English Standard Version

Переклад Турконяка

Sennacherib Invades Judah

After these things and these acts of faithfulness, Sennacherib king of Assyria came and invaded Judah and encamped against the fortified cities, thinking to win them for himself.

1

Після цих подій і цієї правди прийшов Сеннахирім, цар ассирійців, прийшов проти Юди і отаборився проти міст з мурами, і наказав їх захопити.

2

And when Hezekiah saw that Sennacherib had come and intended to fight against Jerusalem,

2

І побачив Езекія, що прийшов Сеннахирім, і обличчя його спрямоване, щоб воювати проти Єрусалима,

3

he planned with his officers and his mighty men to stop the water of the springs that were outside the city; and they helped him.

3

і зібрав нараду зі своїми старійшинами і сильними, щоб загатити джерела води, які були за містом, і вони йому допомогли.

4

A great many people were gathered, and they stopped all the springs and the brook that flowed through the land, saying, “Why should the kings of Assyria come and find much water?”

4

Він зібрав багато народу, і вони загатили джерела води і ріку, що протікала через місто, кажучи: Щоб не прийшов цар ассирійців, не знайшов багато води і не закріпився.

5

He set to work resolutely and built up all the wall that was broken down and raised towers upon it,a and outside it he built another wall, and he strengthened the Millo in the city of David. He also made weapons and shields in abundance.

5

А сам Езекія укріпився: збудував увесь зруйнований мур, вежі й ззовні спереду іншу стіну, укріпив руїни міста Давида і наготував багато зброї.

6

And he set combat commanders over the people and gathered them together to him in the square at the gate of the city and spoke encouragingly to them, saying,

6

Він поставив володарів міста над народом, а вони зібралися до нього на площу біля Брами долини, і він заговорив до їхнього серця, закликаючи:

7

“Be strong and courageous. Do not be afraid or dismayed before the king of Assyria and all the horde that is with him, for there are more with us than with him.

7

Будьте сильними і будьте мужніми, не майте страху перед царем Ассура і перед усім народом, який з ним, бо численніші ті, хто з нами, ніж ті, хто з ним!

8

With him is an arm of flesh, but with us is the Lord our God, to help us and to fight our battles.” And the people took confidence from the words of Hezekiah king of Judah.

8

З ним — тілесні руки [1] , з нами ж — Господь, наш Бог, щоб спасати і вести нашу війну! І народ укріпився від слів Езекії, царя Юди.

9

Sennacherib Blasphemes

After this, Sennacherib king of Assyria, who was besieging Lachish with all his forces, sent his servants to Jerusalem to Hezekiah king of Judah and to all the people of Judah who were in Jerusalem, saying,

9

Після цього Сеннахирім, цар ассирійців, послав своїх рабів до Єрусалима, а він сам був під Лахісом, і все військо було з ним. Він послав до Езекії, царя Юди, і до всього Юди, який у Єрусалимі, кажучи:

10

“Thus says Sennacherib king of Assyria, ‘On what are you trusting, that you endure the siege in Jerusalem?

10

Так говорить Сеннахирім, цар ассирійців: На що ви поклали надію і засіли в облозі в Єрусалимі?

11

Is not Hezekiah misleading you, that he may give you over to die by famine and by thirst, when he tells you, “The Lord our God will deliver us from the hand of the king of Assyria”?

11

Хіба не обманює вас Езекія, щоб видати вас на смерть, на голод і на спрагу, кажучи: Наш Господь Бог спасе нас від руки царя Ассура?

12

Has not this same Hezekiah taken away his high places and his altars and commanded Judah and Jerusalem, “Before one altar you shall worship, and on it you shall burn your sacrifices”?

12

Чи не він — Езекія, який знищив свої жертовники і свої високі місця, кажучи Юді й тим, хто живе в Єрусалимі, мовлячи: Поклонитеся перед цим жертовником і на ньому жертвуватимете?

13

Do you not know what I and my fathers have done to all the peoples of other lands? Were the gods of the nations of those lands at all able to deliver their lands out of my hand?

13

Хіба не довідались ви про те, що зробив я і мої батьки всім народам країн? Хіба ж спромоглися [2] боги народів усієї землі спасти свій народ від моєї руки?

14

Who among all the gods of those nations that my fathers devoted to destruction was able to deliver his people from my hand, that your God should be able to deliver you from my hand?

14

Хто між усіма богами цих народів, яких вигубили мої батьки, дав спасіння? Хіба змогли вони врятувати свій народ від моєї руки? Чи зможе ваш Бог спасти вас від моєї руки?

15

Now, therefore, do not let Hezekiah deceive you or mislead you in this fashion, and do not believe him, for no god of any nation or kingdom has been able to deliver his people from my hand or from the hand of my fathers. How much less will your God deliver you out of my hand!’”

15

Тепер хай вас не обманює Езекія і хай не переконує вас діяти таким чином! Тож не вірте йому! Адже не може бог жодного народу і царства спасти свій народ з моєї руки і з руки моїх батьків, отже, ваш Бог не спасе вас від моєї руки!

16

And his servants said still more against the Lord God and against his servant Hezekiah.

16

І ще далі говорили його раби проти Господа Бога і проти Езекії, його раба.

17

And he wrote letters to cast contempt on the Lord, the God of Israel, and to speak against him, saying, “Like the gods of the nations of the lands who have not delivered their people from my hands, so the God of Hezekiah will not deliver his people from my hand.”

17

Він також написав листа, аби зневажити Господа, Бога Ізраїля, і сказав про Нього, заявляючи: Як боги народів землі не спасли своїх народів від моєї руки, так Бог Езекії не врятує Свій народ від моєї руки!

18

And they shouted it with a loud voice in the language of Judah to the people of Jerusalem who were on the wall, to frighten and terrify them, in order that they might take the city.

18

І він закричав великим голосом по-юдейськи проти народу, який був на стінах Єрусалима, аби перелякати їх і стягнути, щоб захопити місто.

19

And they spoke of the God of Jerusalem as they spoke of the gods of the peoples of the earth, which are the work of men’s hands.

19

І він заговорив проти Бога Єрусалима, як і проти богів народів землі, витворів людських рук.

20

The Lord Delivers Jerusalem

Then Hezekiah the king and Isaiah the prophet, the son of Amoz, prayed because of this and cried to heaven.

20

Тоді цар Езекія і пророк Ісая, син Амоса, помолилися про це і заголосили до неба.

21

And the Lord sent an angel, who cut off all the mighty warriors and commanders and officers in the camp of the king of Assyria. So he returned with shame of face to his own land. And when he came into the house of his god, some of his own sons struck him down there with the sword.

21

І Господь послав ангела, і вигубив усякого сильного воїна, володаря і полководця в таборі царя Ассура, і він повернувся, засоромлений на обличчі, у свою землю. Він прийшов до дому свого бога, і дехто з тих, хто вийшов з його лона, убили його мечем.

22

So the Lord saved Hezekiah and the inhabitants of Jerusalem from the hand of Sennacherib king of Assyria and from the hand of all his enemies, and he provided for them on every side.

22

Тож Господь врятував Езекію і тих, хто жив у Єрусалимі, від руки Сеннахиріма, царя ассирійців, і від руки всіх, і дав їм спокій довкола.

23

And many brought gifts to the Lord to Jerusalem and precious things to Hezekiah king of Judah, so that he was exalted in the sight of all nations from that time onward.

23

І багато хто приносив у Єрусалим дари для Господа і дари Езекії, цареві Юди, і після цього він став прославлений в очах усіх народів.

24

Hezekiah’s Pride and Achievements

In those days Hezekiah became sick and was at the point of death, and he prayed to the Lord, and he answered him and gave him a sign.

24

У ті дні Езекія смертельно захворів. Він помолився до Господа, і Він вислухав його, і подав йому знак.

25

But Hezekiah did not make return according to the benefit done to him, for his heart was proud. Therefore wrath came upon him and Judah and Jerusalem.

25

Та Езекія не віддячив Господу згідно з тими благами, які йому дав, але його серце звеличилося. І на нього зійшов гнів, і на Юду та Єрусалим.

26

But Hezekiah humbled himself for the pride of his heart, both he and the inhabitants of Jerusalem, so that the wrath of the Lord did not come upon them in the days of Hezekiah.

26

Однак Езекія впокорився після звеличення свого серця, і ті, хто жив у Єрусалимі, тож Господній гнів не найшов на них у дні Езекії.

27

And Hezekiah had very great riches and honor, and he made for himself treasuries for silver, for gold, for precious stones, for spices, for shields, and for all kinds of costly vessels;

27

В Езекії було багатство і дуже велика слава, і він зробив собі скарбниці для срібла, золота, дорогоцінного каменя та пахощів, і склади зброї та дорогоцінного посуду,

28

storehouses also for the yield of grain, wine, and oil; and stalls for all kinds of cattle, and sheepfolds.

28

міста для зберігання врожаю зерна, вина та олії, і ясла для всілякої худоби та загони для стад,

29

He likewise provided cities for himself, and flocks and herds in abundance, for God had given him very great possessions.

29

і міста, які собі збудував, стада овець і багато великої рогатої худоби, бо Господь дав йому дуже багато майна.

30

This same Hezekiah closed the upper outlet of the waters of Gihon and directed them down to the west side of the city of David. And Hezekiah prospered in all his works.

30

Сам Езекія перекрив вихід води Верхнього Ґіона і повернув їх вниз на південь міста Давида. Езекії щастило в усіх його ділах.

31

And so in the matter of the envoys of the princes of Babylon, who had been sent to him to inquire about the sign that had been done in the land, God left him to himself, in order to test him and to know all that was in his heart.

31

І так перед старійшинами володарів з Вавилону, які були послані до нього, аби випитати в нього про знак, що стався на землі, Господь його залишив, аби його випробувати і щоб побачити те, що в його серці.

32

Now the rest of the acts of Hezekiah and his good deeds, behold, they are written in the vision of Isaiah the prophet, the son of Amoz, in the Book of the Kings of Judah and Israel.

32

А решта оповідей про Езекію та його милосердя, ось це записане в пророцтві пророка Ісаї, сина Амоса, і в книзі царів Юди та Ізраїля.

33

And Hezekiah slept with his fathers, and they buried him in the upper part of the tombs of the sons of David, and all Judah and the inhabitants of Jerusalem did him honor at his death. And Manasseh his son reigned in his place.

33

І заснув Езекія зі своїми батьками, і поховали його на високому місці між гробницями синів Давида, і весь Юда, і ті, хто живе в Єрусалимі, віддали йому славу і честь у його смерті. А замість нього зацарював Манасія, його син.

Parallel

English Standard Version

Переклад Турконяка

2 Chronicles 32

2 Хронік 32