English Standard Version

Переклад Турконяка

Satan Attacks Job’s Health

Again there was a day when the sons of God came to present themselves before the Lord, and Satan also came among them to present himself before the Lord.

1

Було ж подібно до того дня, і ангели Божі прийшли, щоб постати перед Господом, а серед них прийшов і диявол.

2

And the Lord said to Satan, “From where have you come?” Satan answered the Lord and said, “From going to and fro on the earth, and from walking up and down on it.”

2

І Господь запитав диявола: Звідки ти йдеш? Тоді сказав диявол перед Господом: Я прийшов, пройшовши піднебесну і обійшовши всесвіт.

3

And the Lord said to Satan, “Have you considered my servant Job, that there is none like him on the earth, a blameless and upright man, who fears God and turns away from evil? He still holds fast his integrity, although you incited me against him to destroy him without reason.”

3

Сказав же Господь: Чи ж ти звернув увагу на Мого раба Йова? Адже немає з усіх, що на землі, такого незлобливого, як він, чоловіка, праведного, невинного, побожного, що віддаляється від усякого зла! Ще має незлобність. Ти ж дарма сказав знищити його маєток.

4

Then Satan answered the Lord and said, “Skin for skin! All that a man has he will give for his life.

4

А диявол у відповідь сказав Господу: Шкіра за шкіру. Те, чим людина володіє, вона дасть у викуп за свою душу.

5

But stretch out your hand and touch his bone and his flesh, and he will curse you to your face.”

5

Ні, але простягнувши Твою руку, доторкнися до його тіла і його костей. Чи ж не поблагословить Тебе в обличчя?

6

And the Lord said to Satan, “Behold, he is in your hand; only spare his life.”

6

Та Господь сказав дияволові: Ось Я передаю його тобі, тільки збережи його душу!

7

So Satan went out from the presence of the Lord and struck Job with loathsome sores from the sole of his foot to the crown of his head.

7

Вийшовши від Господа, диявол уразив Йова страшними гнійними струпами — від голови аж до ніг.

8

And he took a piece of broken pottery with which to scrape himself while he sat in the ashes.

8

І той узяв черепок, щоб зшкрябувати гній, і сидів на гноїщі за містом.

9

Then his wife said to him, “Do you still hold fast your integrity? Curse God and die.”

9

А коли пройшло багато часу, то його жінка промовила до нього: Доки терпітимеш, кажучи: 9a Ось почекаю час ще недовго, очікуючи надію мого спасіння. 9b Бо ось із землі знищено пам’ять про тебе, синів і дочок, болі й муки мого лона, які я надаремно боляче переносила. 9c Ти ж сам сидиш у гної червів, ночуючи на дворі. 9d А я мандрую і служу з місця на місце, і з дому до дому, очікуючи, коли зайде сонце, щоб я спочила від трудів і болів, які мене тепер охоплюють. 9e Але скажи якесь слово на Господа і помирай!

10

But he said to her, “You speak as one of the foolish women would speak. Shall we receive good from God, and shall we not receive evil?”a In all this Job did not sin with his lips.

10

Він же, поглянувши на неї, сказав: Ти промовила, як одна з нерозумних жінок. Якщо ми прийняли добро з руки Господа, то хіба не перетерпимо зло? У всьому цьому, що з ним трапилося, Йов нічим не згрішив устами перед Богом.

11

Job’s Three Friends

Now when Job’s three friends heard of all this evil that had come upon him, they came each from his own place, Eliphaz the Temanite, Bildad the Shuhite, and Zophar the Naamathite. They made an appointment together to come to show him sympathy and comfort him.

11

Почувши про все зло, яке найшло на нього, троє його друзів прийшли до нього, — кожний з власної країни: Еліфас, цар теманський, Валдад, тиран савхейський, Софар, цар мінейський, і вони прийшли до нього одностайно, щоб його потішити і відвідати.

12

And when they saw him from a distance, they did not recognize him. And they raised their voices and wept, and they tore their robes and sprinkled dust on their heads toward heaven.

12

Побачивши його здалека, вони не впізнали його і, закричавши гучним голосом, заплакали, роздерши кожний свій одяг і посипавши себе землею.

13

And they sat with him on the ground seven days and seven nights, and no one spoke a word to him, for they saw that his suffering was very great.

13

Сім днів і сім ночей вони сиділи з ним, і ніхто з них не заговорив, бо бачили, що рана страшна і дуже велика.

Parallel

English Standard Version

Переклад Турконяка

Job 2

Йова 2