Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
English Standard Version
Переклад Хоменка
The Jews Destroy Their Enemies
Now in the twelfth month, which is the month of Adar, on the thirteenth day of the same, when the king’s command and edict were about to be carried out, on the very day when the enemies of the Jews hoped to gain the mastery over them, the reverse occurred: the Jews gained mastery over those who hated them.
Now in the twelfth month, which is the month of Adar, on the thirteenth day of the same, when the king’s command and edict were about to be carried out, on the very day when the enemies of the Jews hoped to gain the mastery over them, the reverse occurred: the Jews gained mastery over those who hated them.
Дванадцятого місяця, тобто місяця Адара, тринадцятого дня, коли мав бути виконаний наказ царя й його веління, у той день, коли вороги юдеїв сподівалися взяти гору над ними, сталось навпаки, бо то юдеї вийшли переможно над своїми ворогами.
The Jews gathered in their cities throughout all the provinces of King Ahasuerus to lay hands on those who sought their harm. And no one could stand against them, for the fear of them had fallen on all peoples.
Юдеї зібрались у своїх містах по всіх країнах царя Ксеркса, щоб накласти руку на тих, хто задумували на них лихо. І ніхто не міг устоятися перед ними, бо страх перед ними спіткав усі народи.
All the officials of the provinces and the satraps and the governors and the royal agents also helped the Jews, for the fear of Mordecai had fallen on them.
Князі країн, сатрапи, начальники й царські урядовці підтримували юдеїв, бо на них напав страх перед Мардохеєм.
For Mordecai was great in the king’s house, and his fame spread throughout all the provinces, for the man Mordecai grew more and more powerful.
Бо Мардохей став великим у царському домі, і слава про нього розходилась по всіх країнах, цей бо чоловік, Мардохей, ставав дедалі сильнішим.
The Jews struck all their enemies with the sword, killing and destroying them, and did as they pleased to those who hated them.
Юдеї повбивали всіх своїх ворогів, стинаючи їх мечем, вирізуючи та винищуючи їх. Вони чинили із своїми ворогами, що хотіли.
In Susa the citadel itself the Jews killed and destroyed 500 men,
В Сузи-замку юдеї вбили й вигубили 500 чоловік.
the ten sons of Haman the son of Hammedatha, the enemy of the Jews, but they laid no hand on the plunder.
десятьох синів Амана, сина Геммедати, ворога юдеїв, вони вбили, але до грабування рук своїх не простягли.
That very day the number of those killed in Susa the citadel was reported to the king.
Того ж таки дня дійшло до відома царя число вбитих у Сузи-замку.
And the king said to Queen Esther, “In Susa the citadel the Jews have killed and destroyed 500 men and also the ten sons of Haman. What then have they done in the rest of the king’s provinces! Now what is your wish? It shall be granted you. And what further is your request? It shall be fulfilled.”
Цар сказав до цариці Естери: «В Сузи-замку юдеї вбили й винищили 500 чоловік, не рахуючи десятьох синів Амана. Що ж то вони зробили в решті царських країн! Яке твоє тепер бажання? А воно буде вдоволене. Яка ще твоя просьба? А вона буде здійснена.»
Тоді Естера сказала: «Коли цареві довподоби, нехай буде дозволено юдеям, що в Сузах, робити також завтра згідно з сьогоднішнім наказом, і нехай десятьох синів Амана повісять на шибениці.»
So the king commanded this to be done. A decree was issued in Susa, and the ten sons of Haman were hanged.
І повелів цар так зробити, й дано наказ у Сузах, і десятьох синів Амана повішено.
The Jews who were in Susa gathered also on the fourteenth day of the month of Adar and they killed 300 men in Susa, but they laid no hands on the plunder.
Зібралися юдеї, що в Сузах, також і чотирнадцятого дня місяця Адара й вбили в Сузах 300 чоловік, але до грабування рук своїх не прикладали.
Now the rest of the Jews who were in the king’s provinces also gathered to defend their lives, and got relief from their enemies and killed 75,000 of those who hated them, but they laid no hands on the plunder.
Та й інші юдеї, що жили в царських країнах, зібралися, щоб стати до оборони свого життя й звільнитись від своїх ворогів, і вбили з тих, що їх ненавиділи, 75 тисяч, але до грабування рук своїх не простягали.
This was on the thirteenth day of the month of Adar, and on the fourteenth day they rested and made that a day of feasting and gladness.
Це було тринадцятого дня місяця Адара, а чотирнадцятого був відпочинок, і його зроблено днем бенкетування та радости.
But the Jews who were in Susa gathered on the thirteenth day and on the fourteenth, and rested on the fifteenth day, making that a day of feasting and gladness.
А юдеї, що були в Сузах, зібрались були тринадцятого і чотирнадцятого дня, п'ятнадцятого ж: дня був відпочинок, і його зроблено днем бенкетування та веселощів.
Therefore the Jews of the villages, who live in the rural towns, hold the fourteenth day of the month of Adar as a day for gladness and feasting, as a holiday, and as a day on which they send gifts of food to one another.
Ось чому розсіяні юдеї, що живуть по селах та відкритих містечках, проводять чотирнадцятий день місяця Адара у веселощах та бенкетуванні, як день празниковий, посилаючи один одному дарунки.
The Feast of Purim Inaugurated
And Mordecai recorded these things and sent letters to all the Jews who were in all the provinces of King Ahasuerus, both near and far,
And Mordecai recorded these things and sent letters to all the Jews who were in all the provinces of King Ahasuerus, both near and far,
Мардохей списав ці події й розіслав листи до всіх юдеїв, що були в усіх країнах Ксеркса, близьких і далеких,
obliging them to keep the fourteenth day of the month Adar and also the fifteenth day of the same, year by year,
наказуючи їм щороку святкувати чотирнадцятий і п'ятнадцятий дні місяця Адара
as the days on which the Jews got relief from their enemies, and as the month that had been turned for them from sorrow into gladness and from mourning into a holiday; that they should make them days of feasting and gladness, days for sending gifts of food to one another and gifts to the poor.
як дні, за яких юдеї звільнились від своїх ворогів, і як місяць, у якому їхній смуток обернувся на радість, а їхня жалоба на свято, та зробити з них дні бенкетування та веселощів, взаємообміну подарунками та милостині вбогим.
So the Jews accepted what they had started to do, and what Mordecai had written to them.
Юдеї прийняли те, що вже й самі почали були робити й про що Мардохей писав до них;
For Haman the Agagite, the son of Hammedatha, the enemy of all the Jews, had plotted against the Jews to destroy them, and had cast Pur (that is, cast lots), to crush and to destroy them.
як то Аман, син Геммедати, агагія, ворог усіх юдеїв, задумав був занапастити юдеїв і кидав пур, тобто жереб, щоб вигубити їх і занапастити;
But when it came before the king, he gave orders in writing that his evil plan that he had devised against the Jews should return on his own head, and that he and his sons should be hanged on the gallows.
як справа донеслась до царя, й він звелів другим листом, щоб лукавий замір Амана, який той задумав на юдеїв, обернувся на його ж голову й щоб його та його синів повісили на шибениці.
Therefore they called these days Purim, after the term Pur. Therefore, because of all that was written in this letter, and of what they had faced in this matter, and of what had happened to them,
Ось чому названо ці дні Пурім, від імени пур. Отак, згідно з усіма словами цього листа й з тим, що самі бачили й що з ними сталось,
the Jews firmly obligated themselves and their offspring and all who joined them, that without fail they would keep these two days according to what was written and at the time appointed every year,
юдеї постановили й взяли на себе, на своїх потомків і на всіх тих, що до них пристануть, щороку неодмінно святкувати тих два дні, як приписано в свій час.
that these days should be remembered and kept throughout every generation, in every clan, province, and city, and that these days of Purim should never fall into disuse among the Jews, nor should the commemoration of these days cease among their descendants.
Ці дні мали бути пам'ятні й святковані від роду до роду в кожній сім'ї, в кожній країні й у кожному місті. Ці дні Пурім не могли ніколи вийти з ужитку серед юдеїв і пам'ять про них зникнути з-поміж потомків їхніх.
Then Queen Esther, the daughter of Abihail, and Mordecai the Jew gave full written authority, confirming this second letter about Purim.
Цариця Естера, дочка Авіхайла, і Мардохей, юдей, написали й удруге з усією наполегливістю, щоб ствердити цей лист про Пурім.
Letters were sent to all the Jews, to the 127 provinces of the kingdom of Ahasuerus, in words of peace and truth,
І розіслано листи до всіх юдеїв у 127 країнах царства Ксеркса, із словами миру й правди,
that these days of Purim should be observed at their appointed seasons, as Mordecai the Jew and Queen Esther obligated them, and as they had obligated themselves and their offspring, with regard to their fasts and their lamenting.
щоб затвердити ці дні Пурім на призначений час, як постановив для них Мардохей, юдей, і цариця Естера і як вони самі встановили для себе самих та для своїх потомків щодо днів посту і лементування.