these acts of faithfulness, Sennacherib king of Assyria came and invaded Judah and encamped against the fortified cities, thinking to win them for himself.

1

По цих справах та по цій вірності прийшов Санхері́в, цар асирійський, і ввійшов в Юдею, і розклався табо́ром проти укрі́плених міст, і ду́мав здобути їх собі.

2

And when Hezekiah saw that Sennacherib had come and intended to fight against Jerusalem,

2

І побачив Єзекі́я, що прийшов Санхері́в, і що він заду́мує війну на Єрусалим,

3

he planned with his officers and his mighty men to stop the water of the springs that were outside the city; and they helped him.

3

то він нара́дився зо своїми зверхниками та своїми ли́царями позатика́ти джере́льні во́ди, що назовні міста. І вони допомогли йому.

4

A great many people were gathered, and they stopped all the springs and the brook that flowed through the land, saying, “Why should the kings of Assyria come and find much water?”

4

І було зі́брано багато народу, і вони позатика́ли всі джере́ла й поті́к, що плив у Краю́, говорячи: „На́що б мали так багато води асирійські царі, коли при́йдуть?“

5

He set to work resolutely and built up all the wall that was broken down and raised towers upon it,a and outside it he built another wall, and he strengthened the Millo in the city of David. He also made weapons and shields in abundance.

5

І він підбадьорився, і забудував увесь ви́ломаний мур, і поставив на нього ба́шту, а поза тим муром — інший мур, і зміцни́в Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ра́тищ та щиті́в.

6

And he set combat commanders over the people and gathered them together to him in the square at the gate of the city and spoke encouragingly to them, saying,

6

І понаставляв він над народом військо́вих зверхників, і зібрав їх до себе, на майда́н біля місько́ї брами, і промовляв до їхнього серця, говорячи:

7

“Be strong and courageous. Do not be afraid or dismayed before the king of Assyria and all the horde that is with him, for there are more with us than with him.

7

„Будьте міцні́ та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим на́товпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним.

8

With him is an arm of flesh, but with us is the Lord our God, to help us and to fight our battles.” And the people took confidence from the words of Hezekiah king of Judah.

8

З ним раме́но тіле́сне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воюва́ти наші ві́йни!“ І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.

9

Sennacherib Blasphemes

After this, Sennacherib king of Assyria, who was besieging Lachish with all his forces, sent his servants to Jerusalem to Hezekiah king of Judah and to all the people of Judah who were in Jerusalem, saying,

9

По цьому послав Санхері́в, асирійський цар, своїх рабів до Єрусалиму, — а він сам таборува́в проти Лахішу, і вся сила його була́ з ним, — до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати:

10

“Thus says Sennacherib king of Assyria, ‘On what are you trusting, that you endure the siege in Jerusalem?

10

„Так говорить Санхері́в, цар асирійський: На що́ ви сподіва́єтесь і сидите в обло́зі в Єрусалимі?

11

Is not Hezekiah misleading you, that he may give you over to die by famine and by thirst, when he tells you, “The Lord our God will deliver us from the hand of the king of Assyria”?

11

Оце Єзекія намовляє вас, щоб дати вас на смерть від голоду та від спра́ги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки асирійського царя.

12

Has not this same Hezekiah taken away his high places and his altars and commanded Judah and Jerusalem, “Before one altar you shall worship, and on it you shall burn your sacrifices”?

12

Чи ж не він, Єзекія, поруйнував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму, говорячи: Перед одним же́ртівником будете вклонятися й на ньому бу́дете кадити?

13

Do you not know what I and my fathers have done to all the peoples of other lands? Were the gods of the nations of those lands at all able to deliver their lands out of my hand?

13

Чи ж ви не знаєте, що́ зробив я та батьки мої всім наро́дам земель? Чи справді могли бо́ги наро́дів тих країв урятувати свій край від моєї руки?

14

Who among all the gods of those nations that my fathers devoted to destruction was able to deliver his people from my hand, that your God should be able to deliver you from my hand?

14

Хто́ з-поміж усіх богів цих народів, яких мої батьки вчинили закляттям, міг урятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш урятувати вас від моєї руки?

15

Now, therefore, do not let Hezekiah deceive you or mislead you in this fashion, and do not believe him, for no god of any nation or kingdom has been able to deliver his people from my hand or from the hand of my fathers. How much less will your God deliver you out of my hand!’”

15

А тепер нехай не обманює вас Єзекія, і нехай не зво́дить вас, як оце. І не вірте йому, бо не зміг жо́ден бог жо́дного наро́ду та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші бо́ги не врятують вас від моєї руки!“

16

And his servants said still more against the Lord God and against his servant Hezekiah.

16

І ще говорили його раби на Господа, Бога, та на Його раба Єзекію.

17

And he wrote letters to cast contempt on the Lord, the God of Israel, and to speak against him, saying, “Like the gods of the nations of the lands who have not delivered their people from my hands, so the God of Hezekiah will not deliver his people from my hand.”

17

І писав він листи́ з ла́йкою на Господа, Ізраїлевого Бога, і говорив на Нього таке: „Як бо́ги народів тих країв не спасли свого народу від моєї руки, так не спасе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки!“

18

And they shouted it with a loud voice in the language of Judah to the people of Jerusalem who were on the wall, to frighten and terrify them, in order that they might take the city.

18

І кли́кали вони сильним голосом по-юде́йському до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настраши́ти їх та налякати їх, щоб здобути місто.

19

And they spoke of the God of Jerusalem as they spoke of the gods of the peoples of the earth, which are the work of men’s hands.

19

І говорили вони на Бога єрусалимського, як на богі́в землі, чин лю́дських рук.

20

The Lord Delivers Jerusalem

Then Hezekiah the king and Isaiah the prophet, the son of Amoz, prayed because of this and cried to heaven.

20

І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба.

21

And the Lord sent an angel, who cut off all the mighty warriors and commanders and officers in the camp of the king of Assyria. So he returned with shame of face to his own land. And when he came into the house of his god, some of his own sons struck him down there with the sword.

21

І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка́, і володаря, і зве́рхника в табо́рі царя асирійського, і той вернувся з со́ромом обличчя до кра́ю свого. А коли він прийшов до дому бога свого, то дехто з тих, що вийшли з нутра́ його, вбили його там мече́м.

22

So the Lord saved Hezekiah and the inhabitants of Jerusalem from the hand of Sennacherib king of Assyria and from the hand of all his enemies, and he provided for them on every side.

22

І спас Господь Єзекію та єрусалимських ме́шканців від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навко́ло.

23

And many brought gifts to the Lord to Jerusalem and precious things to Hezekiah king of Judah, so that he was exalted in the sight of all nations from that time onward.

23

І багато-хто прино́сили да́ра для Господа до Єрусалиму та дорогоцінні речі для Єзекії, Юдиного царя. І він по цьо́му піднісся в оча́х усіх наро́дів!

24

Hezekiah’s Pride and Achievements

In those days Hezekiah became sick and was at the point of death, and he prayed to the Lord, and he answered him and gave him a sign.

24

Тими днями занеду́жав Єзекія смертельно. І він молився до Господа, — і Він відповів йому, і дав йому знака.

25

But Hezekiah did not make return according to the benefit done to him, for his heart was proud. Therefore wrath came upon him and Judah and Jerusalem.

25

Та Єзекія не віддав так, як було зро́блено йому, бо запишни́лося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусали́м.

26

But Hezekiah humbled himself for the pride of his heart, both he and the inhabitants of Jerusalem, so that the wrath of the Lord did not come upon them in the days of Hezekiah.

26

Але впокори́вся Єзекія в пишноті серця свого, він та ме́шканці Єрусалиму, — і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії.

27

And Hezekiah had very great riches and honor, and he made for himself treasuries for silver, for gold, for precious stones, for spices, for shields, and for all kinds of costly vessels;

27

І було в Єзекії дуже багато багатства та слави, і він поробив собі скарбни́ці на срібло й на золото, та на камінь дорогий, і на па́хощі, і на щити́, і на всякі дорогі речі,

28

storehouses also for the yield of grain, wine, and oil; and stalls for all kinds of cattle, and sheepfolds.

28

і клуні́ на врожай збі́жжя, і виноградного соку, і свіжої оливи, і жолоби́ для всякої худоби, і жолоби́ для чері́д.

29

He likewise provided cities for himself, and flocks and herds in abundance, for God had given him very great possessions.

29

І побудував він собі міста́, і мав великий набу́ток худоби дрібно́ї та худоби великої, бо Бог дав йому́ дуже великий маєток.

30

This same Hezekiah closed the upper outlet of the waters of Gihon and directed them down to the west side of the city of David. And Hezekiah prospered in all his works.

30

І він, Єзекія, заткнув вихід води горі́шнього Ґіхону, і вивів її вдоли́ну на за́хід від Давидового Міста. І мав Єзекія у́спіх в усіх своїх діла́х.

31

And so in the matter of the envoys of the princes of Babylon, who had been sent to him to inquire about the sign that had been done in the land, God left him to himself, in order to test him and to know all that was in his heart.

31

Тільки при посла́х вавилонських зверхників, посланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в Краю́, залишив був його Бог, щоб ви́пробувати його, щоб пізнати все в його серці.

32

Now the rest of the acts of Hezekiah and his good deeds, behold, they are written in the vision of Isaiah the prophet, the son of Amoz, in the Book of the Kings of Judah and Israel.

32

А решта діл Єзекії та його чесно́ти, — ото вони описані в видіннях пророка Ісаї, Амосового сина, у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

33

And Hezekiah slept with his fathers, and they buried him in the upper part of the tombs of the sons of David, and all Judah and the inhabitants of Jerusalem did him honor at his death. And Manasseh his son reigned in his place.

33

І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбі́ччях гробі́в Давидових синів, і віддали́ йому честь по смерті його, — уся Юдея та ме́шканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасі́я.

Parallel

English Standard Version

Переклад Огієнка

2 Chronicles 32

2 Хронік 32