English Standard Version

Переклад Огієнка

Opposition to the Work

a Now when Sanballat heard that we were building the wall, he was angry and greatly enraged, and he jeered at the Jews.

1

І сталося, як почув Санвалла́т, і Товійя, і араби, і аммонітяни, і ашдодяни, що направляється єрусалимський мур, що ви́ломи в стіні стали затарасо́вуватися, то дуже запали́лися гнівом.

2

And he said in the presence of his brothers and of the army of Samaria, “What are these feeble Jews doing? Will they restore it for themselves?b Will they sacrifice? Will they finish up in a day? Will they revive the stones out of the heaps of rubbish, and burned ones at that?”

2

І змо́вилися вони всі ра́зом, щоб іти воювати з Єрусалимом, та щоб учинити йому замі́шання.

3

Tobiah the Ammonite was beside him, and he said, “Yes, what they are building — if a fox goes up on it he will break down their stone wall!”

3

І ми молилися до нашого Бога, і поставили проти них сторо́жу вдень та вночі, перед ними.

4

Hear, O our God, for we are despised. Turn back their taunt on their own heads and give them up to be plundered in a land where they are captives.

4

І сказав Юда: „Осла́бла сила носія́, а зва́лищ багато, — і ми не зможемо да́лі будувати мура!“

5

Do not cover their guilt, and let not their sin be blotted out from your sight, for they have provoked you to anger in the presence of the builders.

5

А наші нена́висники говорили: „Вони не знатимуть і не побачать, як ми при́йдемо до сере́дини їх, і позабива́ємо їх, та її спи́нимо працю!“

6

So we built the wall. And all the wall was joined together to half its height, for the people had a mind to work.

6

І сталося, як прихо́дили ті юде́яни, що сиділи при них, то говорили нам про це разі́в десять, зо всіх місць, де вони пробува́ли.

7

c But when Sanballat and Tobiah and the Arabs and the Ammonites and the Ashdodites heard that the repairing of the walls of Jerusalem was going forward and that the breaches were beginning to be closed, they were very angry.

7

Тоді поставив я сторо́жу здо́лу того місця за муром у пече́рах. І поставив я народ за їхніми ро́дами, з їхніми меча́ми, їхніми ра́тищами та їхніми лу́ками.

8

And they all plotted together to come and fight against Jerusalem and to cause confusion in it.

8

І розглянув я це, і встав і сказав я до шляхе́тних, і до заступників, і до решти наро́ду: „Не бійтеся перед ними! Згадайте Господа великого та грізно́го, і воюйте за ваших братів, ваших синів, дочо́к ваших, жіно́к ваших та за доми́ ваші!“

9

And we prayed to our God and set a guard as a protection against them day and night.

9

І сталося, як почули наші вороги́, що нам те відо́ме, то Господь зламав їхній за́дум, і всі ми верну́лися до муру, кожен до праці своєї.

10

In Judah it was said,d “The strength of those who bear the burdens is failing. There is too much rubble. By ourselves we will not be able to rebuild the wall.”

10

І було́ від того дня, що половина моїх юнакі́в робили працю, а половина їх міцно тримала списи, щити́, і луки та па́нцері, а зверхники стояли позад Юдиного дому.

11

And our enemies said, “They will not know or see till we come among them and kill them and stop the work.”

11

Будівни́чі працювали на мурі, а носії́ наладо́вували тяга́р, — вони однією рукою робили працю, а однією міцно тримали списа.

12

At that time the Jews who lived near them came from all directions and said to us ten times, “You must return to us.”e

12

А в кожного будівничого його меч був прив'я́заний на сте́гнах його, і так вони будували, а біля мене був сурма́ч.

13

So in the lowest parts of the space behind the wall, in open places, I stationed the people by their clans, with their swords, their spears, and their bows.

13

І сказав я до шляхе́тних, до заступників та до решти наро́ду: „Праця велика й просто́ра, а ми повідді́лювані на мурі, дале́ко один від о́дного.

14

And I looked and arose and said to the nobles and to the officials and to the rest of the people, “Do not be afraid of them. Remember the Lord, who is great and awesome, and fight for your brothers, your sons, your daughters, your wives, and your homes.”

14

Тому то в місце, де почуєте голос сурми́, туди негайно збирайтеся до нас. Бог наш буде воювати для нас!“

15

The Work Resumes

When our enemies heard that it was known to us and that God had frustrated their plan, we all returned to the wall, each to his work.

15

І так ми робили працю, і половина їх міцно тримала списи від сходу ранньої зорі аж до поя́влення зір.

16

From that day on, half of my servants worked on construction, and half held the spears, shields, bows, and coats of mail. And the leaders stood behind the whole house of Judah,

16

Також того ча́су сказав я до наро́ду: „Кожен з юнако́м своїм нехай ночують у сере́дині Єрусалиму, і бу́дуть вони для нас уночі — сторо́жею, а вдень — на працю“.

17

who were building on the wall. Those who carried burdens were loaded in such a way that each labored on the work with one hand and held his weapon with the other.

17

І ні я, ані брати мої, ані юнаки́ мої, ані сторожі́, що були за мною, ми не здіймали своєї оде́жі, — кожен мав свою зброю при своє́му стегні́.

Parallel

English Standard Version

Переклад Огієнка

Nehemiah 4

Неемії 4