English Standard Version

Переклад Огієнка

Job Replies: My Redeemer Lives

Then Job answered and said:

1

А Йов відповів та й сказав:

2

“How long will you torment me
and break me in pieces with words?

2

„Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?

3

These ten times you have cast reproach upon me;
are you not ashamed to wrong me?

3

Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!

4

And even if it be true that I have erred,
my error remains with myself.

4

Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.

5

If indeed you magnify yourselves against me
and make my disgrace an argument against me,

5

Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?

6

know then that God has put me in the wrong
and closed his net about me.

6

Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!

7

Behold, I cry out, ‘Violence!’ but I am not answered;
I call for help, but there is no justice.

7

Ось „ґвалт!“ я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!

8

He has walled up my way, so that I cannot pass,
and he has set darkness upon my paths.

8

Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!

9

He has stripped from me my glory
and taken the crown from my head.

9

Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!

10

He breaks me down on every side, and I am gone,
and my hope has he pulled up like a tree.

10

Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.

11

He has kindled his wrath against me
and counts me as his adversary.

11

І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:

12

His troops come on together;
they have cast up their siege rampa against me
and encamp around my tent.

12

полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.

13

“He has put my brothers far from me,
and those who knew me are wholly estranged from me.

13

Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,

14

My relatives have failed me,
my close friends have forgotten me.

14

мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.

15

The guests in my house and my maidservants count me as a stranger;
I have become a foreigner in their eyes.

15

Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.

16

I call to my servant, but he gives me no answer;
I must plead with him with my mouth for mercy.

16

Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.

17

My breath is strange to my wife,
and I am a stench to the children of my own mother.

17

Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.

18

Even young children despise me;
when I rise they talk against me.

18

Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.

19

All my intimate friends abhor me,
and those whom I loved have turned against me.

19

Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.

20

My bones stick to my skin and to my flesh,
and I have escaped by the skin of my teeth.

20

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.

21

Have mercy on me, have mercy on me, O you my friends,
for the hand of God has touched me!

21

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!

22

Why do you, like God, pursue me?
Why are you not satisfied with my flesh?

22

Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?

23

“Oh that my words were written!
Oh that they were inscribed in a book!

23

О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,

24

Oh that with an iron pen and lead
they were engraved in the rock forever!

24

коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!

25

For I know that my Redeemer lives,
and at the last he will stand upon the earth.b

25

Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху

26

And after my skin has been thus destroyed,
yet inc my flesh I shall see God,

26

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

27

whom I shall see for myself,
and my eyes shall behold, and not another.
My heart faints within me!

27

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!

28

If you say, ‘How we will pursue him!’
and, ‘The root of the matter is found in him,’d

28

Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“

29

be afraid of the sword,
for wrath brings the punishment of the sword,
that you may know there is a judgment.”

29

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“

Parallel

English Standard Version

Переклад Огієнка

Job 19

Йова 19